Категорія
Новини
Дата

Doing Business обіцяв повернутися. Як чемпіонат реформаторів знищив репутацію і чи можна її відновити

4 хв читання

Doing Business обіцяв повернутися. Як чемпіонат реформаторів знищив репутацію і чи можна її відновити /Shutterstock

Shutterstock

Легендарний рейтинг легкості ведення бізнесу Doing Business скомпрометовано скандалом про маніпуляції з боку топ-менеджменту Світового банку. Що прийде йому на зміну?

У лютому 2002 року в одному з найавторитетніших академічних журналів Quarterly Journal of Economics вийшла стаття The Regulation of Entry («Регулювання входу»), підготовлена квартетом авторів на чолі з 31-річним болгарським економістом Симеоном Дянковим.

Вона стала першим в історії рейтингом країн за легкістю ведення бізнесу. Уже через рік Дянков поставить свою модель на потік на базі Світового банку – під брендом Doing Business.

Звіт встиг вийти 16 разів, ставши однією з найважливіших метрик щодо оцінки реформ, особливо в країнах, що розвиваються. У 2021-му після розслідування, яке ініціював сам СБ, зʼясувалося, що команда Дянкова мінімум двічі – у 2018 і 2020 роках – маніпулювала показниками, щоб поліпшити/погіршити показники окремих країн.

У розслідуванні крім Дянкова фігурують екс-президент Світового банку Джим Йонг Кім і чинний голова МВФ Крісталіна Георгієва. Банк вирішив більше не публікувати легендарний звіт, пообіцявши, проте, повернутися – з більш прозорим продуктом.

Doing Business від народження до кризи

17 років тому автори Doing Business називали своєю метою боротьбу з бідністю. «Прозора оцінка економічних і соціальних показників посилює бажання змін», – йдеться в превʼю Doing Business за 2004 рік.

Дянков зі співавторами спочатку задумував дослідження як своєрідне змагання країн. Першу версію, опубліковану в QJE, очолили Канада, Австралія і Нова Зеландія.

У перших двох редакціях Doing Business під егідою СБ рейтингу не було – він зʼявився тільки в 2006-му. Конкурентна складова допомогла звіту швидко завоювати статус найбільшої світової метрики реформ в окремо взятих країнах, каже Олексій Гончарук, 37, експремʼєр-міністр України і колишній глава BRDO – організації, яка допомагала уряду поліпшити позицію України в Doing Business.

Формат рейтингу привернув увагу масової аудиторії і дуже полюбився політикам. «Це хороший спосіб показати суспільству прогрес у короткостроковій перспективі і акцентувати на цьому увагу», – каже Гончарук.

Популярність створювала ризики: в урядів могла виникнути спокуса сконцентруватися на простих показниках, які допомагають просуванню країни в рейтингу. Наприклад, таку «ефективність» давали технічні зміни в податковій сфері, розповідає Ріхард Сулик, 53, ексміністр економіки Словаччини.

«Питання до рейтингу виникли ще років десять тому, – зазначає Дмитро Сологуб, 43, в минулому заступник голови НБУ. – Дедалі більше урядів замість реформ намагалися «геймити» цей індекс заради просування в рейтингу».

У січні 2018 року головний економіст СБ Пол Ромер, 65, сказав Wall Street Journal, що команда укладачів Doing Business має можливості для маніпуляцій показниками. Ромер не розумів, чому Чилі в рейтингу опустилося на кілька десятків рядків, хоча умови ведення бізнесу в країні не змінилися.

Через кілька тижнів Ромер покинув СБ, а наприкінці 2018 року отримав Нобелівську премію з економіки. У нього склалися непрості відносини з тодішньою СЕО СБ Крісталіною Георгієвою. Зараз вона директорка-розпорядниця МВФ.

«Я порушував питання щодо рейтингу, коли працював у Світовому банку, – але Георгієва ігнорувала їх, – розповів Ромер в інтервʼю AFP. – Людям у керівництві банку бракувало обʼєктивності, тому я розповів про свої підозри публічно і пішов».

Президент СБ Джим Йонг Кім відреагував на заяви Ромера зовнішнім аудитом: у червні 2018 року дослідники Рендалл Мок і Джеймс Шу представили 30-сторінкову роботу, в якій доводили, чому Ромер помиляється.

