Категорія
Новини
Дата

Кабмін схвалив проєкт держбюджету на 2024 рік. Пріоритети і основні видатки

Уряд ухвалив проєкт бюджету на 2024 рік з власними доходами загального фонду бюджету у понад 1,5 трлн грн та видатками загального фонду у 3,1 трлн грн. Головний пріоритет – оборона і безпека, повідомив премʼєр-міністр Денис Шмигаль. На підтримку бізнесу у документі передбачено понад 30 млрд грн.

Головні матеріали Forbes Ukraine у email-розсилці. Раз на тиждень на вашій пошті.

Ключові факти

  • Головний акцент цього проєкту – оборона й безпека нашої країни, наголосив Шмигаль. За його словами, на це буде спрямовано більше половини всіх ресурсів бюджету – майже 1,7 трлн грн. «Ця сума на 113 млрд грн більша, ніж цього року. Буде ще більше зброї та техніки. Більше дронів, боєприпасів, ракет. Так само як і цьогоріч, кожна копійка податків громадян та бізнесу піде на забезпечення наших Сил безпеки й оборони», – зазначив премʼєр
  • Другий пріоритет – соціальна сфера. Видатки бюджету складуть 469 млрд грн, що на 25 млрд більше, ніж цього року. 
  • Третій пріоритет – медицина та освіта. На сектор освіти уряд пропонує виділити 179 млрд грн, що на 23 млрд більше, ніж цього року. На медицину – 202 млрд грн, що на 24 млрд перевищує видатки 2023 року. 
  • Четвертий пріоритет – підтримка ветеранів. Видатки за цією програмою збільшуємо удвічі – з 6,8 млрд грн у 2023 році до 14,3 млрд грн у наступному. 
  • П’ятий пріоритет – відновлення економіки. «Жодного підвищення податків не передбачається. Уряд продовжує програми пільгового кредитування, програму безповоротних грантів єРобота, підтримку українських стартапів. Також запускаємо нові програми для індустріальних парків, для реалізації інвестиційних проєктів, для підтримки українського виробника», – повідомив Шмигаль.

Основні видатки проєкту бюджету

  • Соціальний захист – 468,8 млрд грн (+24,7 млрд грн або 5,6% до 2023), в тому числі підтримка соціально незахищених верств населення. У бюджеті вперше враховано: соціальний супровід військовослужбовців – 1 млрд грн, виховання сиріт у сімʼях – 0,5 млрд грн. 
  • Підтримка бізнесу – 30,8 млрд грн. Зокрема для Фонду розвитку підприємництва, надання грантів на створення або розвиток бізнесу, забезпечення громадян житлом через Українську фінансову житлову компанію, часткова компенсація вартості сільгосптехніки та обладнання вітчизняного виробництва.
  • Підтримка ветеранів війни – 14,3 млрд грн (+7,5 млрд грн до 2023), у тому числі переформатовані підходи до ветеранської політики. У бюджеті вперше враховано Інститут помічника ветерана – 3,8 млрд грн, пілотний проєкт щодо зубопротезування – 749 млн грн.
  • Освіта – 178,8 млрд грн (+22,9 млрд грн до 2023), включаючи підвищення заробітної плати вчителям на 18% до 2023 року, підвищення якості освітніх послуг. У бюджеті вперше враховано модернізацію шкільних їдалень для забезпечення здорового харчування дітей – 1,5 млрд грн, придбання новітнього навчального обладнання для закладів профтехосвіти – 0,5 млрд грн, модернізація дослідницької інфраструктури для наукової діяльності молодих учених – 232 млн грн.
  • Охорона здоров’я – 201,9 млрд грн разом з трансфертами (+24,4 млрд грн до 2023). Збільшено видатки за програмою медичних гарантій, передбачено видатки на централізовану закупівлю лікарських засобах та медичних виробів. У бюджеті вперше враховано розбудову системи високоточної діагностики раку (ПЕТ дослідження) – 1,6 млрд грн.
  • Цифрова трансформація пріоритетних галузей та сфер суспільного життя – 2,5 млрд грн (+2,1 млрд грн до 2023). У бюджеті вперше враховано інноваційні проекти для забезпечення сектору безпеки і оборони – 1,5 млрд грн, застосунок «Мрія» – доступ до знань з будь-якого куточку світу – 142 млн грн.
  • Культура – 10,7 млрд грн (+1,3 млрд грн до 2023). У бюджеті вперше враховано запровадження сертифікатів на книжки для дітей – 376 млн грн.
  • Спорт – 7,5 млрд грн (+3,6 млрд грн до 2023). Забезпечення підтримки спорту для належного представлення на міжнародній спортивній арені України та підготовки українських спортсменів.
  • Видатки на МЗС – 8,3 млрд грн (+2,2 млрд грн). Збільшено видатки для посилення інституційних можливостей закордонних дипломатичних установ України в умовах війни.

Підвищення соціальних стандартів

  • Підвищення розміру мінімальної зарплати до 7100 грн з 1 січня та до 8000 грн з 1 липня (+ 19,4%).
  • Підвищення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду єдиної тарифної сітки до 3195 грн з 1 січня та до 3600 грн з 1 липня (+ 24,4%).
  • Підвищення прожиткового мінімуму, на одну особу в розрахунку на місяць до 2920 грн з 1 січня (+ 12,8%).

Макропоказники, на яких ґрунтується проєкт держбюджету на 2024 рік

  • Рівень інфляції за підсумком 2024 рік становитиме 10,8%, порівняно із показником 14,7%, який очікується у 2023-му.
  • Індекс цін виробників промислової продукції має знизитися до 12,5%, порівняно із 19,4% у 2023-му.
  • Середньомісячна заробітна плата у 2024 році має зрости до 21 852 грн з 18 118 грн за підсумками 2023 року.
  • Рівень безробіття знизиться із 18,8% у 2023 році до 13,4% – у наступному.
  • Прогноз фінансування держбюджету на 2024 рік передбачає зниження дефіциту державного бюджету до 20,4 % ВВП (в 2023 року – 27% ВВП). Погашення державного боргу планується в обсязі 606,5 млрд грн, в тому числі внутрішні – 421,6 млрд грн та зовнішні – 184,9 млрд грн.

Контекст

2 вересня уряд затвердив і зареєстрував у ВР законопроєкт про розширення видатків держбюджету цього року на 317 млрд грн. З них майже 303 млрд грн – на потреби оборони.

Це вже друге масштабне розширення оборонного бюджету протягом року: у березні загальні видатки були збільшені на понад пів трильйона гривень, або «плюс» 20%.

У опитаних Forbes нардепів немає сумнів у доцільності виділення додаткових сотень мільярдів на оборону. Однак до урядового проєкту перегляду держбюджету все ж є питання. Один з кейсів, що викликав неоднозначну реакцію парламентарів, – збільшення видатків на Бюро економічної безпеки (БЕБ) у кілька сотень мільйонів гривень.

Інше ключове питання – де брати кошти на покриття екстравидатків. Ймовірно, нардепи все ж заберуть із місцевих бюджетів податок на доходи фізичних осіб з заробітних плат війскових. Цю ідею в уряді та парламенті обговорюють уже кілька місяців – після значного суспільного резонансу, викликаного деякими закупівлями місцевих бюджетів під час війни.

Втім, левову частку грошей під додаткові видатки доведеться запозичити на внутрішньому ринку (Україна не може використовувати допомогу партнерів на військові потреби).

Чи реально це та на яких тилових видатках Україна могла б зекономити, читайте в редакційному матеріалі Forbes.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні