Легендарний рейтинг легкості ведення бізнесу Doing Business скомпрометовано скандалом про маніпуляції з боку топ-менеджменту Світового банку. Що прийде йому на зміну?
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, McDonald’s, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
У лютому 2002 року в одному з найавторитетніших академічних журналів Quarterly Journal of Economics вийшла стаття The Regulation of Entry («Регулювання входу»), підготовлена квартетом авторів на чолі з 31-річним болгарським економістом Симеоном Дянковим.
Вона стала першим в історії рейтингом країн за легкістю ведення бізнесу. Уже через рік Дянков поставить свою модель на потік на базі Світового банку – під брендом Doing Business.
Звіт встиг вийти 16 разів, ставши однією з найважливіших метрик щодо оцінки реформ, особливо в країнах, що розвиваються. У 2021-му після розслідування, яке ініціював сам СБ, зʼясувалося, що команда Дянкова мінімум двічі – у 2018 і 2020 роках – маніпулювала показниками, щоб поліпшити/погіршити показники окремих країн.
У розслідуванні крім Дянкова фігурують екс-президент Світового банку Джим Йонг Кім і чинний голова МВФ Крісталіна Георгієва. Банк вирішив більше не публікувати легендарний звіт, пообіцявши, проте, повернутися – з більш прозорим продуктом.
Doing Business від народження до кризи
17 років тому автори Doing Business називали своєю метою боротьбу з бідністю. «Прозора оцінка економічних і соціальних показників посилює бажання змін», – йдеться в превʼю Doing Business за 2004 рік.
Дянков зі співавторами спочатку задумував дослідження як своєрідне змагання країн. Першу версію, опубліковану в QJE, очолили Канада, Австралія і Нова Зеландія.
У перших двох редакціях Doing Business під егідою СБ рейтингу не було – він зʼявився тільки в 2006-му. Конкурентна складова допомогла звіту швидко завоювати статус найбільшої світової метрики реформ в окремо взятих країнах, каже Олексій Гончарук, 37, експремʼєр-міністр України і колишній глава BRDO – організації, яка допомагала уряду поліпшити позицію України в Doing Business.
Формат рейтингу привернув увагу масової аудиторії і дуже полюбився політикам. «Це хороший спосіб показати суспільству прогрес у короткостроковій перспективі і акцентувати на цьому увагу», – каже Гончарук.
Популярність створювала ризики: в урядів могла виникнути спокуса сконцентруватися на простих показниках, які допомагають просуванню країни в рейтингу. Наприклад, таку «ефективність» давали технічні зміни в податковій сфері, розповідає Ріхард Сулик, 53, ексміністр економіки Словаччини.
«Питання до рейтингу виникли ще років десять тому, – зазначає Дмитро Сологуб, 43, в минулому заступник голови НБУ. – Дедалі більше урядів замість реформ намагалися «геймити» цей індекс заради просування в рейтингу».
У січні 2018 року головний економіст СБ Пол Ромер, 65, сказав Wall Street Journal, що команда укладачів Doing Business має можливості для маніпуляцій показниками. Ромер не розумів, чому Чилі в рейтингу опустилося на кілька десятків рядків, хоча умови ведення бізнесу в країні не змінилися.
Через кілька тижнів Ромер покинув СБ, а наприкінці 2018 року отримав Нобелівську премію з економіки. У нього склалися непрості відносини з тодішньою СЕО СБ Крісталіною Георгієвою. Зараз вона директорка-розпорядниця МВФ.
«Я порушував питання щодо рейтингу, коли працював у Світовому банку, – але Георгієва ігнорувала їх, – розповів Ромер в інтервʼю AFP. – Людям у керівництві банку бракувало обʼєктивності, тому я розповів про свої підозри публічно і пішов».
Президент СБ Джим Йонг Кім відреагував на заяви Ромера зовнішнім аудитом: у червні 2018 року дослідники Рендалл Мок і Джеймс Шу представили 30-сторінкову роботу, в якій доводили, чому Ромер помиляється.
