У цій рубриці Forbes розповідає, як бізнеси, які опинилися під ударом кризи або ринкової трансформації, шукають шляхи порятунку і змінюють бізнес-процеси
Туристичний бізнес увійшов у кризу на початку 2020 року. В лютому українці вже цікавилися можливістю скасувати тури через поширення COVID‑19, але від подорожей ще не відмовлялися.
17 березня Кабмін заборонив українцям залишати межі країни. Початок турсезону, який зазвичай стартує на травневі свята, було провалено. І хоча виїзд за межі України дозволили з 15 червня, карантинні обмеження ще кілька років впливатимуть на галузь.
Ринок туризму цьогоріч скоротиться наполовину, прогнозує президент туристичної компанії «Гамалія» Ігор Голубаха. І не тільки через локдаун. Падіння доходів призвело до того, що споживачі купують дешевші путівки, а серед клієнтів більше немає бюджетників. «Скоротилася кількість ночей, замість п’ятизіркових готелів туристи купують чотири зірки»,– каже Голубаха.
Останніми роками ринок зростав на 20– 30%, у 2020‑му гравці очікували на таку ж тенденцію. Але відновлення можливе не раніше ніж за два роки після того, як всі країни відкриють кордони.
Тетяна Прокопенко, директорка туроператора Coral Travel
ПРО МОЖЛИВОСТІ У КРИЗУ
Алгоритм дій у кризовій ситуації у нас був. Коли за кордоном перебували десятки тисяч туристів, яких потрібно було терміново евакуювати, ми розробили графік польотів, щоб повернути їх за 5–7 днів. Працювали цілодобово.
Карантин та плани щодо диджиталізації збіглися. Ми запустили мобільний додаток, де можна одержати інформацію та оплатити тур карткою. Але все ж більшість продажів йде через фізичні турагенції. В Україні відпочинок – це виважена покупка. Більша частина споживачів купуватиме сімейні тури у такий спосіб ще років п’ять.
Диджиталізуючи бізнес, ми збільшуємо частку нових клієнтів. Це молодь, яка мандрувала самостійно.
Ще ми взяли інструмент з ритейлу – подарункову карту. Плануємо продавати 5000 карт на рік. Це приблизно 5% від загального обсягу продажів.
Локальний туризм розвиваємо понад п’ять років, але його частка невелика, українці подорожують самі. Цього року попит збільшився більш ніж вдвічі. Розвивати цей напрям заважають юридичні обмеження. Наприклад, 30% готелів – ФОПи другої групи, і ми не можемо з ними співпрацювати.
ПРО ТУРСЕЗОН
Із 28 країн, з якими ми співпрацювали, залишилися тільки Туреччина та Єгипет. Вони зацікавлені в українських туристах Першими місяцями, як тільки відновили авіасполучення, кількість туристів була більшою, ніж торік. Попит на Туреччину в серпні зріс на 60%. Але ми втратили Грецію та Іспанію, куди минулого року полетіли понад 23 000 людей.
Очікуємо, що взимку попит на гірськолижні курорти Туреччини буде вдвічі більшим, ніж у попередньому році. Додатково ми запустили чартер до Стамбула. Але загалом літо та зима не перекриють літній сезон минулого року.
Володимир Царук, заступник голови Комітету з туризму Торгово‑ промислової палати України:
«Туроператори змушені оперативно відкривати нові напрями у країнах, які пускають туристів, щоб мінімізувати простій оплачених літаків. Оцінити рентабельність таких подорожей складно, адже у перших турах завантаженість може сягати 100%, проте невідомо, наскільки довгим буде попит у зимовому сезоні. Додаткова послуга щодо супроводу туристів у лабораторії – конкурентний інструмент, який підвищує лояльність».
