Після того, як Рада нацбезпеки оголосила фінансову ситуацію «Укрзалізниці» небезпечною для країни, рятувати держкомпанію призначили Олександра Камишина – 37-річний менеджер став новим тимчасовим главою. У широких колах про Камишина мало хто знає, але за 15 років роботи його резюме має вражаючий вигляд: колишній менеджер у Dragon Capital і СКМ, засновник компаній Latifundist Media, Grano Group, AgTech Farm та Fortior Capital. Чому Камишина називають Гендальфом і яких рішень чекати від нього в «Укрзалізниці»
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Вже тиждень, з 11 серпня, Камишин очолює залізничного монополіста, який минулого року втратив 12 млрд грн за виручки 75,2 млрд грн. Не можна гаяти й дня: його контракт закінчується наприкінці 2021 року. «У Сашка всього чотири місяці, він буде кувати залізо поки гаряче», – говорить Костянтин Ткаченко, головний редактор видання Latifundist, яке Камишин заснував у 2011 році.
Камишин співзаснував кілька компаній і фондів, але саме Latifundist Media – його улюблене дітище, хоча медіахолдинг і не приносить надприбутків, впевнений Ткаченко. У 2019 році, приміром, чистий прибуток компанії – близько $30 000 за виручки $167 000, за даними «Спарк-Інтерфакс».
Усередині компанії зі 110 співробітників і семи видань Камишин створив сімейну атмосферу з горизонтальною моделлю менеджменту. «У нас усі на «ти» без суворо визначеної ієрархії та яскраво вираженої субординації, – каже Ткаченко. – Ми називаємо себе Латифундією, а співробітникам дали прізвиська з «Володаря кілець». Сашко – Гендальф». Камишин запускав Latifundist як стартап, економлячи на офісі й заробітній платні. Саме тому, за словами Ткаченка, Камишин наймав журналістів не тільки у Києві, а й у регіонах, Сумах і Полтаві включно, де середня заробітна плата на 8000 грн нижче. Зустрічі часто проходили у МакДональдсі та кафе. «Він прямо на меню розписував, як він бачить Latifundist. Видання мало стати аграрним Forbes», – каже Ткаченко.
Запускаючи медіа, Камишин був глибоко в операційних завданнях. Випускник Київського політехнічного інституту, він сам знаходив підрядників робити перший сайт і малював логотип, який Latifundist використовує донині. Але з 2019 року Камишин перестав ходити до київського офісу видання. «Сашко вміє делегувати. На початку він максимально присутній у проєкті, а потім відпускає», – каже Ткаченко.
На той же час, із 2012 по 2019 роки, припав його найдовший період в якості найманого працівника – у холдингу СКМ Ріната Ахметова. Саме під час роботи в СКМ Камишин зацікавився транспортною сферою – він відповідав за цей напрямок у компанії, бувши членом наглядових рад «Лемтрансу» і «Портінвесту», за словами Миколи Нестеренка, колишнього директора з розвитку нових напрямків бізнесу СКМ. Саме Нестеренко переманив Камишина з Dragon Capital у СКМ.
У Dragon Capital Камишин перейшов із KPMG, своєї першої роботи, коли йому було 24. Чотири роки він пропрацював там над розвитком фонду прямих інвестицій і на посаді голови Карлівського машинобудівного заводу. Виручка заводу з 2008 по 2012 роки зросла з 123 до 228 млн грн, а прибуток – з 8 до 16 млн грн. Його колишній роботодавець Томаш Фіала памʼятає його «ініціативним і амбітним» та говорить, що Камишин пішов із Dragon Capital «на підвищення до більшої компанії». «Було непросто знайти йому заміну», – каже Фіала. Нестеренко каже, що «вибрав найкращого менеджера у Dragon Capital і забрав».
Камишин пішов зі СКМ у 2019 році, щоб разом із Нестеренком заснувати інвесткомпанію Fortior Capital, що спеціалізується на інвестиціях в інфраструктуру і агросектор. Нестеренку належало 50,5% компанії, решта – Камишину. Обидва засновники вклали по близько 3,5 млн грн. «Ми легко зійшлися у поглядах щодо багатьох речей, тому і вирішили будувати нову компанію разом», – каже Нестеренко. Щоправда, Fortior Capital – не перше спільне підприємство партнерів. Ще у 2014 році вони запустили AgTech Farm, фонд, який інвестує у стартапи з розробки агротехнологій. У портфелі фонду вісім компаній, зокрема meteo.farm, zemelka.ua і AgroOnline. «У нього є, чого повчитися, – говорить Нестеренко. – Не пригадую його погано підготовленим до зустрічі, у похмурому настрої або переляканим. У нього прекрасне почуття гумору і анекдот у запасі на будь-який випадок».
У 2016 році Камишин співзаснував іще одну компанію – Grano Group, до якої входять сім операційних агрокомпаній, елеватор і земельний банк на 10 000 га. Компанія вирощує зернові та олійні культури і займається молочним тваринництвом у Чернігівській, Волинській, Рівненській та Київській областях. Співвласник цієї компанії – німецька Grano Agrar Holding GmbH. Валова виручка по групі Grano Group за 2020 рік склала 170 млн грн.
Після призначення в УЗ компанії, які належать Камишину (Grano Group, AgTech Farm і Latifundist Media), перейдуть у незалежне управління. З інвестиційної компанії Fortior Capital, в якій Олександр – керуючий партнер, він вийшов. Усю його частку викупив Нестеренко. Сам Нестеренко віджартовується, що «Укрзалізниця» потягла у нього Камишина, як він сам потяг його з Dragon Capital. Він вважає, що Камишин буде намагатися хоч щось змінити у держкомпанії заради двох синів. «Запамʼятатися гарними справами, якими б пишалися його діти, – точно входить до його планів», – каже Нестеренко.
Чого чекають від Камишина на посаді? Міністр інфраструктури Олександр Кубраков, у якого Камишин був радником два місяці перед призначенням в УЗ, поставив такі завдання: налагодити покупку дешевої електрики безпосередньо у «Енергоатома», залучити іноземних інвесторів (Камишин говорить англійською) і закупити нові поїзди та локомотиви.
Ще одну стратегічну мету Кубракова – підняти тарифи на вантажоперевезення – Камишин і Мінінфраструктури виконали за шість днів після призначення. Ціни на вантажоперевезення підуть вгору з вересня – на 8% для вантажів 1-го (руда і вугілля) і 2-го (зерно) класів. Із січня 2022 року вони виростуть ще на 20% і 6% відповідно. За словами Кубракова, це принесе УЗ додатково 10 млрд грн у 2022 році. Підвищення тарифів важливе, тому що УЗ заробляє не на пасажирських перевезеннях, а на вантажних. Для порівняння: її виручка у 2020-му від вантажних перевезень – 65 млрд грн, а від пасажирських у 16 разів менше – всього 4,1 млрд грн. Занижені тарифи на вантажоперевезення були серед основних претензій РНБО, через які й призначили Камишина. Держкомпанія втратила 100 млрд грн за останні чотири роки через неправильну тарифну політику, за словами секретаря Ради нацбезпеки Олексія Данилова.
Фіала говорить, що УЗ – серйозний челендж для Камишина. «Багато хто не спромігся нічого змінити, – говорить він. – У Камишина є всі шанси, але потрібна політична підтримка». Сам Камишин сподівається змінити УЗ на краще. «Вірю, що зуміємо всередині УЗ знайти світлих людей, — Камишин сказав 11 серпня журналістам на зустрічі не під запис. — Там не всі корупціонери, є нормальні люди, старші й молодші правильні залізничники, які хочуть і можуть працювати».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
