Категорія
Гроші
Дата

Чи готова енергетика до зими, кого націоналізують наступним, хто перевірятиме бізнес і що замовив Коломойський. Інтерв’ю заступника керівника ОП Ростислава Шурми

Ростислав Шурма /надано пресслужбою

Ростислав Шурма про корупційні скандали, підготовку до зими і точкове розв’язання проблем бізнесу Фото надано пресслужбою

Заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма про звинувачення в корупції, зустрічі з бізнесом в ОП, конфіскацію енергетичних активів в Україні та підготовку до зими. Інтерв’ю

📲 45 секунд – на один пост, 20 хвилин на день, щоб дізнатися головні економічні та бізнесові новини. Підписуйтеся на Telegram-канал Forbes Ukraine, щоб економити час.

До кабінету Ростислава Шурми на другому поверсі Офісу президента ведуть багато журналістських «доріг». Часто коли ми збираємо статті про енергетику, тиск на бізнес, економічну політику уряду, призначення в держкомпанії й банки, то чуємо від співрозмовників прізвище Шурма. Формально він заступник голови ОП Андрія Єрмака – відповідальний за економічний блок питань. Сам Шурма називає своїми напрямами енергетику, фінанси, зокрема податки, бізнес, інвестиції, індустрії, екологію тощо.

Головний його актив – доступ до Володимира Зеленського. Під час війни вертикаль української влади стала як ніколи президентоорієнтованою – важливі рішення приймає чи принаймні узгоджує Зеленський. 

У Шурми є декілька «особистих» проєктів, про які люблять писати ЗМІ і в реалістичності яких сумнівається експертне середовище: він ідеолог радикальної податкової реформи «10-10-10», під його кураторством готували дуже амбітний план розвитку української енергетики на $400 млрд, який презентували на конференції з відновлення. Один із останніх гучних проєктів, який очолив Шурма, – розібратися з необґрунтованим тиском силовиків на бізнес.

Паралельно прізвище Шурма зʼявляється в журналістських розслідуваннях: видання Bihus.Info натякає на його причетність до виплат власникам сонячних електростанцій на окупованих територіях, бо серед компаній є декілька, що належать його брату Олегу.

Ми поговорили з Шурмою про анонсовану президентом подальшу націоналізацію енергоактивів; готовність української енергетики до зими; 35 млрд грн боргів «Енергоатому» і 35-відсоткові відкати, які нібито є в цій компанії; коли очікувати наступне підвищення тарифів; який орган перевірятиме бізнес і чому він вважає, що за звинуваченнями в корупції стоїть Ігор Коломойський.

Зміст

1. Ризики націоналізації.

2. Розслідування щодо брата.

3. Підготовка до зими.

4. Діалог із бізнесом в ОП.

5. Вал боргів на енергоринку.

Інтерв’ю скорочено та відредаговано для зрозумілості.

Давайте спочатку спробуємо зрозуміти: яка ваша роль у сьогоднішній системі влади. Ви займаєтеся питаннями енергетики, готуєте податкову реформу, розповідаєте про можливість відмови від готівки, будуєте якусь нову систему обробки скарг бізнесу тощо. Які межі ваших повноважень та інтересів? 

У мене немає інтересів, є повноваження, визначені регламентуючими документами Офісу президента. Напрями моєї відповідальності: питання економіки, фінансів, зокрема податків, бізнесу, інвестицій, індустрії, екології, сільського господарства, енергетики тощо.  

Якщо говорити про заглибленість, вона визначається проблематикою в тому чи іншому сегменті. В якийсь час те чи інше питання стає більш нагальним, актуальним та проблемним. Відповідно, у нього я більше занурююсь. 

Але занурююсь у межах своїх повноважень. Безумовно, ми спілкуємось і з міністрами, і з керівниками держпідприємств. Чи даю я їм якісь вказівки? Ні, бо не маю повноважень.

Ризики націоналізації

Президент в інтерв’ю Наталі Мосійчук 27 серпня сказав: «Там, де можливо, Україна повертатиме те, що олігархи незаконно забрали під час перерозподілу капіталу» і уточнив, що йдеться про деякі стратегічні енергетичні об’єкти. Про кого він говорив?

Мені некоректно коментувати слова президента.

Зараз ідуть судові процеси щодо конфіскації деяких енергетичних активів, де є російські бенефіціари.

Ви маєте на увазі VS Energy?

Зокрема, VS Energy.

Чи загрожує щось обленерго братів Суркісів, Григоришина?

Станом на сьогодні мені не відомо про жодні юридичні та процесуальні дії.

Я достеменно не знаю, яка структура власності обленерго, про які ви говорите. Впевнений, правоохоронні органи постійно моніторять структуру власності всіх стратегічних енергетичних обʼєктів. Якщо вони знайдуть підстави, які відповідають нормам санкційного законодавства і передбачають застосування спеціальних видів санкцій із подальшою конфіскацією, напевно, вони будуть застосовані.

Станом на сьогодні мені невідомо про такі факти. Чи ведеться такий аналіз? Впевнений, що ведеться. Чи закінчено його? Не знаю. Не втручаюсь і не маю ні права, ні можливості втручатися в роботу правоохоронних органів.

Щодо ДТЕК?

Теж не відомо про жодні аналогічні дії станом на сьогодні.

Ростислав Шурма /надано пресслужбою

Зараз ідуть судові процеси щодо конфіскації деяких енергетичних активів, де є російські бенефіціари, каже Шурма Фото надано пресслужбою

Які підстави мають бути, щоб влада задумалася над тим, аби забрати ці активи? 

Все має відбуватися виключно відповідно до законодавства України.

У санкційному процесі доволі серйозна дискреція. У нас є РНБО, яка засідає в закритому режимі й ухвалює рішення або про санкції, або про конфіскацію. Це не дуже прозорий процес. Усе ж таки на чому має ґрунтуватися таке рішення? 

У будь-якої влади є більший чи менший рівень дискреції, тому вона і влада. Мені здається, це має бути абсолютно законно, і якщо такі рішення ухвалюватимуться, вони мають бути чітко аргументовані суспільству і бізнесу як із правового погляду, так і з позиції національної безпеки.

Ми правова держава з непорушним правом приватної власності. З цього треба виходити. Право власності – це не про суспільний запит.

Багато дебатів відбувалося щодо примусово відчужених активів у режимі військового майна наприкінці минулого року. Це була абсолютно чітка й правова позиція, і ці об’єкти були критичні для оборони держави.

Ще один спосіб законної конфіскації передбачено санкційним законодавством щодо активів, де встановлена наявність російських бенефіціарів і є відповідність набору критеріїв. Зокрема, зараз у цьому напрямі відбувається велика робота. І Україна точно номер один у світі в процесі конфіскації російських активів.

А також є низка інших підстав, передбачених законодавством.

Щодо «Укрнафти». Враховуючи механізм, за допомогою якого держава отримала контроль над часткою Ігоря Коломойського в «Укрнафті», треба буде повернути її після завершення війни?

Держава буде діяти виключно в межах законодавства.

Є різні варіанти подальших дій: один із них – компенсація з врахуванням оцінки компанії…

Оцінюватимуть за результатами роботи нинішнього керівника «Укрнафти» Сергія Корецького?

Наскільки я знаю, оцінку було здійснено на момент вилучення. За результатами роботи у попередні роки. Тому що за Корецького прибуток «Укрнафти» за пів року 2023-го – 13 млрд грн. 

У нас є розуміння, як діяти відповідно до законодавства, щоб не було втрат для держави.

Розслідування щодо брата

Два тижні тому ваше прізвище зʼявилось у контексті розслідування видання Bihus.Info: сонячні електростанції, які продовжують працювати на тимчасово окупованих територіях, нібито отримують виплати за зеленим тарифом. Розслідувачі стверджують, що частина цих станцій належить вашому брату Олегу. Це так?

Чи є сонячні та інші електростанції на окупованих територіях? Так, понад 72 обʼєкти зеленої енергетики на окупованих частинах Херсонської та Запорізької областей, серед них є три обʼєкти, де є частка у мого брата.

Чи порушували щось ці 72 обʼєкти? Нехай оцінку дають правоохоронні органи.

Але мій аналіз ситуації показує: тільки «Укренерго» має повноваження й технічні можливості оперативно встановлювати, чи працювали електростанції в об’єднану енергосистему України. «Укренерго» своїми діями щомісячно включно до червня 2023 року підтверджувало, що ці станції працюють в обʼєднаній енергосистемі України, надаючи послуги диспетчеризації, регулярно надаючи команди на завантаження та розвантаження залежно від балансу в енергосистемі України, підписуючи щомісячно акти, що підтверджували обсяги генерації… Енергетика – це не коворкінг, де кожен робить, що хоче. Це система, яка працює за чітко встановленими регламентами.

Тож обʼєкти на окупованих територіях працювали за правилами, які встановлював оператор і регулятор.

Ситуація справді була недоврегульована: до 3 липня система працювала, як за мирного часу, і тільки тоді регулятор прийняв рішення «не платити».

Розслідувачі Bihus.Info порахували, що компанія «КД Енерджі 2», де половина належить вашому брату, отримала 80 млн грн за минулі 12 місяців. Чи ви уточнювали у брата ці дані, це правда?

Я не уточнював ці дані.

Знаю лише, що усі електростанції на окупованих територіях отримували кошти за продану електроенергію в обʼєднану енергосистему України, це щомісяця підтверджувало «Укренерго». Причому отримували тільки близько 40% від вартості цієї електроенергії за зеленим тарифом. Бо «Гарантований покупець» продавав електрику на ринку і передавав компаніям гроші із суми, яку зміг виручити.

Ростислав Шурма /надано пресслужбою

Олег Шурма має частки у трьох електростанціях на окупованих територіях, каже Ростислав Шурма Фото надано пресслужбою

Жодної копійки державних коштів не було нікому перераховано.

Усі 72 об’єкти мали однакові умови оплати. Жодна компанія не отримувала більше чи менше. Це алгоритм розрахунків на енергоринку: однаковий відсоток оплат для всіх.

Член енергокомітету, народний депутат Андрій Жупанин зареєстрував законопроєкт, у якому каже, що треба припинити виплати, якщо немає підтвердження, що компанія працює в енергомережі України. Як ви бачите розв’язання цієї ситуації? 

Я вважаю, що це компетенція регулятора, у нього достатньо повноважень, треба тільки зібратися, проаналізувати ситуацію і прийняти відповідні рішення.

Власники станцій на окупованих територіях, з якими ми спілкувалися, впевнені, що вони діяли відповідно до законодавства і рішення про зупинку платежів від 3 липня було незаконним. Чи ви не очікуєте судових позовів інвесторів у зелену енергетику?

Ви маєте рацію, очікую. Я не знаю, чи буде серед них мій брат.

До мене звертались учасники ринку, у них є претензії: чому звичайне бізнес-питання, яке треба було врегулювати на рівні регулятора і оператора, настільки політизували.

Тому я кажу про замовність розслідувань навколо цієї теми.

Хто замовив розслідування?

Я не говорив про це раніше відкрито, але зараз вам скажу прямо: це Коломойський.

Олігарх, який грабував країну протягом багатьох років на сотні мільярдів гривень. Наша команда це зупинила, повернула державі активів на десятки мільярдів щороку, а тепер я плачу особисту ціну за вчинки на користь держави.

Ви кажете, що Коломойський чи його люди прийшли до журналістів Bihus.Info і замовили розслідування?

Системна кампанія проти мене розпочалася ще зимою. Згодом до неї підключили й окремих журналістів Bihus.Info. І не лише з цим сюжетом. Були й інші раніше. Ще більш безглузді й маніпулятивні.

Чи є у вас підтвердження цьому? На чому ви ґрунтуєтесь?

У нас є достатні підтвердження цьому. Із публічно доступної інформації можу привести результати медіамоніторингу. Компанія «Центр контент-аналізу» проаналізувала 5000 статей і за тезами та характером публікацій зробила висновок, що вони мали замовний характер. Найпомітніший масив критики присвячений незаконності відчуження «Укрнафти», тому очевидно, що принаймні один із замовників – колишній власник частки акцій цього підприємства.

Позиція редакції Bihus.Info, додана після публікації цього інтервʼю

«Звинувачення пана Шурми — цілковита маячня. Ані Коломойський, ані будь-хто інший нічого не можуть «замовитиʼ»в Bihus.Info. Головний факт з нашого розслідування — отримання компаніями брата Шурми коштів за «зелену енергію», нібито вироблену в окупації, — Ростислав Шурма нещодавно підтвердив сам. Не всяка критика влади є спрямованою медіакампанією. Ми були і залишаємось незалежними, і на підбір наших тем впливає виключно редакційна політика і суспільна важливість»

Підготовка до зими

Як іде підготовка до опалювального сезону? Тут головні гравці: ДТЕК Ріната Ахметова, державні «Енергоатом», «Центренерго», «Укренерго». Наскільки ці структури готові до зими, яка, вочевидь, буде складною?

З міркувань національної безпеки я не можу говорити про це питання. Можу сказати, що рівень готовності різний, залежно від структури. Є високий і хороший рівень готовності, є поганий, а є компанії, де станом на зараз не найкраща ситуація, але розпочались активні роботи, і є 90-відсоткова впевненість, що до початку опалювального сезону буде доволі висока готовність. 

У тих структурах, де ситуація погана, ухвалюються якісь кадрові рішення? 

У мене немає повноважень ухвалювати кадрові рішення. 

Але ви можете знати про такі рішення.  

Я не знаю про те, щоб ухвалювались такі рішення. Мабуть, відповідальним особам треба буде приймати такі рішення.

Ростислав Шурма /надано пресслужбою

У деяких енергокомпаній хороший рівень готовності до зими, у інших – поганий, але до початку опалювального сезону мають встигнути, каже Шурма Фото надано пресслужбою

А щодо ДТЕК ви також розумієте ситуацію? Бо це приватна компанія. 

У нас є відчуття, що вони непогано готові. Але я дуже обережно ставлюсь до таких заяв. Оцінити реальну готовність можна лише після глибокої інструментальної діагностики. Я думаю, що інституційно зараз ані держава, ані профільні інституції, такі як «Держенергонагляд», не здатні це зробити.  

Вони можуть зробити дуже поверхову діагностику. І ця діагностика свідчить, що готовність непогана. 

Виходить, що держава грає в лотерею, сподіваючись, що ДТЕК й інші приватні гравці справді готові до зими? 

Держава грає в таку лотерею з приватними енергокомпаніями вже протягом 20 років. Питання полягає в тому, що ми маємо змінити в системі управління, щоби ризики для держави зменшились. 

Але зараз ризики лише вищі. 

Я висновок зробив: має бути система контролю з нормальною системою діагностики. 

І хто має її створити? 

Є відповідна інституція – «Держенергонагляд». Її потрібно просто розвивати.

Минулоріч після масованих обстрілів енергосистеми 10 жовтня було заборонено експорт електроенергії. Чи очікується подібне рішення цього року?

Я сподіваюся, що регулятор буде доволі активно діяти залежно від балансу в енергосистемі.

У ДТЕК оцінили наслідки руйнувань у 8,5 млрд грн і розраховували залучити більшу частину коштів, потрібних на відновлення, як-от кредити за держпрограмою «5-7-9». Але МВФ не дуже підтримує ідею такого кредитування великих компаній. Чи є в Офісу президента позиція, чи треба давати пільгові кредити енергетичним компаніям? І зокрема ДТЕК, що є найбільшим гравцем ринку?  

Моя особиста позиція. Програма «5-7-9» виконує два завдання: стратегічне – стимулювання розвитку малого і середнього бізнесу, і тактичне – є гнучким інструментом уряду в умовах війни для розв’язання тих чи інших ситуацій. 

У перші місяці війни зробили особливі умови для аграріїв, коли під великим ризиком була посівна кампанія – було збільшено ліміти, і кредити видавались під 0%. Аналогічна ситуація була з продуктовими мережами. Ми надали додаткову ліквідність і змогли вирішити системну проблему для держави з наявністю харчів у перші місяці війни.

Сьогодні один із найкритичніших сегментів – енергетика. Я вважаю, що держава повинна скористатися всіма наявними інструментами, зокрема й таким, як «5-7-9», для підтримки цього сектору.  

А далі вже є питання моралі для кожного гравця ринку: чи ти невеличка біокотельня і хочеш взяти кредит, щоб постачати тепло на свій населений пункт, чи ти велика компанія з прибутками в мільярди гривень. З реальними прибутками, бо зі звітністю і бухгалтерією завжди можна маніпулювати. І ти будеш просити в держави допомогу ще на якісь десятки мільйонів.

Діалог із бізнесом в ОП

Два місяці тому президент зустрівся з бізнесом, результатом чого стало створення Координаційної платформи за вашою участю. Бізнес приходив близько десятка разів до вас, чи є результати цього і в чому вони полягають? 

Результати є. Ми провели близько 10 предметних зустрічей із представниками понад 30 різних бізнесів. Тепер глибше розуміємо природу різних проблем залежно від сектору економіки.  

Є декілька важливих висновків. Перший: 80% бізнесу відмовляються йти і предметно спілкуватися щодо своїх проблем. 

До Координаційної платформи в Офіс президента? 

Так. Спілкуватися в будь-якому форматі, називати конкретні прізвища, конкретні факти, конкретні правопорушення з боку правоохоронців. Чому це відбувається? 

Є два варіанти, чому так відбувається: або бізнес залякали, або їм є що приховувати. Про який саме ви кажете? 

Я бачу, що багатьом, на жаль, є що приховувати. У мене є пʼять кейсів, де люди відмовилися від спілкування, і по кожному з них я знаю, чому вони відмовилися. Це не означає, що це всі 100% такі. 

Тому я допускаю, що в більшості випадків мало місце якесь первинне правопорушення. Була спроба якось це тихенько владнати, з якихось причин це не вдалось, і після цього була загальна кампанія «на нас тиснуть». Не спрацювало. І коли треба предметно називати прізвища, хто хабар вимагав, хто безпідставно порушив кримінальну справу, який тиск був, говорити не готові. 

Тож висновок Координаційної платформи при ОП, що тиску на бізнес немає? 

Ні. Неправда. Є декілька висновків, це перший, але це не означає, що він головний. 

Другий висновок: серед 30 випадків, що ми розібрали, напевно, у половині були первинні порушення законодавства з боку бізнесу – чи у сфері ухилення від сплати податків, чи у сфері надрокористування, чи інші. У частині випадків була неадекватність дій правоохоронців – невідповідність масштабу їхній дій щодо первинного правопорушення.

Третє: в окремих випадках справді є свавілля правоохоронців. Є надумане – це більше не юридичний термін, а оцінний – надумане відкриття кримінальних проваджень. Зрозуміло, для чого.

Який ваш загальний висновок?

Є проблема і з боку бізнесу, який звик працювати на грані нашого правового поля і потім тихо вирішувати питання; з іншого боку, справді є проблема зловживань з боку правоохоронних органів. Абсолютно двостороння ситуація. 

Найближчим часом ми проведемо ще одну широку платформу з десятками учасників бізнесу, де це все резюмуємо й обговоримо.  

Президент братиме участь у цьому обговоренні? 

Я не маю права давати відповідь замість президента. Але точно можу сказати, що в президента є велике бажання фундаментально змінити ситуацію в цій частині. Президент постійно мене питає про цей процес, він тримає руку на пульсі. Тому я думаю, що йому також буде цікава така зустріч. 

Крім зустрічі напрацьовано низку змін до законодавства, які не вирішать усі проблеми, але принаймні якісь ключові речі змінять. Зокрема, зменшать кількість контактів, консолідують підслідність усіх економічних злочинів в одному місці – у Бюро економічної безпеки. 

Така ідея вже була, її потрібно довести до кінця. Потрібні зміни в законодавстві та посилення інституційної здатності БЕБ. Це прозорість формування керівництва БЕБ і довіра бізнесу до нього.

Буде новий конкурс на очільника бюро? 

Це якість формування команди та кількість команди. Тому що БЕБ укомплектоване на 20%, а профінансоване, мабуть, на 15%

Також є величезна кількість інспекційних перевіряючих органів в інших зонах, їх десятки. Навколо БЕБ зробити це неможливо, бо питання надр, землі, лісу, води, промислового забруднення… неможливо передати БЕБ. Тож працюємо над консолідацією цих інспекційних органів теж в один. 

Ростислав Шурма /надано пресслужбою

До ухвалення системних рішень Офіс президента намагатиметься допомагати бізнесу в точковому режимі, каже Шурма Фото надано пресслужбою

Тобто буде два органи перевірки? 

А зараз їх 80. Економіку ми точно сконцентруємо в одному місці, природоохоронні речі теж, і, можливо, буде ще якийсь орган.  

