Категорія
Новини
Дата

Гетманцев готує законопроєкт про оподаткування прибутків банків. Forbes дізнався, які два варіанти розглядають

Фінансовий комітет Верховної Ради (ВР) готує законопроєкт про додаткове тимчасове оподаткування для банків, яке, ймовірно, запрацює вже з 2024 року. Остаточна концепція ще не визначена, однак парламентарі розглядають два базових варіанти – з додатковим податком на усі чисті процентні доходи банків або з оподаткуванням надприбутків. Ефект для держбюджету – 10 млрд грн на рік, розповів голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, йдеться у матеріалі Forbes

Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, Diia.City United, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.

Ключові факти

  • Основна мотивація – додаткове фінансування видатків на оборону, констатує Гетманцев. Відповідний законопроєкт вже готовий, його внесуть у Раду після консультацій з іншими стейкхолдерами – від Мінфіну та НБУ до профільних асоціацій та Офісу президента, каже нардеп. 
  • Розглядаються два можливі підходи. Перший – оподаткування всіх чистих процентних доходів, отриманих в році, з якого почне діяти норма за відносно невеликою чи середньою ставкою. «Наприклад, в Іспанії це 4,8%», – каже Гетманцев. Щоправда, в цій країні оподатковуються і чисті комісійні доходи банків. «Але це не наша історія: банки за цим показником поки не вийшли на довоєнний рівень», – уточнює нардеп. В Іспанії також діє норма, що надприбуток для цілей оподаткування має перевищувати певну межу.
  • Другий – оподаткування різниці між чистими процентними доходами у звітному році та середнім значенням за останні три-чотири роки. У такому концепті ставка має бути високою, каже Гетманцев. Наприклад, у Литві за ставкою 60% оподатковується 50% різниці між чистим процентним доходом у базовому році і його середнім значенням за попередні чотири роки, пояснює він.
  • Гетманцев вважає оптимальнішим іспанський варіант. «На мою думку, податок має бути запроваджений з 1 січня 2024-го на два роки», – каже нардеп. Попередня оцінка додаткових надходжень до бюджету – 10 млрд грн на рік.
  • В уряді готові обговорювати цю ідею. «Треба рахувати. Це питання ціни та наслідків, тож варто бути обережними», – зазначив співрозмовник в Кабміні, який попросив не згадувати його імені та назви міністерства у цій статті через сенситивність теми.

Контекст

Основна мотивація – додаткове фінансування видатків на оборону, констатує Гетманцев. Вперше ідея оподаткувати значні прибутки банківського сектору почала обговорюватися ще у травні, коли у ВР створили робочу групу для розв’язання питання доплат військовим, розповідає інший нардеп фінкомітету, який попросив не називати своє імʼя у цій статті, оскільки не уповноважений розкривати зміст дискусій у межах групи. «Було зрозуміло, що грошей немає, і тоді виникло питання: чому не запровадити податок на доходи з депозитних сертифікатів», – каже нардеп.

Додаткове оподаткування банків є у низці європейських країн: в Угорщині, Чехії, Литві, Італії, Іспанії тощо, додає Гетманцев. 

У першому півріччі процентні доходи банків сягнули 141 млрд грн, з них 73,5 млрд грн – за рахунок операцій з державними цінними паперами (ОВДП), каже Гетманцев. Чисті процентні доходи становили 93,6 млрд грн, що майже на 75% більше за показник 2021 року, наводить статистику Гетманцев.

За цей період сектор отримав 67,6 млрд грн чистого прибутку (у січні-червні 2022-го було 4,6 млрд грн збитку). За таких темпів фінустанови мають усі шанси вже зараз перевершити річний історичний рекорд, встановлений у 2021-му – 77,5 млрд грн. У також надуспішному доковідному 2019-му було 59,6 млрд. 

Ситуація з надприбутками банківського сектору є радше продуктом рішень регулятора, а не виключно підприємницького хисту банкірів, констатує фінаналітик групи ICU Михайло Демків. Однак запроваджувати додатковий податок для них лише у 2024-му може бути запізно, допускає він.

«Доходи банків скоротяться наступного року після зниження ставки НБУ та зникнення «карткового туризму» після зниження готівкового курсу, – пояснює Демків. – Додайте сюди збитки від війни, які банки ще будуть визнавати за результатами стрес-тестів, і у 2024-му від цих надприбутків залишиться не так і багато». 

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні