Міністр юстиції Денис Малюська розповів у інтервʼю Forbes про перспективи конфіскації заморожених активів Росії. Значний час забиратиме підготовка та ратифікація відповідного міжнародного договору. Окрім того, сума цих активів може бути меншою за $300 млрд, раніше озвучених у пресі.
Ключові факти
- Малюська уточнив, що всі російські активи за межами цієї країни можна розділити на три блоки. «Найпростіший кейс – це суверенні активи РФ, трохи складніше – активи російських державних компаній і найскладніший – активи олігархів та приватного бізнесу», – сказав міністр.
- Найбільш реальний кейс – суверенні активи РФ (зокрема, резерви Центробанку). Перепона – суверенний імунітет, за яким одна держава не може забрати активи іншої без її згоди, зазначив Малюська. «Ми пропонуємо встановити додаткове обмеження – суверенний імунітет не стосується репарацій держави-агресора, – розповів він. – Це буде зафіксовано в міжнародному договорі».
- За словами Малюськи, цифра у $300 млрд арештованих активів Центробанку РФ, яка раніше озвучувалась у пресі, може не відповідати дійсності та бути меншою. «Ані ми, ані міжнародні партнери не знають конкретну цифру заморожених активів РФ за кордоном. Сума $300 млрд базується на звіті Центробанку РФ за минулий рік, – зазначив міністр. – У РФ були наміри сховати ці активи, проте схоже, що особи, які у РФ керують суверенними активами, не були знайомі з планами щодо наступу. Тому багато рухів щодо активів почалися одразу після 24 лютого 2022 року. Велику частину з них нашим міжнародним партнерам вдалося зупинити, але, на жаль, не всі».
- Україна сподівається, що вже у жовтні відбудеться засідання Генасамблеї ООН щодо питання російських суверенних міністрів. «Наше завдання – зібрати якомога більшу кількість голосів серед країн. Якщо рішення погодять, можна переходити до перемовин щодо тексту договору. Ми очікуємо, що перші комплексні перемовини відбудуться взимку. Потім цей договір мають ратифікувати парламенти країн», – пояснив очільник Мінʼюсту.
- За його словами, зазвичай підготовка договорів такого масштабу триває близько десяти років. «Звісно, цього разу процес буде набагато швидшим, але не все залежить від нас», – додав міністр.
- Наступним кроком після укладення міжнародного договору буде створення окремого фонду, до якого спрямовуватимуть конфісковані російські кошти. «Резерви будуть розподілені між субʼєктами, які постраждали від агресії РФ – держава, місцеві органи влади, бізнес, фізичні особи», – уточнив Малюська.
- Єдиного рішення щодо можливої конфіскації активів російських громадян наразі немає. Один із механізмів, який розробляє Європейський Союз, – конфіскація активів осіб, які намагаються обійти санкції. «Конфіскація активів осіб за критерієм наближеності до Путіна поки не розглядається», – заявив міністр.
- «На політичному рівні міжнародна підтримка є. Головне завдання – розробити якісний механізм стягнень, який би не порушував основ, за якими живе західне суспільство багато століть», – каже Малюська.
Контекст
Мінʼюст почне роботу над санкційним списком, який РНБО проголосувала 30 вересня, одразу після затвердження його указом президента України. Процедура підготовки одного кейсу може тривати кілька місяців.
Україна вимагатиме від Росії репарацій через війну в обсязі щонайменше $300 млрд, заявляв раніше міністр юстиції. За його словами, на Генасамблеї ООН Україна збирається домогтися ухвалення резолюції, на якій надалі має базуватися створення міжнародного механізму відшкодування збитків.
9 вересня у Брюсселі уряд України, Єврокомісія та Світовий банк презентували спільну оцінку збитків, яких Україна зазнала за перші місяці війни з Росією.
Оцінка Світового банку містить скромніші суми, ніж ті, що два місяці тому під час Ukraine Recovery Conference в Лугано називав український уряд. Якщо урядовий план відновлення розрахований на $750 млрд на 10 років, то Світовий банк пропонуватиме поки що орієнтуватися не більш ніж на $350 млрд загальних збитків.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
