Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №3637 «Про віртуальні активи». Закон, зокрема, врегульовує правовий статус криптовалют та створює легальні умови для функціонування цього ринку в Україні
За даними аналітичної компанії Chainalysis (спеціалізується на статистиці на ринках, пов’язаних з технологіями блокчейн та криптовалютами), близько 1 млн українців мають досвід з використання та інвестування віртуальних активів. Це найвищий показник у світі.
Визначений правовий статус віртуальних активів надає юридичний захист користувачам та учасникам ринку, а держбюджет отримає додаткові надходження від криптокомпаній, очікують в Міністерстві цифрової трансформації. Саме міністерство, очолюване Михайлом Федоровим, займатиметься втіленням реформи у життя.
Що визначає закон
У першому читанні депутати прийняли законопроєкт у грудні 2020 року.
Віртуальні активи визначені як нематеріальне благо, що є обʼєктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі. Фінансові віртуальні активи мають бути емітовані резидентами України та забезпечені валютними цінностями або цінними паперами чи деривативами, зазначається у законі. Визначення понять має вирішити проблему обліку криптоактивів на балансі для бізнесу, розраховують автори.
Документ прямо вказує, що віртуальні активи не є засобом платежу на території України та не можуть бути предметом обміну на майно/товари, роботи чи послуги. На цьому, зокрема, під час підготовки документа наполягав НБУ. «У нас немає питань до тексту закону», – сказав Forbes заступник голови Нацбанку Олексій Шабан, який курує питання платіжної інфраструктури.
Закон також передбачає створення нового центрального органу виконавчої влади на базі Мінцифри для регулювання ринку віртуальних активів.
Одна з його функцій – контролювати постачальників послуг, пов’язаних з віртуальними активами, на предмет прозорої структури власності. Також учасники ринку мають запровадити внутрішні процедури фінансового моніторингу для запобігання відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом.
Важлива позиція закону – він набуде чинності лише після того, як депутати підготують та проголосують за відповідні зміни до Податкового кодексу. «Зміни потрібні, але я поки не готовий сказати, які конкретно, – зауважив голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев. – Розпочнемо роботу, тільки-но текст закону опублікують офіційно».
Що кажуть учасники ринку
Як прийняття закону вплине на ринок віртуальних активів в Україні?
Основний позитив – реформа виводить криптовалютну індустрію в легальне поле, констатує директор криптобіржі Binance у Східній Європі Гліб Костарєв. «Криптовалюта і технологія блокчейн поступово увійдуть у життя звичайних людей», – очікує він.
Від змін виграють сильні міжнародні проєкти з резидентством в Україні, вважає СEO і засновник компанії Hacken Дмитро Будорін. «Потенційно реформа закладає підвалини для визнання криптовалют платіжним засобом», – додає він.
Які недоліки прийнятого закону? Частина учасників ринку не погоджується з визначенням віртуального активу як нематеріального блага, зазначає президент «Блокчейн Асоціації України» (БАУ) та засновник криптобіржі Kuna Михайло Чобанян.
«Віртуальний актив за визначенням і своїми родовими ознаками більше тяжіє до майна і речових прав, що відповідає рекомендаціям FATF», – вважає Чобанян. Схожі зауваження висувало і Міністерство фінансів України.
Також в асоціації вважають, що у законі недостатньо чітко виписані норми щодо доступу компаній на ринок віртуальних активів.
Питання регуляції
Одним із головних спірних питань у новому законі було питання щодо створення нового регулятора на базі Мінцифри. У Мінфіні критикували це рішення, адже це потребуватиме додаткових бюджетних коштів, хоча депутати й не подали фінансово-економічного обґрунтування.
«Створюється новий регулятор, і є ризик закладення досить низького порогу входу для гравців, які будуть надавати послуги населенню на ринку криптовалют», – говорить член наглядової ради ПриватБанку, екстрейдер JP Morgan та Deutsche Bank Роман Сульжик.
У БАУ вважають, що регуляцію ринку віртуальних активів має здійснювати або НБУ, або НКЦПФР. Окрім відсутності досвіду регулювання фактично фінансових ринків, також постає питання забезпечення прав споживачів, оскільки повноважень щодо розгляду скарг споживачів у Мінцифри немає і законом це не передбачено.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