Ігор Захаренко, власник туркомпанії «Феєрія Мандрів»
ПРО МОЖЛИВОСТІ У КРИЗУ
Коли президент оголосив про термінову евакуацію туристів з різних точок світу, наприклад, у В’єтнамі була ніч, а на ранок авіаквитки стали вже дуже дорогими. Ми вирішили, що дешевше залишити туристів там доти, поки ситуація не зміниться і квитки подешевшають. Потім я одержав інформацію, що українське небо закрите до кінця червня.
Ми повертали людей власним коштом, це обійшлося у мільйони гривень збитків. Але й тут ми виграли: багато туристів, котрі подорожували самостійно, залишилися сам на сам з проблемами, тож тепер вони мандруватимуть з нами, щоб уникнути ризиків.
У 2014 році ми перейшли на середній і преміальний сегменти, хоча у багатьох туркомпаній була стратегія втриматися завдяки низьким цінам. Ми зрозуміли, що «економ»‑клієнт відпаде через неплатоспроможність. Наприклад, перейшли з автобусних турів на дорожчі авіа. Ми також розробляли тури до Європи, бо розуміли, що час безвізу настане, і це шанс випередити конкурентів.
Нині ми намагаємося використати кожну мить після дозволу перетинати кордони. Спостерігали за країнами, коли вони відкривалися, якою була реакція урядів. Аналізуючи це, готували чартери до Албанії, Греції, Хорватії та інших держав, які могли зняти обмеження на в’їзд. Але був і форс‑мажор, коли робили тур до Греції та Албанії. Ми підготували продукт, але як прийшов час – нас до Греції не пустили.
Коли відкрилася Хорватія, ми за одинь день поставили чартер і за дні продали всі квитки. Планували зробити дев’ять польотів, але зробили 16. Коли підготували чартер, Хорватія запровадила обов’язкове тестування. Ми вирішили летіти, бо тести могли відлякати інших гравців ринку, а отже конкуренція – бути меншою. Це був ризик і для нас, тому ми домовилися з лабораторіями щодо спеццін для туристів. Мінус перетворили на плюс.
ПРО КОНКУРЕНЦІЮ
Під час локдауну ми «пройшлися» по кожній країні, в яку теоретично можна полетіти Повернулися до турів в Марса‑ель‑Алам у Єгипті. Зробили туди прямі чартери, інші оператори везуть туристів через Хургаду. На цьому напрямі менша конкуренція, але потрібно розказувати про нього. Українці знають у Єгипті лише Хургаду та Шарм‑ель‑Шейх, але ми не пішли на ці два курорти, бо розуміємо, що там багато туроператорів‑акул.
ПРО ТУРСЕЗОН
Щороку ми обслуговували 12–15 тисяч туристів, цьогоріч – удвічі менше. Середній чек зменшився на 20–30%, хоча на індивідуальних турах трохи виріс.
Ми недоотримали до пів мільйона євро прибутку. Загалом інвестували у 2020 рік мільйон євро. Але ми ці гроші пізніше повернемо, вони на депозитах у готелів і авіакомпаній.
Концепцію турів Європою перенесли на локальний туризм. В Україні агентства організують внутрішні подорожі на два дні. Ми зробили дорожчі тури, але довші та з якіснішими готелями. Ще під час карантину почали робити тури на своїх автомобілях, потім збільшили кількість турів до Карпат на 50%.
Проте на локальному туризмі багато не заробиш. Тож основна ставка була зроблена на закордонні курорти.
Антон Рудич, співзасновник турагентства «Поїхали з нами»:
«Ті європейські напрями, які відкриваються, можливо будуть виправданими в нинішніх умовах, але їм далеко до обсягів турецького або єгипетського турпотоку. Невеликий плюс кризи для ринку в тому, що відбувається залучення самостійних подорожувальників. Вартість моделі, яка дозволить привести клієнта і переконати його купити путівку онлайн, досить висока. На її впровадження знадобиться приблизно $1 млн інвестицій. Але однією з проблем є те що, купуючи в інтернеті, людині нелегко зважитися витратити багато на відпочинок».
Опубліковано в пʼятому номері журналу Forbes (листопад 2020)
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
