«Енергоатом» через літню ремонтну кампанію працює ледь не на половину встановленої потужності на підконтрольній території, тому немає ефекту від рішення про підняття цін. Про це сказав заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма в інтерв’ю Forbes.
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, McDonald’s, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
Ключові факти
- «Енергоатом» попросив держбюджет про виділення коштів, бо відколи Запорізька АЕС перестала виробляти електроенергію, «Енергоатом» втратив понад 40% виробництва і виручки, а витрати залишились, сказав Ростислав Шурма. «Це впливає на фінрезультат і борги», – додав він.
- Підвищення тарифів і розширення граничних цін на електрику для бізнесу дасть ефект після того, як «Енергоатом» вийде хоча б на 80–90% від проєктної потужності, каже Шурма. Це станеться приблизно за місяць після початку опалювального сезону, очікує він.
- Коли «Енергоатом» просить виділити гроші з держбюджету – йдеться про бюрократичну переписку, а не про те, що якісь рішення були неправильними, переконаний Шурма. З листопада–грудня «Енергоатом» отримуватиме гроші, які покриватимуть поточні витрати і частково – борги за попередні періоди, додає він.
- Щоб остаточно вирішити проблему із боргами на енергоринку, треба привести тарифи у відповідність до ринкових цін, вважає Шурма. «Під час війни ми не можемо це зробити з соціального погляду», – каже він.
Контекст
В Україні ринкові ціни на електрику діють тільки для бізнесу, а тарифи для населення субсидуються. Цю різницю покривають державні «Енергоатом» та «Укргідроенерго». Такі обовʼязки на них поклав уряд. Загальний обсяг дотацій – 130 млрд грн на рік, 90% цієї суми покриває «Енергоатом».
«Енергоатом» втратив Запорізьку АЕС, що суттєво знизило грошовий потік. Станція генерувала 40% електроенергії компанії. При цьому обсяг дотацій під час війни знизився не так суттєво. У січні 2022-го, за даними «ГарПоку», потреба у компенсаціях становила 17,6 млрд грн, а в січні 2023-го – лише на 20% менше – 14,2 млрд грн.
Борги «Енергоатому» створили замкнуте коло неплатежів на ринку електроенергії: «ГарПок» без грошей «Енергоатому» заборгував місцевим постачальникам електроенергії, постачальники – обленерго, ті – оператору енергосистеми «Укренерго», оператор – «ГарПоку».
19 червня держкомпанія «Енергоатом» отримала позов на рекордну суму – 32,5 млрд грн від іншої державної компанії, «Гаранотованого покупця». Це компанія, яка «балансує» фінанси енергосистеми, перерозподіляючи мільярди гривень: від компенсації низьких тарифів на електрику для населення до виплат за зеленими тарифами.
«Енергоатом» закликав уряд передбачити у держбюджеті на 2024 рік 34,9 млрд грн, щоб компенсувати компанії видатки компанії на покриття спецобов’язків. Про це сказав віцепрезидент компанії Хартмут Якоб 29 серпня під час наради з фінансово-економічних питань.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
