Категорія
Новини
Дата

НАБУ відродило справу про «Роттердам+». Хто у списку підозрюваних

НАБУ і САП повідомили про підозру 15 особам у справі так званої формули «Роттердам+», через яку споживачі електроенергії нібито переплатили понад 39 млрд грн. Forbes публікує список підозрюваних

Forbes запустив YouTube-проєкт «Країна героїв». Дивіться новий епізод про ХЕРСОН після окупації

Ключові факти

  • 26 жовтня Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру 15 особам, нібито причетним до формули «Роттердам+». 
  • За даними Forbes, правоохоронці підозрюють: Голову НКРЕКП у 2014–2018 роках Дмитра Вовка та голову регулятора у 2018–2019 роках Оксану Кривенко.
  • Івана Гелюха, гендиректора «ДТЕК Мережі» Ріната Ахметова (був гендиректором на момент запровадження «Роттердам+») та Бориса Лісового, ексрадника гендиректора «ДТЕК Східенерго», члена ради Оптового ринку електроенергії (на момент запровадження «Роттердам+»).
  • Сім колишніх членів НКРЕКП: Бориса Циганенка, Руслана Машляківського, Вікторію Морозову, Юрія Голяка, Володимира Євдокімова, Євгена Мальованого, Олену Антонову.
  • Двох чинних членів регулятора: Дмитра Коваленка та Олександра Формагея.
  • Колишнього керівника відділу управління енергоринку НКРЕКП Тараса Ревенка, та його заступника Володимира Бутовського.
  • НАБУ і САП підозрюють, що ці особи були причетним до запровадження та дії формули «Роттердам+», яка, за даними правоохоронців, завдала збитків споживачам електроенергії протягом 2016–2019 років на понад 39 млрд грн.  
  • Справа розбита на два епізоди, каже Олексій Бойко, юрист Центру протидії корупції (ЦПК). Перший стосується часу, коли Вовк очолював НКРЕКП (2016– 2017 роки). Підозрювані за цим епізодом проходять за статтею 364 Кримінального кодексу – зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. 
  • Другий епізод – період, коли НКРЕКП керувала Оксана Кривенко (2018–2019 роки). Підозрювані за цим епізодом звинувачуються у службовій недбалості. «Вони нічого не зробили, щоб відмінити корупційну формулу. Тому це розглядається як злочин», – каже Бойко. 

Контекст

Провадження щодо «Роттердам+» було відкрито у березні 2017 року. У серпні 2019-го детективи НАБУ повідомили про підозру шести особам, зокрема колишньому голові НКРЕКП Дмитрові Вовку. За даними слідства, Вовк за попередньою змовою з групою інших осіб розробили та у 2016 році ухвалили необґрунтований регуляторний акт – так звану формулу «Роттердам+».

«Роттердам+» привʼязав вартість вугілля в Україні до котирувань на вугільному хабі Роттердама, плюс витрати на транспортування в Україну з Європи. Формула мала зробити «економічно доцільним імпорт вугілля замість поставок з ОРДЛО», говорив Вовк у червні 2016 року.

Так, вугілля надходило на українські ТЕС за цінами, ніби його везли з Роттердаму, хоч насправді більшість вугілля постачали з українських шахт, ОРДЛО та Росії, пише «Радіо Свобода». Після запровадження формули тариф зріс на 40%. 

Найбільше формула була вигідна енергетичній групі ДТЕК, яка видобувала близько 90% вугілля та виробляла 70% теплової генерації електроенергії. 

«Роттердам+» діяв до липня 2019-го, доки в Україні не запрацювала нова гуртова модель енергоринку, за якою кінцева вартість електроенергії визначається ринком, а не формулою. 

5 травня 2021 року генпрокурорка Ірина Венедіктова змінила старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні «Роттердам+» Віталія Пономаренка, який тричі закривав це провадження. 20 травня новий старший групи прокурорів Денис Демків вирішив закрити справу вчетверте. НАБУ тоді заявило, що оскаржуватиме рішення.

21 вересня апеляційна палата Вищого антикорупційного суду завершила розгляд апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді ВАКС від 13 жовтня 2021 року про відмову в задоволенні скарги на рішення щодо закриття кримінального провадження.

За результатами розгляду колегія суду частково скасувала ухвалу слідчого судді та закрила провадження за скаргами представників АТ «Нікопольський завод феросплавів» та АТ «Запорізький завод феросплавів» на постанову прокурора САП про закриття кримінального провадження від 24 березня 2017 року.

Керівник САП Олександр Клименко 22 вересня скасував постанову про закриття так званої справи «Роттердам+» як «незаконну та необґрунтовану».

 

Матеріали по темі
Новий випуск Forbes Ukraine

Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні