Категорія: Новини
Дата: 15 вересня 2021 20:52

Кабмін здав «чернетку» бюджету на 2022 рік. Частина плану залежить від того, наскільки Рада підвищить податки

Сергій Шевчук

Forbes

2 хв читання

Денис Шмигаль, прем'єрміністр України. Фото Уніан / Ілюстрація Shutterstock

Кабінет міністрів презентував першу редакцію проєкту держбюджету на 2022 рік. Документ складений нестандартно: він передбачає видатки, які залежать від прийняття одного з головних економічних законопроєктів цього року – №5600. Він підвищить податки для великого і малого бізнесу

Народні депутати та Міністерство фінансів мають час до 20 жовтня на підготовку проєкту бюджету до першого читання. Згідно з бюджетним кодексом Рада повинна прийняти документ в цілому не пізніше 1 грудня. Відповідно до поточної редакції у 2022 році уряд очікує:

зростання доходів бюджету до 1,278 трлн грн, що на 14% більше, ніж за планом 2021-го. Левова частка цієї суми – 1,104 трлн грн податкових надходжень; вони збільшаться на 15%;
збільшення видатків на 9% – до 1,466 трлн грн;
скорочення дефіциту майже на чверть – до 188 млрд грн, або 3,5% ВВП.

Мінфін розраховує на найбільш відчутний приріст доходів від ПДВ (+72,5 млрд грн), від «прибуткових податків» (податок на прибуток підприємств та податок на доходи фізичних осіб, разом +48,7 млрд грн), а також дивідендів від держкомпаній (+19,8 млрд).

Чи реалістичні ці очікування? «Через високу інфляцію податкові надходження вже цього року зростають швидше запланованого; вони залежать від обсягів експорту, – каже Дарина Марчак, керівниця Центру аналізу публічних фінансів Київської школи економіки. – Цього року Мінфін очікує перевиконати план доходів на 39,4 млрд грн, з яких 30 млрд грн – податок на прибуток підприємств».

Інше серйозне джерело додаткових грошей у 2022 році, на яке серйозно розраховує уряд, – «податковий» законопроєкт №5600. Уряд розраховує, що він додасть до бюджету 34 млрд грн доходів. Щоправда, документ містить низку суперечливих положень, зокрема щодо рентних платежів, акцизів, податків на землю і нерухомість, а також повноважень фіскальних органів.

Наразі члени фінансового комітету Ради розглядають 11 000 правок, поданих депутатами до другого читання. Фінальне голосування може відбутися вже найближчими тижнями.

Від того, чи буде прийнятий цей законопроєкт, залежить ціла низка держвидатків у 2022 році. Зокрема:

11,8 млрд грн – на оновлення залізничної інфраструктури, будівництво аеропортів і ремонт судноплавних шлюзів;
4,7 млрд грн – на «Велике будівництво» і «Велику реставрацію» у сфері культури, а також фінансування виробництва українських фільмів;
4 млрд грн – на будівництво і ремонт 200 спортивних обʼєктів;
4 млрд грн – на розвиток медичної інфраструктури;
3,9 млрд грн – на фінансування космічної та авіабудівної галузей, включаючи будівництво двох супутників, ракетного комплексу ЗЕНІТ-1SL і модернізацію вертольотів;
1,3 млрд грн – на перепис населення;
0,5 млрд грн – на цифровізацію в рамках загального бюджету Мінцифри у 7,9 млрд грн.

Незважаючи на в цілому реалістичну картину дохідної частини, не виключено, що до другого читання бюджет усе ж доведеться переверстувати через застарілий макропрогноз, говорить Олександра Бетлій, наукова співробітниця Інституту економічних досліджень і політичних консультацій.

«Цей проєкт є за що хвалити: наприклад, додаткові витрати на екологію, фонд енергозбереження або фінансування потреб ветеранів, – каже вона. – Але потрібно стежити за правками: нерідко позитивні моменти на виході з Ради зникають».

Матеріали по темі