Після того, як Рада нацбезпеки оголосила фінансову ситуацію «Укрзалізниці» небезпечною для країни, рятувати держкомпанію призначили Олександра Камишина – 37-річний менеджер став новим тимчасовим главою. У широких колах про Камишина мало хто знає, але за 15 років роботи його резюме має вражаючий вигляд: колишній менеджер у Dragon Capital і СКМ, засновник компаній Latifundist Media, Grano Group, AgTech Farm та Fortior Capital. Чому Камишина називають Гендальфом і яких рішень чекати від нього в «Укрзалізниці»
Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: перший список найкращих роботодавців для ветеранів, список перспективних молодих українців «30 до 30», 40 компаній, які вийшли на іноземні ринки під час війни, історії Марії Берлінської, Всеволода Кожемяки та загалом майже два десятки текстів.
Вже тиждень, з 11 серпня, Камишин очолює залізничного монополіста, який минулого року втратив 12 млрд грн за виручки 75,2 млрд грн. Не можна гаяти й дня: його контракт закінчується наприкінці 2021 року. «У Сашка всього чотири місяці, він буде кувати залізо поки гаряче», – говорить Костянтин Ткаченко, головний редактор видання Latifundist, яке Камишин заснував у 2011 році.
Камишин співзаснував кілька компаній і фондів, але саме Latifundist Media – його улюблене дітище, хоча медіахолдинг і не приносить надприбутків, впевнений Ткаченко. У 2019 році, приміром, чистий прибуток компанії – близько $30 000 за виручки $167 000, за даними «Спарк-Інтерфакс».
Усередині компанії зі 110 співробітників і семи видань Камишин створив сімейну атмосферу з горизонтальною моделлю менеджменту. «У нас усі на «ти» без суворо визначеної ієрархії та яскраво вираженої субординації, – каже Ткаченко. – Ми називаємо себе Латифундією, а співробітникам дали прізвиська з «Володаря кілець». Сашко – Гендальф». Камишин запускав Latifundist як стартап, економлячи на офісі й заробітній платні. Саме тому, за словами Ткаченка, Камишин наймав журналістів не тільки у Києві, а й у регіонах, Сумах і Полтаві включно, де середня заробітна плата на 8000 грн нижче. Зустрічі часто проходили у МакДональдсі та кафе. «Він прямо на меню розписував, як він бачить Latifundist. Видання мало стати аграрним Forbes», – каже Ткаченко.
Запускаючи медіа, Камишин був глибоко в операційних завданнях. Випускник Київського політехнічного інституту, він сам знаходив підрядників робити перший сайт і малював логотип, який Latifundist використовує донині. Але з 2019 року Камишин перестав ходити до київського офісу видання. «Сашко вміє делегувати. На початку він максимально присутній у проєкті, а потім відпускає», – каже Ткаченко.
На той же час, із 2012 по 2019 роки, припав його найдовший період в якості найманого працівника – у холдингу СКМ Ріната Ахметова. Саме під час роботи в СКМ Камишин зацікавився транспортною сферою – він відповідав за цей напрямок у компанії, бувши членом наглядових рад «Лемтрансу» і «Портінвесту», за словами Миколи Нестеренка, колишнього директора з розвитку нових напрямків бізнесу СКМ. Саме Нестеренко переманив Камишина з Dragon Capital у СКМ.
У Dragon Capital Камишин перейшов із KPMG, своєї першої роботи, коли йому було 24. Чотири роки він пропрацював там над розвитком фонду прямих інвестицій і на посаді голови Карлівського машинобудівного заводу. Виручка заводу з 2008 по 2012 роки зросла з 123 до 228 млн грн, а прибуток – з 8 до 16 млн грн. Його колишній роботодавець Томаш Фіала памʼятає його «ініціативним і амбітним» та говорить, що Камишин пішов із Dragon Capital «на підвищення до більшої компанії». «Було непросто знайти йому заміну», – каже Фіала. Нестеренко каже, що «вибрав найкращого менеджера у Dragon Capital і забрав».
