До кінця вересня Верховна Рада має проголосувати урядовий законопроєкт про збільшення бюджету на 317 млрд грн. Окрім фінансування сектору оборони, до документа потрапили й збільшення зарплатного фонду Бюро економічної безпеки та низки міністерств. Forbes запитав нардепів про найбільш дискусійні норми законопроєкту та як влада планує залучати сотні мільярдів у бюджет до кінця року
«Представники оборонних відомств ще декілька місяців тому попереджали, що до кінця року їм не вистачить 250-300 млрд грн, тому для нас це не новина. Пошук цих коштів був основним пріоритетом роботи бюджетного комітету і Мінфіну», – розповідає секретар бюджетного комітету ВР Володимир Цабаль.
12 вересня уряд затвердив і зареєстрував у ВР законопроєкт про розширення видатків держбюджету цього року на 317 млрд грн. З них майже 303 млрд грн – на потреби оборони.
Це вже друге масштабне розширення оборонного бюджету протягом року: у березні загальні видатки були збільшені на понад пів трильйона гривень, або «плюс» 20%.
У опитаних Forbes нардепів немає сумнів у доцільності виділення додаткових сотень мільярдів на оборону. Однак до урядового проєкту перегляду держбюджету все ж є питання. Один з кейсів, що викликав неоднозначну реакцію парламентарів – збільшення видатків на Бюро економічної безпеки (БЕБ) у кілька сотень мільйонів гривень.
Інше ключове питання – де брати кошти на покриття екстравидатків. Ймовірно, нардепи все ж заберуть із місцевих бюджетів податок на доходи фізичних осіб з заробітних плат війскових. Цю ідею в уряді та парламенті обговорюють уже кілька місяців – після значного суспільного резонансу, викликаного деякими закупівлями місцевих бюджетів під час війни.
Втім, левову частку грошей під додаткові видатки доведеться запозичити на внутрішньому ринку (Україна не може використовувати допомогу партнерів на військові потреби).
Чи реально це та на яких тилових видатках Україна могла б зекономити?
Що пропонує Кабмін
Найбільші додаткові бюджети на останні місяці року отримають оборонні та силові відомства. Очікуваний лідер – Міоборони. На забезпечення та підготовку кадрів ЗСУ, а також підтримку ветеранів і членів їхніх сімей уряд планує виділити додатково 211 млрд грн.
Ще 13,2 млрд – потреба на ремонт та закупівлю військової техніки, обладнання й озброєння. Зараз річні бюджети складають 860,8 млрд грн та 357,1 млрд грн відповідно.
Окремі суттєві статті збільшення є по лінії Міністерства внутрішніх справ. Для Нацгвардії та Нацполіції, до складу яких входять «бригади наступу», що також беруть участь у військових діях, передбачено ще 39,7 млрд грн і 18,9 млрд грн. Для Прикордонної служби – 20,4 млрд грн.
«Моє розуміння – принаймні по Міноборони йдеться про мінімальну потребу, яку вони могли заявити», – каже нардеп бюджетного комітету Цабаль.
Ймовірне збільшення видатків сектору оборони ближче до кінця року дійсно можна було спрогнозувати. Згідно з чинною редакцією держбюджету видатки Міноборони (МО) планувалися на рівні 62 млрд грн у жовтні, 26 млрд грн – в листопаді та 24 млрд грн – у грудні. Така динаміка, вочевидь, не відповідає ходу бойових дій. Звичайні середньомісячні видатки МО складають 110 млрд грн
Серед інших силових органів 4,2 млрд грн має отримати СБУ, 2,5 млрд – Головне управління розвідки Міноборони, 2,1 млрд – Спецслужба транспорту.
Окрема дискусія – стосовно БЕБ, для якого уряд передбачив додаткові 320 млн грн на цей рік. Орган уже не перший місяць має труднощі з фінансуванням, що заважає йому, зокрема, вирішити проблему недоукомплектації штату. У разі, якщо цьогорічний бюджет БЕБ не збільшать, йому доведеться відмовитися від працевлаштування 200 нових співробітників (відповідні конкурси наразі тривають), розповідав у нещодавньому інтервʼю Forbes т.в.о. директора БЕБ Андрій Пащук.
Серед необоронних видатків, які Кабмін планує суттєво збільшити, виділяються Мінсоцполітики, Держагенство відновлення, МЗС, Міносвіти та Міненерго.
інфографіка Forbes
- Мінсоц має отримати 16,5 млрд грн. Здебільшого йдеться про виплати внутрішньо переміщеним особам та частково – про підтримку ветеранів, уточнює Цабаль з бюджетного комітету.
- Агентство відновлення розширить бюджет на «швидке відновлення» на 5,9 млрд грн, але не коштом держбюджету. «Йдеться про спецфонд, який наповнюється за рахунок конфіскованих активів і коштів донорів», – пояснює Цабаль. Напередодні нардеп фінансового комітету Ради Ярослав Железняк написав у Telegram, що йдеться про грант від Європейського Союзу.
- МЗС має потребу в 1,2 млрд грн на розширення мережі дипустанов, зокрема у країнах Африки та Аравійського півострова, а також для супроводу України в справах проти РФ у Міжнародному суді ООН й Арбітражних трибуналах із морського права, анонсувала у Facebook очільниця бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа.
- Міносвіти вже давно мало запит на друк 13 млн підручників для 5-6 класів (на це виділяють 570 млн грн), зазначає Цабаль.
