Категорія: Гроші
Дата: 30 березня 13:18

Запаси їжі вдома, страх магазинів, донат на ЗСУ. Як змінилися споживацькі настрої українців після повномасштабного вторгнення. Головне з дослідження Deloitte

Валерія Федорчук

Forbes

З початком повномасштабної війни українці почали більш спонтанно купувати алкоголь, відмовлятися від товарів компаній, що не вийшли з РФ, та більш активно донатити на ЗСУ. Deloitte в Україні дослідив, як вторгнення вплинуло на споживацькі настрої українців, що вони купували протягом 2022 року та на чому економили. Forbes вибрав головне з дослідження.

Консалтингова компанія Deloitte провела третє щорічне вивчення споживацької поведінки українців. Перше було у 2020-му, під час епідемії ковіду.

Кризовий період того року вплинув на споживацьку поведінку усього світу. Наступний, 2021 рік, керівник галузевої групи з ритейлу та оптової дистрибуції «Делойт» в Україні Олександр Ямпольський описує як більш стабільний.

2022 рік кардинально відрізняється від попередніх. Понад 80% українців почали накопичувати вдома стратегічні запаси їжі, а кожен четвертий – не почуває себе безпечно в магазинах. Ще одна кардинальна зміна – споживачі відмовляються від покупки товарів у продавців, що залишилися на російському ринку. Таких переважна більшість – 71%.

Крім цього, українці стали більш прагматичними – почали робити менше імпульсивних покупок, зокрема під час вибору продуктів харчування. Частка українців, які вдумливо вибирають продукти харчування зросла на 12%. Але в той же час виросла спонтанність при покупці алкоголя. Згідно з дослідженням, частка українців, що імпульсивно купують спиртне в онлайн-магазинах, зросла на 12%, порівняно з минулим роком.

Ключові особливості споживацької поведінки після повномасштабного вторгнення

З початком повномасштабної війни українці почали більше економити та рідше купувати. Залежно від категорії товарів, економлять 47–86% опитаних українців. Найменше споживачі заощаджують на ліках, дитячих товарах та товарах подвійного призначення.
33% українців почали менше витрачати на продукти харчування, а більш ніж половина зазначила, що готова економити на купівлі продуктів.
Люди почали частіше готувати вдома. Згідно з опитуванням, таких понад 50%. Водночас про зменшення частоти відвідування ресторанів та барів кажуть 79% респондентів. Найбільше українці скоротили відвідування кінотеатрів та концертів. Суттєвого скорочення зазнає ринок спортивних закладів.
Тренд на офлайн. Більшість українців, як і торік, віддає перевагу традиційним магазинам. Зокрема через можливість побачити товар. Проте частка таких покупців суттєво скоротилась. У 2021 році їх було 83%, у 2022-му стало 55 %
71 % опитаних українців відмовляються від покупки товарів виробників чи у продавців, які залишаються на російському ринку. Водночас кожен п’ятий респондент обирає нейтральну позицію в цьому питанні, а 9% сприймають це твердження негативно.
Понад третина споживачів готові платити більше за товари тих виробників, які підтримують ЗСУ та/або постраждалих від воєнних дій. Найбільшу лояльність демонструють українці зі статусом ВПО.
90% українців зазначили, що донатять на допомогу ЗСУ та/або постраждалим від війни. Більшість допомагає час від часу, кожен пʼятий респондент робить це систематично, а кожен четвертий – інколи. Найактивніше витрачають кошти на підтримку ЗСУ жителі столиці та західних областей. Лише 14 % українців, що виїхали за кордон, та 6 % українців із статусом ВПО утримуються від здійснення донатів.
Громадяни зі статусом ВПО – лідери за розміром середнього чеку та частотою здійснення покупок. Ця категорія респондентів найчастіше купує, зокрема, меблі та товари для дому.
Найбільше зниження витрат – 33% – в офлайн-магазинах за категорією «Товари домашнього вжитку та побутова хімія». В онлайн-магазинах найбільшого зниження зазнала категорія товарів «Електроніка та побутова техніка».
Кожен четвертий респондент у 2022 році не почувається безпечно в магазинах. Думки решти опитаних порівну розділились між варіантами «Відчуваю безпечно» та «Нейтрально». Найбільш стурбовані питанням безпеки – жінки та українці віком 18–42 роки, а також жителі центральних та східних областей України.