Ініціатива української влади щодо боротьби з нелегальним експортом аграрної продукції створює загрозу для сумлінних експортерів. Йдеться про прийняті Верховною Радою за основу законопроєкти №10168-2 та №10169-2, заявила Американська торговельна палата.
Ключові факти
- Законопроєкти №10168-2 та №10169-2, які парламент ухвалив у першому читанні 21 листопада, передбачають встановлення певних критеріїв для експортерів, а також гарантій обов’язкового повернення валютної виручки.
- Компанії-члени Палати занепокоєні ініціативою, що «створює реальні ризики для сумлінних експортерів, ставлячи їх у важкі та несприятливі умови».
- Переривання експорту для законослухняних експортерів агропродукції. Запропоновані ініціативи примушують експортерів з позитивною історією та відсутністю наміру порушення законодавства проходити дискреційні податкові та митні процедури, наголошується в заяві.
- Зокрема, зазначається, що законопроєктами пропонується надання податковому органу повноважень блокувати експорт шляхом визнання реальних торговельних операцій фіктивними за одноосібним рішенням самого податкового органу.
- Ці ініціативи створюють суттєві корупційні ризики та потенційне блокування експортного потоку аграрної продукції з України, зазначають в Палаті.
- Обмеження відшкодування ПДВ. Згадані законопроєкти фактично обмежують відшкодування ПДВ шляхом встановлення прямої залежності між фактом отримання експортером валютної виручки та можливістю відшкодовувати ПДВ у звітному місяці, зазначається у заяві.
- Таке регулювання спричиняє ризик для функціонуючої прозорої системи відшкодування ПДВ, яка була створена протягом 2015-2017 років та досі справедливо регулює різних експортерів, а також була високо оцінена іноземними інвесторами.
- Встановлення мінімальних експортних цін. Законопроєктами пропонується встановити мінімальні експортні ціни відповідно до міжнародних біржових котирувань, які ніколи не відповідають реальним цінам на українському ринку, зокрема, у Чорноморському регіоні, йдеться у заяві Палати.
- Такий підхід, у випадку його імплементації, фактично буде обмежувати експорт аграрної продукції лише постачаннями з рівнем цін, які вважатимуться державою виправданими. Палата вважає, що потенційно це може примусити експортерів визнавати дефолти перед іноземними покупцями та, відповідно, призвести до переривання експорту з України.
- Компанії-члени Американської торговельної палати в Україні не підтримують прийняті законопроєкти №10168-2 та №10169-2 у їх поточній редакції та наполягають на їх доопрацюванні з урахуванням пропозицій та коментарів експертів Палати.
Контекст
Україна у 2022 році експортувала агропродовольства на суму $23,6 млрд, що на 15% менше, ніж у 2021-му. У першому півріччі 2023-го експорт аграрної продукції досяг $11,8 млрд, що на 17% більше, ніж за аналогічний період 2022-го, свідчать дані Української асоціації аграрного експорту.
Українські експортери за січень–серпень 2023 року найбільше доходів отримали від продажу за кордон зернових культур (кукурудзи, пшениці, ячменю, гречки, сорго, жита), що становить чверть усього експорту за досліджуваний період на суму $6,1 млрд.
НБУ встановив на рівні 90 календарних днів граничні строки розрахунків за операціями з експорту агротоварів, здійснених із 11 листопада. Раніше граничні строки були встановлені на рівні 180 днів. Зміни було прийнято постановою правління НБУ від 10 листопада №145 за поданням Кабміну.
Їх мета посилити дисципліну дотримання підприємствами граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів та забезпечити своєчасне повернення валютної виручки.
Ризикові підприємства експортували зернових невідомого походження на 133,9 млрд грн за девʼять місяців 2023 року. Це понад 20% від загальної кількості, заявляло БЕБ із посиланням на аналіз експортних операцій із сільськогосподарською продукцією.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