- Додатковий бюджет Міненерго на підтримку підприємств паливно-енергетичного комплексу у 350 млн грн викликає питання у нардепів. «Ймовірно, йдеться про підтримку державних підприємств енергетичної сфери («Укренерго», «Енергоатом» чи «Укргідроенерго») для підготовки до опалювального сезону», – припускає Цабаль.
Чим незадоволені нардепи
Законопроєкт навряд чи вийде у запропонованому Кабміном варіанті, у депутатів увже є застереження до статей, які не стосуються сектору безпеки та оборони. «Можливо, нам доведеться певні статті видатків прибрати з тексту закону ще до першого читання», – каже голова бюджетного комітету Роксолана Підласа. Зазвичай депутати й суспільство найбільш критичні до зарплат чиновників, додає Підласа.
У нардепів доволі різні зауваження до урядового закону. Найбільш критично налаштований заступник голови фінансового комітету Ярослав Железняк. «Думаю, що нам треба просто піти за правилом, що збільшуємо видатки тільки на армію», – вважає Железняк.
Найбільш критичні норми у законі, на думку нардепа, – збільшення зарплатного фонду у БЕБ (315 млн грн), Державного казначейства (51,7 млн грн) та Державної аудиторської служби (185,4 млн грн), а також видатки Міненерго на підтримку субʼєктів ПЕК (350 млн грн).
«Зрозуміло, що питання до роботи БЕБ є, але їм фізично не вистачає коштів для кінця цього року, ми не можемо не платити людям зарплату», – не погоджується Гетманцев. Він вважає доцільним зменшити запропоноване фінансування БЕБ на 30%. «Це відсоток, який закладений на премії; враховуючи роботу бюро, у мене немає розуміння, за що їх виплачувати», – каже Гетманцев.
Незрозуміла мета виділення коштів на додаткове фінансування для Києво-Печерської лаври (18,4 млн грн), зазначає нардеп з економічного комітету Олексій Мовчан. Ще одна дискусійна, на його погляд, стаття видатків – збільшення заробітного фонду для Мініагро. «У міністерства великий штат та багато повноважень, які доцільно оптимізувати. Наприклад, фітосанітарні функції, рибне агентство, яке досі є в структурі органу тощо», – пояснює Мовчан.
Зауваження до збільшення зарплатного фонду є й в інших нардепів. «Хотілося б подивитися, у звʼязку з чим збільшуються кошти для Мінфіну – аудиторської та казначейської служби»,– додає Гетманцев.
Але зауваження нардепів не принесуть суттєвої економії для бюджету. «Мова більше про ефективне використання коштів», – каже Гетманцев. Він прогнозує, що скоротити видатки у фінальній версії законопроєкту вдасться менш ніж на 1 млрд грн.
Звідки брати кошти
Для покриття більшої частини додаткових видатків уряд планує збільшити внутрішні запозичення на 184 млрд грн через облігації внутрішньої держпозики (ОВДП), які для покриття дефіциту бюджету випускає Мінфін. Чи реально це зробити без емісії грошей від НБУ, яка минулоріч сягнула 400 млрд грн?
«Я не бачу великої проблеми з фінансуванням, – каже Цабаль з бюджетного комітету. – В уряду є розуміння, як залучити додаткові кошти з ринку».
Ймовірно Мінфіну та Нацбанку потрібно буде запропонувати ринку додаткові стимули для збільшення попиту на ОВДП, каже старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович. НБУ може розширити можливості покриття обовʼязкових резервів за рахунок держоблігацій, які було запроваджено взимку, а Мінфін – збільшити пропозицію коротких облігації, на які є підвищений попит, очікує Котович.
«Думаю, за рахунок цих кроків Мінфін може досить спокійно залучити на ринку додатково близько 100 млрд грн до кінця року, – каже він. – Наприклад, зараз є підвищений попит нерезидентів на певні випуски ОВДП, оскільки НБУ дозволяє виводити за кордон доходи від цінних паперів, які покупець тримає не менше 90 днів до дати виплати купону».
Ще один інструмент – валютні облігації, які є більш ризикованими для Мінфіну через можливі курсові коливання, але також можуть у разі потреби принести бюджету додаткові кошти, додає Котович. Міністерство навряд чи буде підвищувати ставки за ОВДП, прогнозує він. «Хіба що вони будуть знижувати їх меншими темпами», – зазначає аналітик.
Чи є ризики, що НБУ доведеться як і тогоріч друкувати гроші для фінансування дефіциту держбюджету? «Думаю, НБУ швидше погодиться дозволити банкам покривати більшу частину обовʼязкових резервів за рахунок ОВДП, ніж знову піде на емісію гривні», – вважає Котович.
Ще один з механізмів компенсації, який обговорюється, – переспрямування 100% «військового ПДФО» з місцевих бюджетів до державного. Законопроект № 10037 розглядатиметься в один день зі змінами до державного бюджету на цей рік, каже Гетманцев. Він очікує, що у разі прийняття закону до кінця року до бюджету надійде 25,8 млрд грн, а у 2024 році – 93,7 млрд грн.
Парламент може ухвалити два законопроєкти до кінця вересня, кажуть три нардепи з бюджетного та фінансового комітетів. Концептуально я вважаю, що законопроєкти про збільшення видатків на оборону потрібно ухвалювати швидко – бажано одразу «за основу і в цілому», зазначає Підласа. «Кожен день затримки – це проблема для військових, яким потрібно платити зарплату, оплачувати поставки зброї та техніки тощо», – додає вона.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
