Категорія
Головне
Дата

Молдова виявилася не готовою до газової війни з Газпромом. Які уроки слід засвоїти Україні

Молдова повністю відчула на собі принади газової війни. Контракт із Газпромом закінчувався восени 2021 року, ціни на ринках злетіли до $1000 за 1000 куб. м, уже в жовтні Молдова імпортувала газ за ціною $790 за 1000 куб. м, що у п'ять разів вище, ніж у 2020 році. У країні навіть було запроваджено режим надзвичайного стану через фізичну нестачу газу

Уряд зіткнувся з важким вибором: як забезпечити стабільне постачання газу в необхідних кількостях і при цьому зберегти доступність для населення.

Врешті сторони підписали п'ятирічний контракт із формульною ціною газу. Постачання газу за новим договором розпочалося з 1 листопада. Ціна газу на листопад – $450 за 1000 куб. м. Більш детальну інформацію щодо умов договору не розголошують. Зважаючи на все, в обмін на укладення контракту молдовському уряду довелося піти на політичні поступки.

Проте не минуло й місяця з моменту підписання нового контракту, як стався «збій» – Газпром виставив ультиматум уряду Молдови про припинення постачання газу протягом 48 годин, якщо Молдовагаз (компанією на 50%+ володіє Газпром) не заплатить Газпрому за спожитий у попередньому місяці газ.

За версією голови правління Молдовагаз, компанія просто не має грошей. Компанія купувала газ за ринковою ціною ($800 за 1000 куб. м) у жовтні, але діяв старий тариф для споживачів ($150 за 1000 куб. м). Тариф підняли лише в листопаді. За його інформацією, розрив склав $75 млн. Ймовірно, вийти з ситуації без підтримки уряду не вдасться.

Порівняння ситуації Молдова vs Україна

Які чинники призвели до такої патової ситуації та чи можна було її уникнути?

  • Відсутність власного видобутку газу.
  • Відсутність сховищ газу.
  • Єдине джерело газу – імпорт із Росії через територію України та непідконтрольну територію Придністров'я. Імпорт газу в достатній кількості з Європи неможливий (але роботи з будівництва газопроводів до Румунії вже ведуться).
  • Імпортом, постачанням та дистрибуцією газу займається одна компанія (у тому числі через свої дочірні компанії). Додає пікантності ситуації той факт, що ця компанія на 50%+ належить російському Газпрому.
  • І непрямий елемент ринку – система таргетованого субсидування вразливих верств населення. На національному рівні вона відсутня. Існує лише в деяких муніципалітетах (наприклад, у Кишиневі вразлива група споживачів централізованого теплопостачання може отримувати 40% відшкодування рахунків за рахунок міста). Відсутність такої системи на національному рівні означає, що за п'ятикратного підвищення цін на енергоресурси уряд не матиме жодного інструменту для того, щоб допомогти лише тим, хто цього потребує. Вибір тільки між субсидувати все населення одразу (дуже дорого) чи не субсидувати нікого. Уявіть п'ятикратне збільшення платіжок – соціальні протести майже гарантовані.

Що ми маємо

Чи можна за таких умов впливати на оптову ціну газу? – Ні, оскільки власного видобутку немає, імпорт можливий лише з одного напряму. Фактично в Молдови альтернативою російському газу є лише закупівля за ринковими цінами через Україну (а це близько $1000 за 1000 куб. м плюс вартість транспортування).

Чи можна говорити про конкуренцію на роздрібному ринку? – Якщо у вас лише одна компанія на ринку, яка займається і імпортом, і розподілом, і постачанням газу для всіх споживачів, це риторичне запитання.

Чи можна пом'якшити ціновий шок споживачам? – Або для всіх споживачів, що дуже дорого, або ні для кого.

Які уроки Україна може винести з молдовського досвіду

Порівнюючи ситуацію в Україні та Молдові, здається, що Україна набагато більш стійка до подібних криз. Але нам є що засвоїти з молдавського досвіду.

1. Розвивати власний видобуток газу. Ніщо так не захистить від енергокризи, як наявність власного енергоресурсу.

2. Диверсифікувати імпорт газу. Не повинно бути залежності імпорту від однієї країни, особливо тієї, з якою конфлікт.

3. Тримати стратегічно важливу інфраструктуру під державним контролем.

4. Розвивати конкуренцію на роздрібному ринку газу. Споживач повинен мати право вибору: найкращої ціни, умов оплати, клієнтського сервісу.

Що потрібно для цього зробити?

  • Усунути бар'єри простого переходу населення між постачальниками.
  • Позбавитися монополії на дані (створити data hub).
  • Усунути політичний вплив при ціноутворенні Нафтогазу.
  • Дати доступ усім постачальникам до власного видобутку газу (наприклад, УГВ може продавати якусь частину видобутку на прозорій біржі).

5. Диверсифікувати джерела енергії. Хоча газ є основним джерелом для опалення як для приватного сектора, так і системи централізованого теплопостачання, є альтернативи, і необхідно рухатися в напрямку заміщення.

6. Знижувати кількість споживання шляхом впровадження заходів щодо енергоефективності.

7. Продовжувати використовувати та покращувати систему таргетованих субсидій. Це найефективніший і найдешевший для держави інструмент підтримки вразливих верств населення.

 

Матеріали по темі

 

 

 

 

 

Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

130 ідей для новорічних подарунків | 25 найрозумніших компаній України