Категорія
Гроші
Дата

Неліберальні часи. Президент країни, що воює, Зеленський поки не став лідером економічних реформ

«Бізнес очікує від влади змін за двома основними пунктами. Перший – зниження тиску з боку силовиків та зменшення регуляцій. Другий – стимули для виходу з тіні, адекватне зниження податкового навантаження, яке дозволить вигідно працювати «по-білому». /Getty Images

«Бізнес очікує від влади змін за двома основними пунктами. Перший – зниження тиску з боку силовиків та зменшення регуляцій. Другий – стимули для виходу з тіні, адекватне зниження податкового навантаження, яке дозволить вигідно працювати «по-білому». Фото Getty Images

Під час великої війни у команди Зеленського не було часу (та помітного бажання) проводити ліберальні реформи. Цілий рік ухвалювали та скасовували економічні екстрарішення, але до значних змін так і не дійшло. Чого очікує від влади бізнес на другий рік опору російському вторгеннню?

Увечері 23 лютого 2022 року, коли до початку російського вторгнення до України залишалося приблизно 12 годин, Forbes опублікував статтю, у якій власники великого українського бізнесу ділилися очікуваннями від майбутньої зустрічі з президентом. ЇЇ було заплановано на 18:00 того ж дня.

Зеленський (та, ймовірно, обставини) зібрав за одним столом дуже різних бізнесменів. Засновники «Нової пошти» Вячеслав Климов і Володимир Поперешнюк та Олександр Конотопський з Ajax Systems сиділи поруч із давніми учасниками українських рейтингів найбагатших: Вадимом Новинським, Віктором Пінчуком, братами Суркісами та іншими.

«Бізнес очікує від влади змін за двома основними пунктами. Перший – зниження тиску з боку силовиків та зменшення регуляцій. Другий – стимули для виходу з тіні, адекватне зниження податкового навантаження, яке дозволить вигідно працювати «по-білому», – казав Forbes рік тому Конотопський.

Чи змінився цей запит за час великої війни та чи стала економічна політика держави більш ліберальною?

Регулювання цін та нетривалі пільги. Як держава реагувала на війну

22 лютого президент Зеленський оголосив про програму «економічного патріотизму»: зниження податкового навантаження на бізнес і зменшення ПДВ на бензин та дизельне пальне. Реалізувати її так і не вдалося: вже за два дні в країні почалася війна і владі потрібно було приймати інші швидкі рішення – для того, щоб економіка могла вижити.

Вже на початку березня уряд почав виплачувати по 6500 грн українцям, які залишилися без роботи у регіонах, де тоді велися активні бойові дії. 15 березня Верховна Рада ухвалила перший податковий закон, який передбачав 40 нововведень, що мали полегшити життя бізнесу у перші тижні та місяці російського вторгнення. Головне – спрощенна система оподаткування великого бізнесу. Компаніям з оборотом до 10 млрд грн пропонували перейти на ті самі правила, що до війни діяли для третьої групи ФОП: 2% з обороту замість ПДВ (20%) та податку на прибуток (18%).

Кількома днями пізніше Зеленський анонсував розширення урядової програми «5-7-9»: скасування значної частини обмежень для позичальників, кредит до 60 млн грн під ставку 0%. Але на практиці отримати нульовий кредит у банках було складно через жорсткі підходи фінустанов.

Інша весняна історія – спроби уряду регулювати ціни на паливо після того, як Росія почала масово обстрілювати нафтобази. Вже у квітні це призвело до дефіциту бензину, черг на АЗС та зростання цін. Зрештою в середині травня Кабмін скасував держрегулювання, після чого ситуація поступово налагодилася.

Getty Images

Наслідки удару РФ по паливному об'єкту. Фото Getty Images

Ближче до літа уряд та ВР почали частіше говорити про необхідність скасувати більшість екстрарішень, ухвалених у перші тижні віни. Тримати баланс між підтримкою бізнесу та наповненням держбюджету справді ставало дедалі важче. У травні розрив між доходами та видатками бюджету перевищив 115 млрд грн. Враховуючи відсутність регулярної фінансової допомоги партнерів, діру доводилося закривати через друк коштів Нацбанком.

Відтак 21 червня Рада повернула мита та податки на імпорт і розмитнення автомобілів. У вересні уряд відновив акциз на пальне (березневий закон скасовував акциз та знижував ставку ПДВ з 20% до 7%). Єдиною березневою нормою, що досі діє, є 2% система. Її скасують з липня 2023-го.

До «норми» швидко повернулися й перевірки бізнесу з боку податкової. Про те, що від мораторію варто відмовитися, очільник фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев казав ще на початку травня. «Чому ми не повинні перевіряти підприємця, який працює в Івано-Франківську? У мирних областях слід повертати нормальний податковий контроль», – казав тоді він.

Тоді ж нардепи замислилися навіть над підвищенням податків – у Раді зʼявився законопроєкт №7311, що пропонував підвищити військовий збір з 1,5% до 3% та скасувати усі воєнні пільги. Ця ініціатива не знайшла широкої підтримки у владі (як і більш пізня ідея про додатковий збір на імпорт у 10%), але разом із заявами Гетманцева це викликало публічне невдоволення бізнесу.

