Фінансовий комітет Верховної Ради (ВР) готує законопроєкт про додаткове тимчасове оподаткування для банків, яке, ймовірно, запрацює вже з 2024 року. Остаточна концепція ще не визначена, однак парламентарі розглядають два базових варіанти – з додатковим податком на усі чисті процентні доходи банків або з оподаткуванням надприбутків. Ефект для держбюджету – 10 млрд грн на рік, розповів голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, йдеться у матеріалі Forbes.
Ключові факти
- Основна мотивація – додаткове фінансування видатків на оборону, констатує Гетманцев. Відповідний законопроєкт вже готовий, його внесуть у Раду після консультацій з іншими стейкхолдерами – від Мінфіну та НБУ до профільних асоціацій та Офісу президента, каже нардеп.
- Розглядаються два можливі підходи. Перший – оподаткування всіх чистих процентних доходів, отриманих в році, з якого почне діяти норма за відносно невеликою чи середньою ставкою. «Наприклад, в Іспанії це 4,8%», – каже Гетманцев. Щоправда, в цій країні оподатковуються і чисті комісійні доходи банків. «Але це не наша історія: банки за цим показником поки не вийшли на довоєнний рівень», – уточнює нардеп. В Іспанії також діє норма, що надприбуток для цілей оподаткування має перевищувати певну межу.
- Другий – оподаткування різниці між чистими процентними доходами у звітному році та середнім значенням за останні три-чотири роки. У такому концепті ставка має бути високою, каже Гетманцев. Наприклад, у Литві за ставкою 60% оподатковується 50% різниці між чистим процентним доходом у базовому році і його середнім значенням за попередні чотири роки, пояснює він.
- Гетманцев вважає оптимальнішим іспанський варіант. «На мою думку, податок має бути запроваджений з 1 січня 2024-го на два роки», – каже нардеп. Попередня оцінка додаткових надходжень до бюджету – 10 млрд грн на рік.
- В уряді готові обговорювати цю ідею. «Треба рахувати. Це питання ціни та наслідків, тож варто бути обережними», – зазначив співрозмовник в Кабміні, який попросив не згадувати його імені та назви міністерства у цій статті через сенситивність теми.
Контекст
Основна мотивація – додаткове фінансування видатків на оборону, констатує Гетманцев. Вперше ідея оподаткувати значні прибутки банківського сектору почала обговорюватися ще у травні, коли у ВР створили робочу групу для розв’язання питання доплат військовим, розповідає інший нардеп фінкомітету, який попросив не називати своє імʼя у цій статті, оскільки не уповноважений розкривати зміст дискусій у межах групи. «Було зрозуміло, що грошей немає, і тоді виникло питання: чому не запровадити податок на доходи з депозитних сертифікатів», – каже нардеп.
Додаткове оподаткування банків є у низці європейських країн: в Угорщині, Чехії, Литві, Італії, Іспанії тощо, додає Гетманцев.
У першому півріччі процентні доходи банків сягнули 141 млрд грн, з них 73,5 млрд грн – за рахунок операцій з державними цінними паперами (ОВДП), каже Гетманцев. Чисті процентні доходи становили 93,6 млрд грн, що майже на 75% більше за показник 2021 року, наводить статистику Гетманцев.
За цей період сектор отримав 67,6 млрд грн чистого прибутку (у січні-червні 2022-го було 4,6 млрд грн збитку). За таких темпів фінустанови мають усі шанси вже зараз перевершити річний історичний рекорд, встановлений у 2021-му – 77,5 млрд грн. У також надуспішному доковідному 2019-му було 59,6 млрд.
Ситуація з надприбутками банківського сектору є радше продуктом рішень регулятора, а не виключно підприємницького хисту банкірів, констатує фінаналітик групи ICU Михайло Демків. Однак запроваджувати додатковий податок для них лише у 2024-му може бути запізно, допускає він.
«Доходи банків скоротяться наступного року після зниження ставки НБУ та зникнення «карткового туризму» після зниження готівкового курсу, – пояснює Демків. – Додайте сюди збитки від війни, які банки ще будуть визнавати за результатами стрес-тестів, і у 2024-му від цих надприбутків залишиться не так і багато».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
