Обмеження на Р2Р-перекази, або платежі з картки на картку для фізичних осіб, які ще в травні анонсував НБУ, можуть бути запроваджені із середини вересня, повідомив Forbes заступник голови Нацбанку Дмитро Олійник. Йдеться про ліміт у 100 000 грн для вихідних операцій на місяць, обмеження у 30 операцій, ймовірно, не буде. Також регулятор ініціюватиме зміни до законодавства, що дадуть йому більше повноважень для боротьби зі схемами з платіжними картками, відомими як «дропи». Про це йдеться в статті Forbes.
Ключові факти
- Рішення про формат нових обмежень Р2Р-переказів правління НБУ, ймовірно, ухвалить вже цього тижня, заявив голова Андрій Пишний в інтерв’ю виданню ЕП, що було опубліковано 13 серпня.
- Обмеження НБУ почнуть діяти через місяць після запровадження, уточнив заступник голови Нацбанку Олійник. Тобто якщо вони будуть ухвалені протягом цього тижня, то набудуть чинності в середині вересня. Засідання правління регулятора, де буде вирішуватися це питання, заплановано на четвер, 15 серпня, повідомив Forbes посадовець із Нацбанку, знайомий із графіком топкерівництва, але не уповноважений розголошувати його публічно.
- Заступник голови НБУ Олійник зазначив, що йдеться лише про обмеження у 100 000 грн на місяць. Від максимальних 30 переказів «на вихід» (тобто коли користувач картки переказує кошти) наразі вирішили відмовитися. Він також додав, що обмеження не зачеплять волонтерів. «Банки вже ведуть внутрішні списки волонтерів, платежі на їхню користь не будуть враховуватися у кількості вихідних переказів з однієї картки», – пояснив Олійник.
- Причина – великі обсяги схемних платежів через картки-«дропи», що використовуються для приховування певних операцій, наприклад, у гемблінгу, продавців сірого імпорту чи нелегальних обмінників валют. За оцінкою НБУ, обсяги таких операцій можуть сягати 200 млрд грн на рік
- Додатковим допоміжним інструментом для НБУ в боротьбі з «дропами» стане законопроєкт №11043. У презентації, яку представники НБУ демонстрували під час засідання парламентської ТСК 13 серпня, зазначаються такі ключові для боротьби з «дропами» зміни до законопроєкту: штрафи до надавачів платіжних послуг за порушення законодавства до 5% від обсягів порушення; можливість НБУ встановлювати вимоги до капіталу надавачів фінпослуг; застосування професійного судження НБУ у процесах нагляду за дотриманням вимог законодавства на ринку платіжних послуг; пришвидшений обмін інформацією між надавачами платіжних послуг та Кіберполіцією.
- Верховна Рада може розглянути законопроєкт №11043 вже під час парламентської сесії у вересні, зазначив Forbes голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев.
- «Також на рівні закону потрібно унормувати й інші речі: створити реєстри «дропів» і мерчантів, задіяних у міскодингу, розширити повноваження НБУ з обмеження діяльності недоброчесних гравців ринку, посилити відповальність організаторів схем «дропів», – уточнив Forbes співрозмовник у Нацбанку, що спілкувався на правах анонімності через відсутність повноважень давати офіційні коментарі з цієї теми.
- Також обговорюється необхідність більш масштабних змін, зокрема у частині підходів до фінмоніторингу та посилення відповідальності за участь у таких схемах, додав співрозмовник.
Контекст
Ще в травні НБУ оголосив про намір обмежити платежі з картки на картку для фізичних осіб у 30 вихідних переказів на місяць та максимальну суму у 100 000 грн. Наприкінці червня співрозмовник у НБУ казав Forbes, що ця концепція на той момент не змінилася.
Топкерівники регулятора пояснювали це необхідністю боротьби з «дропами». Це схема, в якій шахраї використовують велику кількість банківських карт, аби приховувати фіктивні платежі, що використовуються у сірому або чорному бізнесі. Їх обсяг Нацбанк оцінює у 200 млрд грн на рік, а середню суму подібних операцію через одну картку-«дропа» – у 2–2,5 млн грн.
З вересня 2023 року регулятор фіксує аномальне зростання P2P-переказів у системі, кількості карток, з яких їх роблять, а також середніх сум подібних платежів, розповідав Forbes наприкінці травня Олійник із НБУ. «Щомісяця державний бюджет втрачає мільярди, а то й десятки мільярдів гривень через такі тіньові схеми», – зазначав тоді він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
