Весною уряд на два дні зупинив роботу наглядової ради державного «Нафтогазу», щоб звільнити керівника Андрія Коболєва та призначити Юрія Вітренка. Коболєва критикували за слабкі фінансові результати компанії та непрозорість у виплаті винагород топменеджменту. За кілька місяців потому Вітренко опублікував зарплату та бонуси команди Коболєва: семеро людей отримали $30 млн
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Після ситуації з бонусами «Нафтогазу» депутати внесли зміни до законів про захист персональних даних та доступ до публічної інформації – з жовтня всі держкомпанії зобовʼязані щомісяця на своїх сайтах розкривати зарплати та бонуси членів правління та наглядових рад. Це стосується «Нафтогазу», «Укрзалізниці», «Борисполя», «Укрпошти» та ще близько 1500 працюючих держкомпаній. Пʼятниця 5 листопада – дедлайн для оприлюднення звіту за жовтень.
Держкомпанії і раніше мали надавати інформацію про зарплату своїх керівників, але у річних фінансових звітах, а не щомісяця. Компанії також мають пояснювати принципи формування зарплат та премій. «З інформації про зарплати зняли всі можливі грифи конфіденційності», – говорить Олександр Лисенко, заступник голови напряму корпоративного управління у KSE.
Навіщо потрібні зміни? Вони допоможуть збільшити прозорість роботи держкомпаній та зменшити корупційні ризики, пише в пояснювальній записці до закону його ініціатор та єдиний автор, спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук. Він відмовився поговорити про закон із Forbes. «Інформація про розмір винагороди за роботу керівництва держкомпаній допоможе контролювати, наскільки ефективно витрачаються публічні кошти», – пише він.
Один із керівників фракції «Слуга народу» на правах анонімності каже, що Стефанчук написав цей закон після того, як надіслав запит на розкриття інформації про зарплати та бонуси топменеджерів «Нафтогазу» і отримав замість звіту відписку. Ексголова «Нафтогазу» Андрій Коболєв підтвердив, що обговорював питання зарплат зі Стефанчуком, але відмовився розкривати зміст цих розмов. «Ми отримували величезну кількість депутатських запитів, – каже Коболєв. – Оскільки вони суперечили закону про захист персональних даних, то ми не мали права надавати таку інформацію». Стефанчук проігнорував запит Forbes.
У минулому, за словами Артема Кузьменка, партнера юридичної фірми Eterna Law, великі компанії, які пройшли через процедуру корпоратизації, включно з «Укрзалізницею» та «Нафтогазом», у більшості випадків справді відмовлялися надати розмір зарплат, посилаючись на те, що вони не мають прямого бюджетного фінансування. «Цей недолік прийнятий закон справді усуває із достатнім рівнем деталізації», – каже Кузьменко. Однак, за його словами, за невиконання вимог закон не передбачає покарання. «Можливо, ця недоробка буде усунена найближчим часом».
Публікація винагород зробить високооплачуваних управлінців із держсектора зручною мішенню для популістів різних мастей, упевнений Коболєв. «Після розкриття даних на ці компанії буде здійснено політичний тиск, – каже він. – Коли настане час наймати нових менеджерів, компетентні люди просто не захочуть іти».
«Люди, які заробляють мільярди та платять сотні мільйонів до бюджету, змушені будуть виправдовуватися за свою винагороду, – погоджується голова офісу Korn Ferry у Києві Роман Бондар. – Будь-яка різниця між мінімальним заробітком та сумою від $50 000 до $1 млн на рік може бути агресивно розкритикована».
Закон грає на руку, за словами Коболєва, «впливовим людям, для яких корумпований менеджмент держкомпаній є головною запорукою успіху їхнього бізнесу».
Що далі? Наступний ймовірний крок – зниження зарплат до рівня 2013 року, каже Коболєв. З ним погоджується ексзаступник міністра економіки Світлана Панаіотиді: «Під тиском опозиції заробітні плати можуть бути знижені до умовних 50 000 грн, – каже вона. – Керівник держкомпанії, яка генерує мільярди гривень, не може отримувати такої зарплати – це призведе до корупції».
Скільки отримують голови відомих держкомпаній
Місячні зарплати головам правління та наглядовим радам 5 листопада опублікували кілька компаній:
- голова ПриватБанку Герхард Бьош отримав за жовтень 1,1 млн грн;
- голова «Укрпошти» Ігор Смілянський отримав 272 000 грн із надбавкою 40 800 грн;
- в. о. голови Адміністрації морських портів України Олександир Голодницький отримав 289 000 грн;
- в. о. голови Укрексімбанку Сергій Єрмаков заробив 450 200 грн;
- голова Укргазбанку Андрій Кравець отримав 620 160 грн;
- керівник Ощадбанку Сергій Наумов заробив 1 млн грн.
Компанії, що опублікували звіти 5 листопада, зробили це по-різному. ПриватБанк, наприклад, поставив на сайт детальну таблицю, вказавши посади та виплату за минулий місяць, а «Укренерго» залив PDF із загальною сумою для всієї спостережної ради та керівників. «Бориспіль» пропустив дедлайн – речниця Юлія Красовська сказала, що юристи ще вивчають нові норми. Аеропорт планує опублікувати звіт наступного тижня, з 8 по 12 жовтня.
Юрист «Укроборонпрому» Даніїл Федорчук сказав, що компанія не підпадає під цей закон, бо має особливу форму власності – це концерн. «Після того, як концерн перетвориться на акціонерне товариство, ми публікуватимемо дані про зарплати на сайті компанії згідно із законом», – каже Федорчук. Голова концерну Юрій Гусєв і до закону мав щомісяця показувати дохід: його зарплата перевищує 50 мінімальних заробітних плат – 398 000 грн на місяць.
Що думають управлінці держкомпаній
«Оператор ГТС України» пропустила дедлайн і ухвалить рішення про те, що робити зі звітом, після того, як юристи вивчать закон. «Зазвичай щорічно публікується рівень компенсації всього менеджменту», – говорить голова компанії Сергій Макогон. За його словами, оголошувати велику зарплату окремої людини, називаючи її імʼя та прізвище, – небезпечно.
Розкриття зарплат топменеджерів та наглядової ради – міжнародна практика, але українці, які не звикли до великих цифр, розкритикують високоплачуваних керівників, каже Ігор Смілянський, СЕО «Укрпошти». За його словами, і так невеликий притік кадрів у держсектор буде ще меншим. «У нашій країні люди вважають, що великими компаніями можуть керувати менеджери із заробітною платою водія Uber, – каже він. – Вони спокійно живуть із тим, що чиновник отримує $300, але їздить на мерседесі та живе у Конча-Заспі».
Голова наглядової ради аеропорту «Бориспіль» Володимир Жмак не розуміє, навіщо потрібен цей закон, якщо держкомпанії і так звітували про зарплати в річних фінзвітах. «Робити це щомісяця – додаткова бюрократія, – каже він. – Можливо, хтось хоче показати, що у держсекторі люди одержують багато. Не зрозуміло, кому це принесе дивіденди. Тільки спровокує конфлікт у суспільстві». За його словами, робота менеджерів-початківців і непублічних членів спостережних рад може постраждати, якщо вони сприймуть такий розголос чутливо.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
