Через війну енергохолдинг Ріната Ахметова ДТЕК втратив 70% вартості, підрахував Forbes. Яких втрат зазнала компанія, як адаптувалась до війни та на чому планує заробляти
Минулий рік був одним із найуспішніших для найбагатшого українця Ріната Ахметова. Його статки, за підрахунками Forbes, у 2021 році зросли вдвічі, до $13,7 млрд. За чотири місяці війни він збіднів утричі, до $4,2 млрд.
Важка індустрія генерує 90% виручки імперії Ахметова. Один із її стовпів – гірничо‑металургійний холдинг «Метінвест» – у 2021 році отримав надприбутки завдяки високим світовим цінам на руду. Дохід компанії зріс на 72% в порівнянні з 2020 роком – до $18 млрд; EBITDA – у 3,2 раза, до $7 млрд.
Російські війська знищили дві третини металургійного бізнесу Ахметова та зруйнували вертикальну інтеграцію групи, яка вибудовувалася роками. Напередодні російського вторгнення Forbes оцінював «Метінвест» у $11,4 млрд. Поточна оцінка майже в чотири рази нижча – $3 млрд.
11 липня Ахметов також відмовився від свого медіабізнесу, який до війни Forbes оцінював у $200 млн.
Інший стовп імперії – енергетичний холдинг ДТЕК – наразі уник серйозних руйнувань. Проте шестимісячний запас міцності вже вичерпався. Виторг групи в 2020 році – 116 млрд грн, збиток – 13,9 млрд грн. «У нас великі проблеми з ліквідністю», – каже в інтервʼю Forbes Максим Тімченко.
Падіння виробництва
Основа енергетичного бізнесу Ахметова – «ДТЕК Енерго». До війни компанія генерувала понад 40% виторгу групи, видобувала 90% вугілля в Україні, контролювала близько 70% теплової генерації та займала третину ринку електроенергії.
Незважаючи на ці показники, ДТЕК планувала продавати теплові електростанції і шахти на користь «зеленої» генерації. Впродовж 10 років компанія хотіла наростити частку відновлюваної енергії в загальному обсязі реалізації мінімум на 24 п. п. – до 33%.
Через війну виручка «ДТЕК Енерго» впала на 20%, виробництво електроенергії – на 30%, а частка на ринку електроенергії знизилась до 20%.
Головна проблема «ДТЕК Енерго» – падіння на 30–40% попиту на електроенергію, каже старший аналітик Dragon Capital Денис Саква. «Це тисне на фінанси компанії, оскільки знизити постійні витрати не так просто, – каже він. – Наприклад, шахти потребують постійних інвестицій на відкачування води, підтримку видобутку».
Крім того, компанія втратила контроль над Луганською ТЕС, яка була захоплена російськими військовими в перші дні війни. В березні Тімченко оцінив втрату цієї станції у $180 млн. ДТЕК також зупинив Запорізьку ТЕС, яка знаходиться в окупованому Енергодарі. Криворізька та Курахівська станції знаходяться на лінії фронту і постійно зазнають обстрілів.
Покращити фінансовий стан компанії може експорт електроенергії в ЄС, який Україна розпочала 30 червня. Ціни в ЄС втричі вищі, ніж в Україні. «ДТЕК може побудувати свою стратегію на експорті дешевої української електроенергії в ЄС», – каже керівний партнер консалтингової компанії Imepower Юрій Кубрушко.
Ставка на вугілля й газ
Попри падіння виробництва електроенергії ДТЕК намагається тримати видобуток вугілля на минулорічному рівні. Компанія також планує інвестувати у державні шахти «Львіввугілля», збільшивши виробництво цього обʼєднання у 2,5 раза протягом 2–3 років.
Вугілля в Україні та Європі користується величезним попитом, а ціни на нього на рекордному рівні, каже Кубрушко. «Львіввугілля» може цікавити ДТЕК під експорт вугілля до Європи, оскільки транспортне плече дуже коротке», – каже він.
До вторгнення Росії в Україну в Європі панував тренд на швидку декарбонізацію і запровадження екологічних податків, каже Кубрушко. ДТЕК будувала свою стратегію під впливом цього тренду.
Після російської агресії Європа може піти на поступки щодо використання вугілля для виробництва електроенергії, щоб зменшити залежність від російського газу. «Мета повністю відмовитися від вугілля не зникла, але строки будуть відтерміновані на декілька років», – каже Кубрушко.
Це дає ДТЕК можливість відстрочити плани виходу з вугільного бізнесу, враховуючи те, що ЄС навряд чи буде обкладати Україну екологічними податками, каже Кубрушко. «Війна внесла свої корективи, але зміни не фундаментальні», – говорить Тімченко.
ДТЕК також намагається зберегти видобуток газу на минулорічному рівні, незважаючи на те що компанія втратила традиційних споживачів свого газу – промисловість Донецької та Дніпропетровської області. Зараз компанія вимушена зберігати свій газа у сховищах. «Враховуючи рекордні ціни, ДТЕК може собі дозволити закачувати газ у сховища, розраховуючи продати його ближче до зими», – каже Саква.
Що залишилось від металургійного бізнесу Ріната Ахметова
Два найбільших металургійних заводи «Метінвест» – «Азовсталь» та ММК імені Ілліча – знаходяться в тимчасово окупованому Маріуполі. Російські війська знищили 95% будинків міста. Ступінь пошкоджень ММК імені Ілліча і «Азовсталі» невідома.
В 2021 році вони виробили 8,6 млн т сталі, або 90% всієї сталі групи. На ці заводи припадало 40% усього довоєнного українського виробництва металопродукції. В цілому металургійний сектор забезпечував біля 80% доходів «Метінвесту».
Війна та втрата цих активів суттєво вдарили по капіталізації. Напередодні російського вторгнення Forbes оцінював «Метінвест» у $11,4 млрд. Поточна оцінка майже в чотири рази нижча – $3 млрд. Вона дозволяє «Метінвесту» залишатися найдорожчою приватною компанією країни.
«Зелена» стратегія
ДТЕК не відмовляється від планів до 2040 року стати вуглецево нейтральною компанією. «Звісно, через війну ці темпи вповільнилися», – каже Тімченко.
Станом на середину 2021 року, компанія інвестувала в будівництво вітрових і сонячних електростанцій в Україні €1,5 млрд. ДТЕК належить 1 ГВт із понад 9 ГВт «зелених» потужностей у країні.
Більше половини станцій ДТЕК – це вітрові електростанції, які знаходяться на окупованих територіях. Зараз вони зупинені. Працюють тільки сонячні електростанції. Через закриття вітрових електростанцій виробництво «зеленої» енергії компанією впало на 70%.
Не менша проблема для бізнесу Ахметова – це обмеження «зеленого» тарифу на рівні 15%. «Це приблизно 60 копійок за кіловат, – каже Саква. – Цього тарифу може не вистачати навіть на операційну діяльність».
Тімченко розраховує, що держава відновить повноцінні виплати за «зеленим» тарифом. У свою чергу, ДТЕК планує відновити будівництво своєї вітрової електростанції, яке було зупинене через війну. «Це буде потужним сигналом для інвесторів», – каже Тімченко.
Відновлювальна енергетика залишається стратегічним напрямом для ДТЕК, кажуть Саква і Кубрушко. Світ увійшов в період високих цін на енергоносії. «Тому навіть без «зеленого» тарифу інвестиції у вітрові електростанції мають сенс», – вважає Саква.
Нові станції відновлювальної енергетики ДТЕК буде будувати з прицілом на експорт до Європи, прогнозує Кубрушко. Для цього ДТЕК розраховує залучити частину інвестицій, які будуть спрямовані на післявоєнну відбудову України. «У цих проєктах ДТЕК братиме участь одною з перших, – каже Тімченко. – Ми в цьому дуже зацікавлені».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
