Категорія: Найбагатші
Дата: 27 жовтня 2022 22:44

Стара посилка з Нідерландів. НАБУ відродило справу про «Роттердам+», який вивів у плюс компанію Ахметова. Кого підозрюють

Ігор Орел

Forbes

Іра Крицька

Forbes

4 хв читання

Рінат Ахметов і справа «Роттердам+» Фото Getty Images

НАБУ та САП оголосили підозри 15 особам у справі «Роттердам+». Протягом 2016–2019 років споживачі електроенергії нібито переплатили понад 39 млрд грн через дію цієї формули, наголошують правоохоронці. Хто отримав підозри та чи загрожує справа Порошенку й Ахметову

26 жовтня Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру 15 особам, нібито причетним до формули «Роттердам+».

За даними Forbes, правоохоронці підозрюють:

Дмитра Вовка, голову регулятора у 2014–2018 роках;
Оксану Кривенко, голову регулятора у 2018–2019 роках;
Івана Гелюха, гендиректора «ДТЕК Мережі» Ріната Ахметова (був гендиректором на момент запровадження «Роттердам+»);
Бориса Лісового, радника гендиректора «ДТЕК Східенерго», члена ради Оптового ринку електроенергії (на момент запровадження «Роттердам+»);
Бориса Циганенка, члена НКРЕКП у 2015–2017 роках;
Руслана Машляківського, члена НКРЕКП у 2015–2017 роках;
Вікторію Морозову, члена НКРЕКП у 2015–2018 роках;
Юрія Голяка, члена НКРЕКП у 2015–2017 роках;
Володимира Євдокімова, члена НКРЕКП у 2014–2017 роках;
Євгена Мальованого, члена НКРЕКП у 2018–2019 роках;
Олену Антонову, члена НКРЕКП у 2018–2020 роках;
Дмитра Коваленка, чинного члена НКРЕКП;
Олександра Формагея, чинного члена НКРЕКП;
Тараса Ревенка, колишнього керівника відділу управління енергоринку НКРЕКП;
Володимира Бутовського, колишнього заступника керівника відділу управління енергоринку НКРЕКП.

НАБУ і САП підозрюють, що ці особи були причетними до запровадження та дії формули «Роттердам+», яка, за даними правоохоронців, завдала збитків споживачам електроенергії протягом 2016–2019 років у понад 39 млрд грн.

Що таке формула «Роттердам+»

На початку березня 2016 року НКРЕКП на чолі з Дмитром Вовком затвердила порядок формування прогнозної гуртової ринкової ціни електроенергії. Більш відомий як формула «Роттердам+».

Вовк прийшов у НКРЕКП з Roshen Петра Порошенка. До Roshen близько трьох років він обіймав посаду віцепрезидента в ICU. Співвласник ICU Макар Пасенюк був фінансовим радником п’ятого президента Петра Порошенка.

Критики п’ятого президента часто використовували цей зв’язок проти нього. Володимир Зеленський під час президентської передвиборчої кампанії неодноразово критикував Порошенка через «Роттердам+» і високі тарифи. Проте ні раніше, ні зараз Порошенко не є підозрюваним чи свідком за цією справою, каже його адвокат Ілля Новіков.

«Роттердам+» привʼязав вартість вугілля в Україні до котирувань на вугільному хабі Роттердама, плюс витрати на транспортування в Україну з Європи. Формула мала зробити «економічно доцільним імпорт вугілля замість поставок з ОРДЛО», говорив Вовк у червні 2016 року.

Так, вугілля надходило на українські ТЕС за цінами, ніби його везли з Роттердаму, хоча насправді більшість вугілля постачали з українських шахт, ОРДЛО та Росії, пише «Радіо Свобода». Після запровадження формули тариф зріс на 40%.

«Роттердам+» діяв до липня 2019-го, поки в Україні не запрацювала нова гуртова модель енергоринку, за якою кінцева вартість електроенергії визначається ринком, а не формулою.

Найбільше формула була вигідна енергетичній групі ДТЕК, яка видобувала близько 90% вугілля та виробляла 70% теплової генерації електроенергії.

Наприкінці 2014-го чистий борг ДТЕК наблизився до $3 млрд. У 2015-му, після девальвації, виторг упав майже вдвічі – до $4,3 млрд, а збитки зросли до $1,7 млрд. Холдинг опинився на межі банкрутства.

У 2016-му виторг ДТЕК збільшився з $4,3 до $5 млрд, а збитки скоротилися з $1,7 млрд до $261 млн. 2018 рік ДТЕК закінчив уже з прибутком у $193 млн. За оцінкою інвесткомпанії Concorde Capital, за чотири роки ДТЕК заробив на «Роттердам+» $1 млрд. Формула припинила свою дію в липні 2019 року.

Перспективи справи «Роттердам+»

Справу розбито на два епізоди, каже Олексій Бойко, юрист Центру протидії корупції (ЦПК). Перший стосується часу, коли Вовк очолював НКРЕКП (2016– 2017 роки). Підозрювані за цим епізодом проходять за статтею 364 Кримінального кодексу – зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки.

Другий епізод – період, коли НКРЕКП керувала Оксана Кривенко (2018–2019 роки). Підозрювані за цим епізодом звинувачуються у службовій недбалості. «Вони нічого не зробили, щоб відмінити корупційну формулу. Тому це розглядається як злочин», – каже Бойко.

Кривенко вважає, що «правоохоронці намагаються дестабілізувати ситуацію, вигадуючи нові методи воскресіння давно похованої судом справи «Роттердам+». Вона посилається на рішення Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду України. 21 вересня 2022 року суд визнав незаконним подальше розслідування справи й постановив, що державним чи громадським інтересам не було завдано шкоди. «Тому взагалі не зрозуміло, що відбувається, – каже Кривенко. – Будемо захищатися».

«Не розумію, як я причетний до цієї справи», – каже чинний член НКРЕКП Коваленко. Від більш детального коментаря він відмовився, посилаючись на зайнятість. На момент публікації ДТЕК не опублікував публічної позиції щодо підозри своїм колишнім топменеджерам і відновлення справи.

Провадження щодо «Роттердам+» було відкрито ще у березні 2017 року. У серпні 2019-го детективи НАБУ вперше повідомили про підозру шести особам, зокрема колишньому голові НКРЕКП Дмитрові Вовку.

5 травня 2021 року генпрокурорка Ірина Венедіктова змінила старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні «Роттердам+» Віталія Пономаренка, який тричі закривав це провадження. 20 травня новий старший групи прокурорів Денис Демків вирішив закрити справу вчетверте.

Чому правоохоронці відновили справу? Новий керівник САП Олександр Клименко повністю змінив групу прокурорів, які працюють над справою. «І вони просто почали робити свою роботу», – каже Бойко.

Роботу НАБУ більше ніхто не блокує, отже, у справи є хороші перспективи, каже народний депутат, перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин. «Навряд правоохоронці зможуть вийти на Ахметова чи Порошенко, скоріше справа обмежиться рівнем виконавців», – каже він.

Нових підозр очікувати не варто, погоджується Бойко. «Хіба що хтось з фігурантів почне давати свідчення. Наприклад, про те, що вони діяли не самостійно, а за вказівкою зверху», – каже він.

Після оголошення підозр сторона захисту протягом 3–6 місяців ознайомлюватиметься зі справою. «Вони будуть максимально розтягувати цей процес», – каже Бойко, юрист Центру протидії корупції. Далі триває досудове розслідування – 2 місяці з можливістю продовження, але не більше ніж на рік. «Тобто справа потрапить до суду через 6 місяців – 1, 5 року», – каже він.

Матеріали по темі