Володимир Зеленський скористався правом вето і 5 жовтня повернув на доопрацювання до Верховної Ради закон «Про віртуальні активи», який народні депутати ухвалили 8 вересня. Що саме в уже прийнятому законі не сподобалося президенту та що він пропонує змінити
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, McDonald’s, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
Перше і ключове – зауваження Зеленського стосується норми закону № 3637, яка пропонує різним державним органам регулювати ринок віртуальних активів залежно від їх виду. Зокрема, закон передбачав створення нової структури при Міністерстві цифрової трансформації.
Зеленський пропонує відмовитися від нового держоргану та віддати регулювання до компетенції Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦБФР). Аргумент – саме так регулюється ринок криптоактивів в основних світових юрисдикціях, де вони легалізовані. Наприклад, у США регулятором виступає SEC, у Німеччині – BaFin, а в Британії – FSA.
Друге зауваження президента: на створення нового регулятора потрібні додаткові кошти з бюджету. Скільки саме – невідомо, тому що депутати не подавали розрахунки щодо створення та фінансування нового органу. Це ще одна проблема закону, адже порушує вимоги Бюджетного кодексу України, зазначали в Міністерстві фінансів у пропозиціях до другого читання.
Третє зауваження – положення закону не відповідають конституційним вимогам. Також закон не забезпечує зрозумілих і прозорих умов для учасників ринку віртуальних активів та інвесторів. На думку Зеленського, це не сприятиме належному забезпеченню їхніх прав.
Що буде тепер? «Вето передбачає, що всі ті функції й повноваження, які в законі прописували для новоствореного регулятора, переходять до НКЦБФР, – каже Олексій Жмеренецький, автор законопроєкту про віртуальні активи. – Тобто фактично буде два регулятора – НБУ та Нацкомісія».
Це правильний крок, вважає Костянтин Ярмоленко, голова групи радників міжфракційного обʼєднання народних депутатів Blockchain4Ukraine. «Усе більша частина токенів має ознаки цінних паперів, і лише профільні регулятори можуть адекватно протистояти викликам», – каже Ярмоленко. Рішення відмовитися від додаткового регулятора також дасть змогу уникнути ризику «регуляторного арбітражу», коли певним ринком одночасно займаються кілька держструктур із різною якістю регулювання та нормативним полем, вважає колишній трейдер JP Morgan та Deutsche Bank Роман Сульжик.
Відсутність у законі чітких критеріїв доступу компаній до ринку віртуальних активів створювала простір для відмивання «брудних» грошей, каже Сульжик. «Я побоювався, що Україну внесуть до чорного списку FATF після ухвалення цього закону».
Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров та його заступник Олександр Борняков не відповіли на прохання Forbes прокоментувати пропозиції президента.
Впровадження рекомендацій Зеленського може розтягнутися на один-два місяці через звільнення Дмитра Разумкова, спікера Верховної Ради, вважає Жмеренецький. Тим часом депутати готуються внести на розгляд до фінансового комітету законопроєкт, що регулює оподаткування віртуальних активів. «Наша ціль – до кінця року внести зміни та прийняти закон про оподаткування, щоб ринок нарешті запрацював», – каже Жмеренецький.
На думку засновника біржі KUNA та учасника робочої групи з розробки попередньої версії законопроєкту Михайла Чобаняна, через те що документ знову буде проходити комітети та погодження, можливий локдаун та депутатські канікули, закон приймуть не раніше січня-лютого 2022 року.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