16 травня сотні відомих підприємців, серед яких учасники рейтингу найбагатших від Forbes, звернулися з листом до Зеленського із закликом позбавити Гетманцева посад у парламентському комітеті та Нацраді відновлення й змінити підхід до економічної політики.

«Системне (а не тимчасове) зниження податків, дерегуляція, швидка приватизація (окрім стратегічних підприємств), зменшення державного апарату – саме це прискорить економічне зростання», – писали автори того листа. Втім, такий демарш бізнесу не привів до істотних кадрових чи економічних рішень. 

надано пресслужбою

Данило Гетманцев Фото надано пресслужбою

Замість скасованих пільг у липні уряд запропонував шість програм на підтримку бізнесу на 40 млрд грн. Три з них – гранти для переробних підприємств, мікробізнесу та підтримка садівництва – залишилися і в бюджеті на 2023-й. А от від двох програм у сфері ІТ уряд відмовився. 

Головною темою осені стала дискусія навколо податкової реформи «10-10-10», яку запропонував заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма. Як мінімум крапку з комою у цій темі поставив премʼєр Денис Шмигаль під час інтервʼю Forbes до роковин війни. «Поки триває активна фаза війни, податкових змін, принаймні революційних, не буде», – сказав він. 

Зрештою уряд переорієнтувався на більш ситуативну підтримку бізнесу. Так, під час блекаутів уряд запропонував скасувати податки на імпорт генераторів й терміналів Starlink. Рада рішення підтримала і також дозволила зберігати до 2 т пального без ліцензії.

Схожий підхід зі скасуванням податків на ввезення дронів, тепловізорів та рацій до країни, який ВР ухвалила на початку лютого. Додаткових масштабних пільг чекати, ймовірно, не варто. Ключовим інструментом для допомоги бізнесу наразі є доступ до кредитних грошей через програму «5-7-9», розповідала в інтервʼю Forbes міністерка економіки Юлія Свириденко.

Олег Терещенко

Юлія Свириденко Фото Олег Терещенко

У липні Свириденко озвучила завдання уряду зменшити роль держави в економіці з поточних 45% до 20% фіскального ВВП до 2032 року. «Звичайно, роль держави під час війни переосмислена. Але якщо дивитися на нашу економічну стратегію, то міністерство ставить завдання зменшувати свою роль в управлінні економікою», – казала вона Forbes наприкінці грудня.

Наприкінці літа Мінекономіки створило «економічний штаб» – платформу, на якій, за задумом, мали обговорюватися болючі для бізнесу питання, як-от бронювання співробітників від мобілізації чи закордонні відрядження. Планувалося, що такі зустрічі будуть щотижневими, але регулярними вони так і не стали.

Підтримка бізнесу? Вже після війни

Війна допомогла президентові принаймні з одним концептуальним економічним завданням, яким Зеленський переймався ще до війни, – деолігархізацією, вважає засновник інвесткомпанії Concorde Capital Ігор Мазепа, який також був 23 лютого в Офісі президента.

Як щодо іншого? «На період президентства Зеленського припало дві найбільші кризи в історії України – COVID-19 та війна, – констатує Мазепа. – Тож ці часи точно не залишаться в історії як роки лібералізації в економіці».

Офіс Президента України

Зустріч Володимира Зеленського з бізнесом, 23 лютого 2022 року. Фото Офіс Президента України

Рік загалом не приніс відчутних для бізнесу змін в економічній політиці держави, додає Климов з «Нової пошти». Окрім одного – під час війни галузь, де працює ця компанія, почали регулювати, чого раніше не було, додає його партнер Поперешнюк.

«Ще на зустрічі рік тому я одразу зрозумів, що у команді президента не було твердої позиції, куди ми йдемо – залишаємося зарегульованою консервативною економікою чи стаємо дуже ліберальними, з найнижчими податками і максимальною дерегуляцією», – згадує Климов.

Війна все ж дещо зменшила дистанцію між бізнесом та владою, зазначає Конотопський з Ajax Systems. «Я бачу, як держменеджмент реагує, намагається виправити помилки чи пояснити логіку своїх рішень, – каже він. – Зʼявилася можливість обговорити запити бізнесу напряму».

Що потрібно робити державі з економікою, що вступила у другий рік повномасштабної війни? Більше долучатися до справ, вважає Мазепа. «Приклади недостатньої залученості – зволікання із конфіскацією російських активів або не дуже виразна позиція влади в питанні фінансування дефіциту бюджету банками, – каже він. – Разом з тим приватизацію потрібно прискорити».

Більш довгострокове завдання – відновлення економіки, додає засновник UFututre Василь Хмельницький. «Нам потрібні стимули та пільги, щоб бізнес міг швидко розвиватись, а зовнішні інвестори були зацікавлені вкладати в Україну», – говорить він. 

Та чи варто чекати цього від держави у 2023-му? Хмельницький має сумніви. «Прогнозую, що активна підтримка бізнесу розпочнеться вже після того, як закінчиться війна», – каже він. 

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні