Чому новий карантин в Україні має «закрити» всіх, окрім вакцинованих

Новий спалах коронавірусу – це не питання ймовірності, це питання часу. Момент його появи залежить від поширення сумнозвісної «Дельти». Якщо зараз частка цього варіанту серед хворих невелика, то є час приблизно до зими. Якщо вона значна, готуймося до карантину в вересні–жовтні. Точно встановити це зараз неможливо, бо в Україні немає потужностей це відслідкувати. 

Також не варто тішити себе ілюзіями. Ні кількість тих, хто перехворів і має антитіла, ні відсоток вакцинованих не допоможуть сховатися від осіннього спалаху. Є країни, де минулого сезону хворіло набагато більше людей, і це не врятувало їх від нової хвилі вірусу. А частка вакцинованих в Україні взагалі найменша в Європі. Першою дозою вакциновано близько 5 млн українців, 13,5% від кількості населення, за переписом Дубілета. 

Якщо «Дельта» накрила Британію, Ізраїль, Францію чи США, де вакцинованих понад половина населення, то годі сподіватися, що вона омине Україну.

Не варто розраховувати, що ми «пропетляємо» через новий спалах без карантинних обмежень. Одного разу український уряд спробував цю тактику – у грудні минулого року. Замість обмежених в часі, але жорстких обмежень, як це робили європейські сусіди, ми вигадали половинчастий «карантин вихідного дня». Ціна була високою. Ця хвиля мала найбільшу кількість смертельних випадків за весь час, а необлікованих статистикою «надмірних» смертей було вдвічі більше, ніж офіційно зареєстрованих. Уряд цей урок вивчив і вже навесні відреагував на ріст захворюваності місячним карантином. Імовірно так буде і тепер.

Однак цей карантин може і повинен бути іншим. Адже зʼявився новий визначальний чинник – вакциновані громадяни. 

Минулого року Центр економічної стратегії запропонував уряду запровадити адаптивний карантин. Ідея була в тому, що доки уряд може тримати це під контролем, обмеження мають бути різними для різних територій, залежно від поширення вірусу. Україна не може собі дозволити нести економічні втрати там, де для цього немає епідемічних підстав. Ця ідея стала офіційною політикою і зберегла компаніям чимало грошей. 

Минулого тижня до цієї ідеї додався ще один параметр, на основі якого зʼявився «адаптивний карантин 2.0». Обмеження мають відрізнятися не тільки від регіону до регіону, але також для вакцинованих і невакцинованих людей.

Вакцинована людина навіть в умовах карантину повинна мати можливість і далі ходити на роботу, вчитися в університеті, відвідувати конференції чи займатися в спортзалі. Але за умови, що інші навколо – персонал та відвідувачі – також вакциновані. 

Епідеміологічне пояснення стратегії просте. Імовірність того, що вакцинована людина переносить вірус, набагато нижча. Ще нижчою є імовірність того, що його підхопить інша вакцинована людина. І ще нижча — що цей вірус призведе до тяжкого перебігу хвороби. Тобто, якщо ви йдете на кіносеанс, де всі будуть вакциновані, то ймовірність принести звідти тяжку форму COVID наближається до нуля. 

Це добрі новини для компаній, адже в них зʼявляється відносно простий і легальний спосіб уникнути карантинних обмежень. Для цього необхідно зробити дві речі. Перше – організувати вакцинацію всього персоналу або такого відсотку, який вкаже уряд. Це можна робити вже і не відкладати на потім. Друге – організувати в офісі, конференц-центрі, на виставці, в ресторані чи навчальному закладі процедуру перевірки вакцинальних сертифікатів. Самі сертифікати вже реалізовані через сервіс Дія. 

Інша добра новина в тому, що виставки, ресторани та навчальні аудиторії буде кому наповнювати. Адже саме активна частина населення показує зараз найкращі результати у вакцинальній кампанії. 

Тож справа лише за тим, чи матиме уряд сміливість впровадити таку політику вже восени. Ідея цілком підйомна. Адаптивний карантин 2.0 не тільки помʼякшить удар по бізнесу, але й дасть практичний стимул громадянам до вакцинації.