Національний банк опублікував результати щомісячного опитування підприємств. У серпні індекс оцінки ділової активності збільшився до 48,4 порівняно з 44,4 у липні, повідомляє пресслужба НБУ.
Ключові факти
- Найпозитивнішим у серпні був сектор будівництва, його індекс оцінки ділової активності становив 50,7 (49,6 у липні). Серед причин таких оцінок – сприятлива погода, зростання внутрішнього попиту та бюджетного фінансування на відновлення інфраструктури й доріг.
- Підприємства сфери торгівлі відчутно покращили свої оцінки – з 44,7 до 50,4. Цьому сприяли помірна інфляція, сталий попит та достатня пропозиція товарів, зазначають у Нацбанку.
- Очікування підприємств промисловості залишилися переважно негативними, але також поліпшились порівняно з липнем – 48,6 проти 45,8. Респонденти очікують збільшення обсягів виготовленої продукції та нових замовлень.
- Підприємства сфери послуг виявилися найпесимістичнішими, хоч і покращили свої оцінки (46,5 проти 42,5). Головні проблеми галузі – значні перебої з енергопостачанням, дефіцит кваліфікованих кадрів та збільшення витрат бізнесу.
Графіка: Анастасія Решетнік
- Підприємства всіх секторів, що беруть участь в опитуванні, очікують помірнішого підвищення цін/тарифів на власну продукцію/послуги.
- У питанні ринку праці лише керівники підприємств галузі будівництва очікували на збільшення чисельності працівників. Натомість в інших секторах прогнозують скорочення персоналу.
Про індекс
Щомісячне опитування підприємств проводилося з 4 до 23 липня 2024 року. В опитуванні взяли участь 435 підприємств. Серед опитаних підприємств 43,2% – компанії промисловості, 30,1% – сфери послуг, 21,8% – торгівлі, 4,8% – будівництва; 31,7% респондентів – великі підприємства, 26,2% – середні, 42,1% – малі.
32,6% опитаних підприємств здійснюють експортні та імпортні операції, 10,6% – лише експортні операції, 17,5% – лише імпортні операції, 39,3% – не здійснюють зовнішні економічні операції.
Якщо індекс понад 50 – переважають оптимістичні настрої, менш як 50 – песимістичні.
Контекст
Після травневого опитування (48,0) індекс очікувань ділової активності відчутно знизився – до 43,6 у червні та 44,4 в липні. Та у серпні поступова адаптація до проблем в енергетиці та налагодження альтернативних джерел живлення, бюджетне фінансування на відновлення інфраструктури та будівництво доріг, сталий внутрішній попит та достатня пропозиція товарів, стабільна робота морського коридору, а також сезонний фактор сприяли покращенню оцінок бізнесу, зазначає Нацбанк.
25 липня НБУ вирішив не знижувати облікову ставку після трьох таких помʼякшень поспіль. З березня ставка знизилась з 15% до 13,5%, хоча ще на початку року Нацбанк не збирався змінювати свою політику, якою він впливає на інфляцію та загалом вартість грошей в економіці, раніше другого півріччя.
Тоді в НБУ пояснили рішення значно нижчою за прогнози інфляцією (4,3% за прогнозу НБУ 9,8% на кінець року), стабільністю на валютному ринку й очікуванням міжнародної допомоги. Тепер риторика змінилася: регулятор побоюється пришвидшення інфляції та прагне забезпечити стійкість валютного ринку, де гривня відчутно просіла.
Цикл зниження ставки в Україні триває з липня 2023-го. Відтоді Нацбанк робив паузу один раз – у січні, коли Україна мала серйозну невизначеність із фінансовою допомогою США.
Чому позитив Нацбанку вичерпався зараз і чи не зашвидко він знижував облікову ставку, читайте в матеріалі Forbes Ukraine.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