На початку 2019 року Кім пішов у відставку, новим президентом СБ став радник президента США Дональда Трампа Девід Малпасс, 65. За його керівництва вийшов тільки один звіт – Doing Business-2020. У січні 2021 року Міжнародний банк реконструкції та розвитку, одна зі структур Групи СБ, найняв юридичну фірму WilmerHale для загального аудиту рейтингу.

На цьому історія Doing Business у форматі, в якому його створював Дянков, закінчилася.

Інструмент маніпуляторів і реформаторів

Вато Лежава, 54, грузинський економіст, який працював у міністерстві економіки Грузії під керівництвом Кахи Бендукідзе, познайомився з Дянковим в середині 2000-х.

«Я ніколи не помічав за ним того, що пишуть у звіті WilmerHale, – розповідає Лежава. – Він був віцепремʼєром у Болгарії, очолював Російську економічну школу: напевно ми б побачили прояв цих негативних речей ще раніше». У звіті WilmerHale Дянков постає носієм «токсичної» культури, який тримав свою команду в страху.

Чи була у авторів Doing Business можливість маніпулювати рейтингом?

«У нас часто виникали питання, чому команда Doing Business приймала одні реформи і ігнорувала інші, – згадує Гончарук. – Певний люфт для субʼєктивізму у них був. Але ми не мали відчуття, що до України ставляться упереджено».

Doing Business до останнього зберігав репутацію важливого і обʼєктивного маркера для урядів по всьому світу, говорить Іван Міклош. У середині нульових він був одним із авторів радикальних реформ у Словаччині, що дозволили країні різко поліпшити позиції в міжнародних рейтингах.

«Рейтинг дійсно давав дуже зрозумілий механізм оцінки структурних змін, а елемент змагання і можливість побачити прогрес впливають на обсяги прямих іноземних інвестицій, – пояснює Міклош. – Це дуже важливий фактор, особливо для посткомуністичних країн».

В останній версії Doing Business найуспішніша пострадянська економіка – Грузія (сьоме місце). «Рейтинг не був паличкою-виручалочкою і ніколи так не позиціонувався, – зазначає Лежава. – Але він сприяв поліпшенню бізнес-клімату. І був досить ефективним».

Одна з причин популярності рейтингу, незважаючи на всі мінуси, – політика. «Реформи – це дуже важко політично, завжди йде серйозна боротьба – з опозицією, з профспілками, з корупціонерами, – додає Міклош. – Доводиться використовувати всі можливі аргументи. Один із них – міжнародні рейтинги».

Чи можливе повернення?

Оголосивши про припинення публікації Doing Business, СБ зазначив, що збирається розробити новий підхід для оцінки бізнес-умов у світі. Чи можливо це після скандалу Doing Business?

«Я не думаю, що це вбило репутацію подібних рейтингів, – вважає Міклош. – Маніпуляція була системна, і те, що СБ провів незалежне розслідування, – добрий знак».

Ромер радив новому президенту СБ передати дослідні проєкти на аутсорсинг. «Дипломатія і наука не здатні ужитися під одним дахом», – писав економіст.

Якщо банк вибере такий підхід, Doing Business може відродитися, але вже під егідою незалежної аналітичної організації, вважає Сологуб. «Багато міжнародних індексів адмініструються think-tank: Global Competitiveness Index, Index of Economic Freedom, – каже Сологуб. – Це дозволяє уникнути конфлікту інтересів, який був у СБ – він одночасно і оцінював країни, і допомагав їм проводити економічну політику».

Рейтинги такого роду навряд чи можуть бути абсолютно прозорими, гадає Міклош. Але їх можна жорстко привʼязувати до hard data – статистики і, як варіант, громадської думки, додає він. «Наприклад, можна проводити опитування бізнесу, який точно знає, як змінюються регуляторне середовище та інвестиційний клімат», – каже Міклош.

Зупинити публікацію звіту – правильне рішення, яке дозволить скандалу зійти нанівець, вважає Гончарук. «Думаю, через кілька років ми про це вже й не згадаємо, – говорить він. – А СБ зможе повернутися – вже з більш сильним продуктом».

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд