Президент Володимир Зеленський розраховує на проведення другого мирного саміту у листопаді і на участь у ньому Росії, про це він сказав під час пресконференції в Києві.
Перший мирний самітом відбувся у Швейцарії минулого місяця. Китай та низка інших країн так званого Глобального Півдня наполягають на участі Росії у мирному процесі.
Ключові факти
- За словами Зеленського, у кінці липня-початку серпня відбудеться перша зустріч у форматі радників безпеки щодо висновків першого саміту миру в Швецарії. Він додав, що перша зустріч, ймовірно, відбудеться в Катарі і стосуватиметься енергетичної безпеки.
- В серпні буде зустріч у Туреччині щодо вільного мореплавста і там підніматиметься питання продовольчої безпеки.
- У вересні заплановані перемовини в Канаді, там обговорюватимуть гуманітарний напрямок – обмін полоненими та повернення дітей.
- «Після цих трьох пунктів, якщо вони спрацюють, буде готовий повністю план їх реалізації і я ставив завдання, щоб в листопаді у нас був повністю готовий план, отже і саміт, напевно», – заявив президент.
- Він додав, що вважає, що «представники Росії повинні бути на другому саміті».
Контекст
15–16 червня у Швейцарії пройшов Саміт миру, який організувала Україна, покликавши на нього всіх охочих, окрім Росії. На запрошення президента України Володимира Зеленського приїхав 101 представник країн, організацій і блоків. Хоч і не всі вони поставили свої підписи під фінальною резолюцією зʼїзду.
Підписанти погодилися, що війна в Україні має закінчитися «справедливим і тривалим миром», а не миром за будь-яку ціну. Основний меседж фінального комюніке: взаємна повага до міжнародних законів і Статуту ООН, а основний фокус був на трьох пунктах з 10, які Зеленський декларує як формулу миру, бо саме в цих питаннях згодна більшість учасників: ядерна безпека; продовольча безпека; повернення військовополонених, цивільних й украдених українських дітей.
Президент РФ Володимир Путін виклав свої умови мирних переговорів напередодні саміту, закликавши Україну спочатку здати чотири свої східні регіони, а також відмовитися від своїх амбіцій щодо вступу до НАТО. Цю вимогу висміяли західні союзники, а також Україна, яка неодноразово заявляла, що відмова від будь-якої частини своєї території неприпустима.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