На початку 2019 року Кім пішов у відставку, новим президентом СБ став радник президента США Дональда Трампа Девід Малпасс, 65. За його керівництва вийшов тільки один звіт – Doing Business-2020. У січні 2021 року Міжнародний банк реконструкції та розвитку, одна зі структур Групи СБ, найняв юридичну фірму WilmerHale для загального аудиту рейтингу.
На цьому історія Doing Business у форматі, в якому його створював Дянков, закінчилася.
Інструмент маніпуляторів і реформаторів
Вато Лежава, 54, грузинський економіст, який працював у міністерстві економіки Грузії під керівництвом Кахи Бендукідзе, познайомився з Дянковим в середині 2000-х.
«Я ніколи не помічав за ним того, що пишуть у звіті WilmerHale, – розповідає Лежава. – Він був віцепремʼєром у Болгарії, очолював Російську економічну школу: напевно ми б побачили прояв цих негативних речей ще раніше». У звіті WilmerHale Дянков постає носієм «токсичної» культури, який тримав свою команду в страху.
Чи була у авторів Doing Business можливість маніпулювати рейтингом?
«У нас часто виникали питання, чому команда Doing Business приймала одні реформи і ігнорувала інші, – згадує Гончарук. – Певний люфт для субʼєктивізму у них був. Але ми не мали відчуття, що до України ставляться упереджено».
Doing Business до останнього зберігав репутацію важливого і обʼєктивного маркера для урядів по всьому світу, говорить Іван Міклош. У середині нульових він був одним із авторів радикальних реформ у Словаччині, що дозволили країні різко поліпшити позиції в міжнародних рейтингах.
«Рейтинг дійсно давав дуже зрозумілий механізм оцінки структурних змін, а елемент змагання і можливість побачити прогрес впливають на обсяги прямих іноземних інвестицій, – пояснює Міклош. – Це дуже важливий фактор, особливо для посткомуністичних країн».
В останній версії Doing Business найуспішніша пострадянська економіка – Грузія (сьоме місце). «Рейтинг не був паличкою-виручалочкою і ніколи так не позиціонувався, – зазначає Лежава. – Але він сприяв поліпшенню бізнес-клімату. І був досить ефективним».
Одна з причин популярності рейтингу, незважаючи на всі мінуси, – політика. «Реформи – це дуже важко політично, завжди йде серйозна боротьба – з опозицією, з профспілками, з корупціонерами, – додає Міклош. – Доводиться використовувати всі можливі аргументи. Один із них – міжнародні рейтинги».
Чи можливе повернення?
Оголосивши про припинення публікації Doing Business, СБ зазначив, що збирається розробити новий підхід для оцінки бізнес-умов у світі. Чи можливо це після скандалу Doing Business?
«Я не думаю, що це вбило репутацію подібних рейтингів, – вважає Міклош. – Маніпуляція була системна, і те, що СБ провів незалежне розслідування, – добрий знак».
Ромер радив новому президенту СБ передати дослідні проєкти на аутсорсинг. «Дипломатія і наука не здатні ужитися під одним дахом», – писав економіст.
Якщо банк вибере такий підхід, Doing Business може відродитися, але вже під егідою незалежної аналітичної організації, вважає Сологуб. «Багато міжнародних індексів адмініструються think-tank: Global Competitiveness Index, Index of Economic Freedom, – каже Сологуб. – Це дозволяє уникнути конфлікту інтересів, який був у СБ – він одночасно і оцінював країни, і допомагав їм проводити економічну політику».
Рейтинги такого роду навряд чи можуть бути абсолютно прозорими, гадає Міклош. Але їх можна жорстко привʼязувати до hard data – статистики і, як варіант, громадської думки, додає він. «Наприклад, можна проводити опитування бізнесу, який точно знає, як змінюються регуляторне середовище та інвестиційний клімат», – каже Міклош.
Зупинити публікацію звіту – правильне рішення, яке дозволить скандалу зійти нанівець, вважає Гончарук. «Думаю, через кілька років ми про це вже й не згадаємо, – говорить він. – А СБ зможе повернутися – вже з більш сильним продуктом».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