Поки ці інституції незрілі, і в бізнесу немає довіри до судової й правоохоронної систем, безумовно, ми намагатимемося в якомусь точковому режимі допомагати. 

В ручному. 

Нехай буде й так. Ми – люди, орієнтовані на результат, основна мета – збудувати інституції, які самі все регулюватимуть. Але в нас є реальність сьогодні.  

Чи можете ви гарантувати, що коли всі повноваження будуть консолідовані у БЕБ, то, наприклад, Служба безпеки не прийде до когось за статтею про фінансування тероризму? Це ж не віддадуть БЕБ.  

Завжди є простір для тлумачення тих чи інших статей, але враховуючи ситуацію в Україні, є високий ризик, що ті чи інші суб’єкти бізнесу фінансуватимуть агресора. І СБУ повинна здійснювати цей контроль, ніхто позбавляти їх цього не буде. Чи буде СБУ цим зловживати? Якщо так, це стане очевидно одразу. 

Запитання про правоохоронців і більше до вашого колеги пана Татарова, який також бере участь у цій Координаційній платформі. Чому він публічно взагалі ніяк не коментує це? 

Олег Татаров дуже активно включився в роботу цієї платформи, але фідбек, я думаю, потрібно брати у бізнесу.

Я особисто несу відповідальність за роботу цієї платформи, до неї залучено багато людей, зокрема правоохоронців. А Олег Татаров бере участь за можливості, наскільки йому дозволяє графік. Я відчуваю велику підтримку, допомогу і щире бажання щось змінити в системі з його сторони.

Він брав участь у підготовці законопроєкту? 

Так, ми спільно над ним працюємо. 

Ви кажете про точкові порушення з боку правоохоронців. Наприклад, є кейс компанії Risoil, в якій розповіли, що після початку роботи платформи закрили більшість кримінальних справ щодо їхнього проєкту. Якщо ці справи в підсумку закрили, напрошується висновок, що правоохоронці порушили їх несправедливо. Чи підтримуєте ви ідею, що і правоохоронців також треба притягати до відповідальності за спроби «обілетити» бізнес? 

Таке розуміння є.

Вал боргів на енергоринку

Енергетичний ринок України незбалансований. Ви на рівні Офісу президента були активно залучені у рішення про підвищення тарифів і розширення граничних цін на електрику для бізнесу. Але це не змінило тенденцію нарощування боргів у системі, зокрема в «Енергоатому». Як так сталося, що зараз «Енергоатом» просить передбачити в держбюджеті майже 35 млрд грн (на погашення боргів)?

Не можу відповідати за «Енергоатом», це питання до їхнього менеджменту.

Але деякі причини можу назвати.

«Енергоатом» через літню ремонтну кампанію працює ледь не на половину встановленої потужності на підконтрольній території. Тому немає ефекту від рішення про підняття цін.

Цей ефект буде після того, як «Енергоатом» вийде хоча б на 80–90% від проєктної потужності, приблизно за місяць після початку опалювального сезону. Так, з листопада–грудня «Енергоатом» отримуватиме гроші, які покриватимуть поточні витрати і частково – борги за попередні періоди.

Чому «Енергоатом» попросив держбюджет про допомогу? Бо відколи Запорізька АЕС перестала виробляти електроенергію, «Енергоатом» втратив понад 40% виробництва і виручки, а витрати залишились. А це впливає на фінрезультат і борги.

Чому так? Компанія майже всю вироблену електрику продає населенню за схемою фінансового ПСО, тариф був 1,2–1,4 грн за кВт⋅год без ПДВ. Із них майже 40 коп. забирає «Укренерго» за передачу, в середньому 1,1 грн – обленерго за дистрибуцію. Тобто «Енергоатом» не просто віддає електрику дешево, а ще й доплачує 10–20 коп. А ще є видатки на зарплати, паливо, ремонти.

Ситуація загострилася з початком літньої ремонтної кампанії, коли практично всі обсяги виробництва передаються з доплатою. Це якщо спрощено пояснити суть, не вдаючись у деталі функціонування фінансового ПСО.

Наприкінці травня і червня, коли приймалися рішення про підвищення тарифів і розширення граничних цін на електрику для бізнесу, було невідомо, що «Енергоатом» ввійде у літню ремонтну кампанію?

Було відомо, звичайно.

Це не врахували?

