Україна поки що не має діалогу з Польщею стосовно розблокування кордону, з боку польського уряду не видно готовності до поступок. Про це сказала віцепремʼєр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в інтервʼю «Європейській правді».
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Ключові факти
- Київ та Варшава ведуть переговори з польською стороною щодо можливого врегулювання проблемних питань. «Проте, маючи переговори щодо моніторингу експорту та імпорту певної продукції, ми не маємо діалогу стосовно того, як завершити кризу, повʼязану з блокуванням українського кордону», – зізналася віцепрем’єрка.
- За словами Стефанішиної, з боку польського уряду не видно готовності до поступок. Вона вважає, що уряд Польщі сам має бути зацікавлений у тому, щоб врегулювати ситуацію всередині країни, оскільки криза вже має ширший порядок денний, аніж Україна – блокування відбувається й на кордоні з балтійськими країнами, і з Німеччиною.
- «Це комплексна внутрішня ситуація, також повʼязана з виборами. І ми готові піти назустріч польській стороні, ми перебуваємо з ними у діалозі. Але на сьогодні ми не бачимо розуміння стосовно того, як завершити цю кризову ситуацію», – зазначила віцепрем’єрка.
- Український уряд «у повній бойовій готовності» – є увесь арсенал юридичних інструментів, які можна застосувати у відповідь на недружню торговельну політику, зазначила Стефанішина.
- «Водночас ми розуміємо, що такий юридичний процес мав би сенс в умовах більш мирного часу. Це досить тривалий процес, тоді як нам потрібно якось виживати», – сказала вона.
- Сьогодні, 28 березня українська делегація на чолі з премʼєром Денисом Шмигалем перебуває з візитом у Польщі. Шмигаль повідомив про зустріч з премʼєр-міністром Дональдом Туском. «Скоординуємо наші питання перед спільним засіданням урядів. Говоритимемо про зброю для України, ситуацію на кордоні наших держав, розвиток торгівлі та інфраструктури», – йдеться у повідомленні пресслужби голови українського уряду.
Контекст
Угода про асоціацію між ЄС та Україною, що передбачає Зону глибокої та всеосяжної вільної торгівлі, забезпечила українському бізнесу преференційний доступ до ринку ЄС із 2016 року. Одразу після початку російської агресивної війни проти України ЄС у червні 2022 року запровадив заходи, які забезпечили безмитний доступ усієї української продукції на ринок ЄС. Ці заходи були продовжені на один рік у червні 2023 року і закінчуються 5 червня 2024 року.
Через протести фермерів Брюссель минулого року тимчасово обмежував постачання з України деяких видів агропродукції. Окремі країни, зокрема Польща, Словаччина та Угорщина, оголосили про односторонні обмеження на імпорт українського зерна.
13 березня Європарламент схвалив пропозицію Єврокомісії щодо продовження лібералізації торговельного режиму з Україною і Молдовою до 5 червня 2025 року. Водночас нові правила дозволять Брюсселю реагувати на зміни на ринку ЄС через український імпорт.
Видання Politico писало, що Франція підтримала ініціативу Польщі про додаткові обмеження на імпорт української агропродукції. За оцінками Єврокомісії, ці обмеження коштуватимуть Україні €1,2 млрд доходів від торгівлі.
27 березня постійні представники країн-членів ЄС досягли компромісу в питанні продовження спрощеного режиму торгівлі з Україною ще на один рік. Текст угоди схвалено з єдиним уточненням щодо умов застосування захисних обмежень.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.