Камишин пішов зі СКМ у 2019 році, щоб разом із Нестеренком заснувати інвесткомпанію Fortior Capital, що спеціалізується на інвестиціях в інфраструктуру і агросектор. Нестеренку належало 50,5% компанії, решта – Камишину. Обидва засновники вклали по близько 3,5 млн грн. «Ми легко зійшлися у поглядах щодо багатьох речей, тому і вирішили будувати нову компанію разом», – каже Нестеренко. Щоправда, Fortior Capital – не перше спільне підприємство партнерів. Ще у 2014 році вони запустили AgTech Farm, фонд, який інвестує у стартапи з розробки агротехнологій. У портфелі фонду вісім компаній, зокрема meteo.farm, zemelka.ua і AgroOnline. «У нього є, чого повчитися, – говорить Нестеренко. – Не пригадую його погано підготовленим до зустрічі, у похмурому настрої або переляканим. У нього прекрасне почуття гумору і анекдот у запасі на будь-який випадок».
У 2016 році Камишин співзаснував іще одну компанію – Grano Group, до якої входять сім операційних агрокомпаній, елеватор і земельний банк на 10 000 га. Компанія вирощує зернові та олійні культури і займається молочним тваринництвом у Чернігівській, Волинській, Рівненській та Київській областях. Співвласник цієї компанії – німецька Grano Agrar Holding GmbH. Валова виручка по групі Grano Group за 2020 рік склала 170 млн грн.
Після призначення в УЗ компанії, які належать Камишину (Grano Group, AgTech Farm і Latifundist Media), перейдуть у незалежне управління. З інвестиційної компанії Fortior Capital, в якій Олександр – керуючий партнер, він вийшов. Усю його частку викупив Нестеренко. Сам Нестеренко віджартовується, що «Укрзалізниця» потягла у нього Камишина, як він сам потяг його з Dragon Capital. Він вважає, що Камишин буде намагатися хоч щось змінити у держкомпанії заради двох синів. «Запамʼятатися гарними справами, якими б пишалися його діти, – точно входить до його планів», – каже Нестеренко.
Чого чекають від Камишина на посаді? Міністр інфраструктури Олександр Кубраков, у якого Камишин був радником два місяці перед призначенням в УЗ, поставив такі завдання: налагодити покупку дешевої електрики безпосередньо у «Енергоатома», залучити іноземних інвесторів (Камишин говорить англійською) і закупити нові поїзди та локомотиви.
Ще одну стратегічну мету Кубракова – підняти тарифи на вантажоперевезення – Камишин і Мінінфраструктури виконали за шість днів після призначення. Ціни на вантажоперевезення підуть вгору з вересня – на 8% для вантажів 1-го (руда і вугілля) і 2-го (зерно) класів. Із січня 2022 року вони виростуть ще на 20% і 6% відповідно. За словами Кубракова, це принесе УЗ додатково 10 млрд грн у 2022 році. Підвищення тарифів важливе, тому що УЗ заробляє не на пасажирських перевезеннях, а на вантажних. Для порівняння: її виручка у 2020-му від вантажних перевезень – 65 млрд грн, а від пасажирських у 16 разів менше – всього 4,1 млрд грн. Занижені тарифи на вантажоперевезення були серед основних претензій РНБО, через які й призначили Камишина. Держкомпанія втратила 100 млрд грн за останні чотири роки через неправильну тарифну політику, за словами секретаря Ради нацбезпеки Олексія Данилова.
Фіала говорить, що УЗ – серйозний челендж для Камишина. «Багато хто не спромігся нічого змінити, – говорить він. – У Камишина є всі шанси, але потрібна політична підтримка». Сам Камишин сподівається змінити УЗ на краще. «Вірю, що зуміємо всередині УЗ знайти світлих людей, — Камишин сказав 11 серпня журналістам на зустрічі не під запис. — Там не всі корупціонери, є нормальні люди, старші й молодші правильні залізничники, які хочуть і можуть працювати».

26 вересня на Форумі «Енергія бізнесу» Forbes збирає регуляторів і лідерів бізнесу. Мета заходу — обговорити проблеми і знайти рішення, які дозволять зробити українську енергетику дешевою, рясною та стійкою. Встигніть купити квиток!
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.