Звичайно, враховували. Які були варіанти? Не приймати це рішення? Ще більше затягувати цей вузол?

Ринкова ціна електроенергії – 5,5 грн за кВт⋅год, за оцінкою Нацрегулятора у травні 2023 року. Але рішення прийняли не таке. Тобто коли приймали це рішення, не очікували, що ринок збалансується?

Ви мене чомусь не розумієте.

По-перше, рішення приймав Кабінет Міністрів. При його підготовці були консультації з регулятором, із міністерством, із державними компаніями, зі мною.

По-друге, ніхто не очікував, що це рішення стане панацеєю, що на наступний день ринок енергетики збалансується. Усі розуміли, що буде відкладений ефект від цього рішення.

Чому відкладений ефект? Тому що рішення починає діяти з наступного місяця. Плюс платіжка приходить ще через місяць. Тому що «Енергоатом» у ремонтній кампанії і зможе отримати ефект від більш високих цін, коли вийде з ремонтної кампанії.

Зараз ніхто не говорить про колапс, що щось пішло не так. Все йде за планом.

В «Енергоатомі» також розуміли, що рішення про підвищення цін матиме відкладений ефект. Тому що компанія має накопичені збитки за рік-півтора, поки це рішення не приймалось.

У цих умовах менеджмент «Енергоатому» звертається до держави: «Ви ж тримали субсидовану ціну на електроенергію? Тримали. Компенсуйте нам, будь ласка, хоча б частину».

Тобто йдеться про бюрократичну переписку, а не про те, що щось пішло не так, щось було прийнято неправильно.

Отже, ви очікуєте, що з середини листопада ситуація почне покращуватись. А коли ринок збалансується, коли зникне цей вал боргів у майже 35 млрд грн?

Щоб остаточно «вилікувати» ситуацію на енергоринку, треба привести тарифи у відповідність до ринкових цін.

Під час війни ми не можемо це зробити з соціального погляду. Влада не може перекласти на людей таку відповідальність і такий тягар. Треба буде робити це поступово.

Завдяки ухваленим рішенням ми принаймні призупинили збільшення проблеми: борги не будуть зростати. У разі повернення під контроль ЗАЕС протягом року-півтора буде можливість навіть погасити всі ці борги.

Ростислав Шурма /надано пресслужбою

«У мене немає рішення щодо боргів перед власниками зеленої генерації», – Шурма Фото надано пресслужбою

Під час своєї пресконференції наприкінці червня ви сказали, що для зеленої енергетики щодо боргів має бути цивілізоване рішення. Власники зеленої генерації цікавляться, що це за рішення?

Прийнято закон, який встановлює ринкові правила роботи нових обʼєктів зеленої енергетики, без субсидій держави.

Що робити з боргами?

У мене немає рішення сьогодні.

Я розумію, що всіх турбують борги. Такі самі борги є і перед компанією мого брата. Я в цю ситуацію втручатись не буду, оскільки можу бути звинувачений у заангажованості.

Потрібне системне рішення.

Системне рішення може передбачати лише певне джерело коштів для погашення цих заборгованостей.

Чи потрібно їх погасити? 100% потрібно.

Чи є це в умовах війни пріоритетом №1? Ні, не є. Тому що в умовах війни пріоритет №1 – це фінансування оборони нашої держави.

Чи очікувати кадрових рішень в енергетиці: міністр, голова регулятора, «Енергоатому»?

Станом на сьогодні я не чув, щоб такі питання обговорювались.

Ви кажете, що треба приводити тарифи у відповідність до ринкових. Чи розглядаєте ви на найближчий час або під час воєнного стану взагалі ще якийсь етап підвищення тарифів?

Таке питання не стоїть на порядку денному.  

Проблема «Енергоатому» не тільки в ремонтах і ПСО. Народний депутат Ярослав Железняк опублікував цикл постів про закупівлі «Енергоатому» для окупованої Запорізької АЕС. За його даними, відкати сягають 35%. Чи це справді так і є?

Я, по-перше, не знаю, хто такий Ярослав Железняк.

Народний депутат. Член фінансового комітету.

Прізвище чув. Компетентність його не розумію. Я з ним жодного разу не спілкувався. Нехай він адресує ці питання «Енергоатому» чи в правоохоронні органи, якщо там є підстави. І нехай вони розбираються.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні