Сьогодні крім глобального приросту населення, змін клімату та дефіциту води продовольчу кризу у світі поглибила ще й війна в Україні. Якщо проаналізувати детальніше цю проблему та шляхи її вирішення, інвестори саме зараз можуть знайти гідні проєкти для інвестування. Глибше про проблеми, які підривають продовольчу безпеку у світі, та про кризові можливості для фінансування розповідають засновник інвесткомпанії Blackshield Capital AG Максим Корецький та її партнер Ілля Кислицький
Інвестиції у товарні ринки, класично, розглядаються у кількох основних категоріях: викопне паливо (нафта, газ, вугілля), виробнича перспектива (мідь, сталь, алюміній) або захисне інвестування у дорогоцінні метали (золото, срібло, метали платинової групи).
Продовольчим активам у контексті інвестування відводиться менш значуща роль. Загострення продовольчої кризи, у тому числі обумовлене війною Росії проти України, може вплинути на пріоритети інвесторів.
Чотири проблеми, що підривають продовольчу безпеку у світі
Геополітичне напруження
Україна забезпечує 10% світового ринку пшениці, 15% ринку кукурудзи та 13% ринку ячменю, за даними Єврокомісії. До того ж ми є основним постачальником соняшникової олії – 50% світової торгівлі.
Скорочення постачання продовольства у зв’язку з війною призвело до підвищення цін на сировинні товари та посилення протекціоністської політики в експорті.
До прикладу, Індонезія ввела заборону на експорт пальмової олії, а Індія обмежила експорт пшениці. Загроза припинення Чорноморської зернової ініціативи тягне за собою ще відчутніші глобальні наслідки.
Російська агресія проти України позначилася не тільки на агровиробництві безпосередньо в нашій країні, а й на глобальних постачаннях добрив, що своєю чергою негативно впливає на урожайність, оскільки не завжди можна замінити одну поживну речовину іншою.
Глобальний приріст населення та зміна клімату
В ООН прогнозують зростання населення планети на 21% – до 9,7 млрд у 2050 році. З урахуванням такої динаміки, зазначає видання National Geographic, потрібно, щонайменше, подвоїти виробництво сільгоспкультур. Адже годувати доведеться не лише людей, а й домашню худобу, яку споживає близько 75% населення.
Втім, екстремальні погодні умови обмежують можливості збільшення виробництва: підвищення температури, посушливі періоди, урагани. З 1970 року вони завдавали збитків на суму $3,6 трлн. За даними Корнелльського університету, отриманими в результаті масштабного моделювання, поточний рівень с/г виробництва на 20% нижчий, ніж він міг би бути без змін клімату.
Обмеженість водних ресурсів
Вода стає дефіцитом, а її вартість зростає. За різними оцінками, глобальна ціна питної води зросла на 250% за останні п’ять років. Інститут світових ресурсів порахував, що забезпечення суспільства водою до 2030 року може коштувати понад 1% ВВП на рік, або приблизно $0,29 в день на людину.
Інвестиції, на думку фахівців Інституту, варто спрямовувати на ефективніше та чисте транспортування води й покращення її очищення. Економічні вигоди від такої інвестиційної діяльності важко переоцінити: кожен долар, вкладений у санітарію та доступ до води, за найскромнішими підрахунками, здатен принести $6,8 прибутку внаслідок покращення здоров’я людей та продуктивності.
Це дуже екологічний, але, можливо, не для всіх інвесторів очевидний варіант вкладення фінансів у стратегічні ресурси.
Кризові можливості
Наростальна продовольча криза, окрім глобальної загрози, несе і можливості для інвесторів допомогти планеті й отримати гідні повернення на свої вкладення.
Далі – кілька варіантів реалізації такої стратегії win-win.
1. Інвестувати в технологічні розробки для підвищення ефективності використання землі в агровиробництві.
Поточне розширення посівних площ обмежене. Єдиним реальним способом збільшення обсягів агровиробництва може стати інноваційна складова цього процесу: ведення агробізнесу у контрольованому середовищі, редагування генів, вирощування ГМО культур і використання біологічного захисту рослин.
Тепличні технології – галузь, яка добре себе зарекомендувала та розвивається особливо активно в Європі й деяких регіонах США. Вона має величезний потенціал, особливо в розрізі майбутніх проблем, пов’язаних із дефіцитом і вартістю води. Адже її кількість, необхідна для вертикальних і горизонтальних теплиць, у рази менша, ніж для відкритого ґрунту.
Сьогодні у секторі новітніх агротехнологій є багато цікавих приватних компаній, котрі поки не вийшли на біржу, але можуть це вдало зробити протягом наступних років.
Наприклад, компанія Oerth Bio – спільне підприємство, створене відомими компаніями Bayer та Arvinas для розробки інноваційних рішень для захисту врожаїв від захворювань. За різними оцінками, потенційне середньорічне зростання проєкту може складати 30-40%.
Не менш цікавим з інвестиційного погляду є проєкт CoverCress. Поки що це непублічна компанія, яка належить компаніям Bayer, Bunge та Chevron. Науковці з CoverCress взяли звичайний бур’ян та, відредагувавши його гени, створили покривну культуру, придатну для виробництва олій і біопалива. Бізнес-модель полягає у тому, що насіння роздається фермерам безплатно. До того ж вони ще й отримують плату за вирощування культури. Врожай компанія використовує для виробництва кормів (для Bunge) та олій для продукування біопалива (для Chevron). Прогнози надихають: до 2027 року компанія зросте приблизно у вісім разів.
2. Класичне інвестування в акції публічних компаній з аграрної та харчової промисловості.
За останнє десятиліття загальний ринок харчових продуктів і безалкогольних напоїв зріс на 5%. Ринки, що розвиваються, показали приріст 8%, розвинені ринки зросли на 2%, а Близький Схід і Африка – на 10%. У наступному десятилітті зростання буде повʼязане з замінниками мʼяса та морепродуктів, енергетичними напоями, кормами для свійських тварин.
Фактори зростання доходів компаній сектору: збільшення обсягів продажів у 2020 році, обумовлене пандемією, за яким слідувало зростання цін через інфляцію. У результаті за останні кілька років компанії досягли виняткових рівнів органічного зростання.
Наприклад, вкрай консервативний диверсифікований холдинг Mondelez зріс на 40% з мінімумів 2020-го (попри падіння фондового ринку 2022-го), а мультинаціональний виробник шоколадної продукції Hershey донедавна зріс на 150%.
Найстійкішими можуть виявитися стратегічні інноватори – компанії, які не тільки працюють у перспективних напрямках, а й здатні до: самофінансування – Bayer та Corteva, вертикального землеробства (оцінка середньорічного зростання CAGR близько 12%) – Signify, вироблення хімікатів – китайська Yangnong Chem, добрив – Yara, біопалива – Neste.
У переліку інвестиційно привабливих активів – Deere Co. та CNH Industrial NV. Обидві великі індустріальні компанії останнім часом роблять акцент на технологіях, зокрема напівавтономного та автономного землеробства, збільшення врожайності та зменшення витрат. Це дасть змогу фермерам помʼякшити ефекти явно вираженої сезонності сільського господарства.
Обидві компанії належать до консервативного профілю, зазвичай платять дивіденди близько 2-3% і зростають у середньому на 6-12% на рік.
Яку частку у збалансованому інвестиційному портфелі можуть займати акції компаній аграрного, продовольчого і дотичних секторів (у рамках теми продовольчої безпеки)? Від 10% до 50%, залежно від макроумов.
Акції хімічної промисловості циклічні та динамічно зростають на циклічному зростанні економіки – в середньому на 30-40%. Акції продовольчого сектору з еластичними цінами можуть бути резистентними до економічних потрясінь (наприклад, акції Pepsi зросли на 47% за останні три роки). Тому формування портфеля з даних секторів – це, безумовно, поступовий процес для консервативних стратегічних інвесторів.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
