Американська ракетна компанія Firefly Aerospace розробляє новий супутник – Moon Orbiter, розповів Forbes її співвласник Максим Поляков. Що це за апарат і для чого він потрібен
Firefly почала працювати над супутником Moon Orbiter, який облетить Місяць відсканує його за допомогою сенсорів. Його головне завдання – вивчити територію для посадки дослідницьких апаратів. «Усі хочуть посадити (ровери, а потім і людей) на Місяць, а куди садити, поки що ніхто не розуміє», – каже Поляков.
За останні 20 років космічні компанії відправили усього до 10 апаратів, щоб зробити карту Місяця. Всі вони належали державам: США, Китаю, Індії, Японії та Європейському космічному агентству. Терміни й вартість розробки Moon Orbiter поки що невідомі. Потенційно апарат може стати першим приватним супутником на орбіті Місяця.
З аналогічною метою – картографування й визначення місць майбутньої посадки – Південна Корея планує запустити перший місячний супутник у 2022 році. Korea Pathfinder Lunar Orbiter (KPLO) важить 678 кг. З них близько 40 кг – наукові інструменти: магнітометр, гамма-спектрометр і три камери. Вони дадуть змогу робити знімки з роздільною здатністю від 2,5 м на піксель.
Розробка KPLO почалася в 2016 році і мала коштувати $165 млн. У звʼязку із затримками на понад два роки витрати зросли до $196 млн. До витрат входить і запуск на ракеті Falcon 9, вартість якого близько $50 млн. У Firefly, найімовірніше, планують витратити менше: приватні компанії можуть рухатися швидше і гнучкіше держагентств, а мета – не престиж, а заробіток.
Зараз на орбіті Місяця працюють два оптичних супутники: американський Lunar Reconnaissance Orbiter (LRO), запущений 2009-го, та індійський Чандраян-2, запущений у 2019 році. Який буде попит і ціна на знімки Moon Orbiter, не зрозуміло. Зображення з LRO, який здатний робити знімки з роздільною здатністю від 1 м, доступні будь-якому бажаючому.
Вертикальна інтеграція
Ще одна можливість знизити витрати на розробку – через інші проєкти з орбіти Полякова. Moon Orbiter – не перший із супутникових у портфелі Noosphere Ventures, найбільшого інвестора Firefly.
У 2020-му фонд викупив Dragonfly, розробника оптичних супутників із ПАР. Серед його продуктів високоточна оптика для супутників із роздільною здатністю від 0,7 м на піксель. У жовтні 2020-го Dragonfly підписав контракт на поставку в 2022 році сателітів для іншої компанії Полякова – EOS Data Analytics, яка займається аналізом супутникових фото.
Ще один проєкт Noosphere – EOS SAR. Він створює супутники, які знімають поверхню за допомогою радіолокації. Такий підхід дає змогу отримувати точні дані про рельєф, «бачити» через хмари або вночі. Для Moon Orbiter це буде особливо цінним під час дослідження темної сторони Місяця.
Експертиза компанії SETS, яка теж входить до групи Полякова, теж буде корисною місячному супутнику Firefly. Вона розробляє електричну рухову установку на ксеноні. Цей тип двигунів використовується для переміщення космічних апаратів між орбітами. Експертиза, що доповнює одна одну, допоможе прискорити розробку Moon Orbiter і знизити витрати.
Не тільки облетіти, але й сісти
Активність на Місяці в найближчі роки збільшиться. Тільки в 2022–2023 у рамках програми NASA CLPS чотири приватні компанії планують зробити шість посадок на поверхню супутника Землі. Firefly серед них.
NASA вибрала компанію для доставки 10 корисних вантажів у Море Криз в 2023 році. На «поїздку» на новому посадковому модулі Blue Ghost у лютому 2021 року адміністрація виділила $93,3 млн. Лендер Firefly доставить для NASA 94 кг наукових інструментів, серед яких випробувальний зразок стійкого до радіації компʼютера. На Blue Ghost є місце для ще 50 кг, за продаж яких компанія зможе виручити від $50 млн.
Firefly також розробляє другий лендер. «За власні гроші», – каже Поляков. R&D для цього місячного модуля, за його словами, повністю роблять в Україні. Тут також виробляють основний посадковий і вісім рульових двигунів: у американської Firefly Aerospace є дочірнє підприємство, зареєстроване в Дніпрі.
Космічна інфраструктура
В 2021 році Поляков залишив раду директорів Firefly і менше залучений до операційного управління. За його словами, головним завданням був етап «налаштування компанії» і перший політ ракети. Далі – серійне виробництво. Для Полякова це не так цікаво.
Тепер його фокус – місячні проєкти й послуги транспортування в космосі. Крім Blue Ghost і Moon Orbiter для Місяця, компанія розробляє «орбітальний тягач» Space Utility Vehicle. За його допомогою можна буде переміщати вантажі в космосі, що дасть велику гнучкість у виборі орбіт для земних супутників. Тягач також можна використовувати як платформу для різних сателітів, у яких немає власного двигуна або сонячних панелей.
Ще один сегмент космічної економіки, який цікавить підприємця, – прибирання сміття. «Залишилися лічені роки до того, як буде введено жорсткий закон, за яким все, що пускають на орбіту, має мати систему знищення», – каже Поляков. Він не знає, як модель виграє. Але електрична рушійна установка SETS підійде не тільки для Moon Orbiter, а й для апарату, який зможе підлетіти і звести з орбіти відпрацьовані супутники.
Ставки на різні сегменти космічної економіки і проблеми її кінцевих споживачів – частина стратегії Noosphere. «Тільки moon cargo – уже мільярдна тема», – каже Поляков.
Після чотирьох років розробки 3 вересня Firefly зі США запустила першу ракету Alpha. Вона націлена не на сегмент moon cargo, а на виведення супутників на низьку навколоземну орбіту. Через аномальне відключення подачі палива в один із чотирьох двигунів політ на третій хвилині довелося перервати американським військовим. Ракету підірвали після того, як вона втратила керування, досягнувши надзвукової швидкості.
У компанії політ вважають успішним, тому що вдалося зібрати цінні дані про роботу систем. Наступний політ, як повідомив Поляков Forbes, планують у грудні. Поки що Firefly розслідує причини нештатної ситуації. Поляков відмовився розкривати деталі ходу розслідування, посилавшись на політику компанії, сказавши лише, що «помилка була прикрою».
Поляков займається космічними проєктами з 2015 року, коли заснував компанію з аналізу супутникових знімків EOS Data Analytics. У 2016-му він спробував інвестувати, але отримав відмову від колишніх акціонерів Firefly. Коли компанія збанкрутувала, Поляков викупив її борги, а потім на аукціоні в процесі банкрутства отримав основні активи. З 2017 року він вклав понад $210 млн у перезапущену компанію.
4 травня 2021 року Firefly вперше залучила $75 млн від зовнішніх інвесторів. СЕО компанії Том Маркьюзік заявив, що її оцінка після цього раунду – понад $1 млрд. У рамках цього ж раунду фонд Полякова Noosphere Ventures продав акцій Firefly ще на $100 млн. Поляков, частка якого впала нижче 50% для дотримання американського законодавства, залишився мажоритарним акціонером .
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
