Категорія
Світ
Дата

«До миру ще треба буде дійти». Чому Саміт миру у Швейцарії більше нагадував чергову Генасамблею ООН? Розбір Politico

2 хв читання

Саміту миру, війна в Україні /Getty Images

Спільне фото учасників Саміту миру у Швейцарії, який організувала Україна 15-16 червня 2024 року. Фото Getty Images

Минулими вихідними, 15-16 червня, у Швейцарії пройшов Саміт миру, який організувала Україна, покликавши на нього всіх охочих, окрім Росії. На запрошення президента України Володимира Зеленського приїхав 101 представник країн, організацій і блоків. Хоч і не всі вони поставили свої підписи під фінальною резолюцією зʼїзду. Politico коротко про результати Саміту миру. Forbes переказує головне з матеріалу

Команда Forbes відібрала 250 найбільш перспективних компаній. Хто потрапив у перелік NEXT 250? Дізнавайтесь у новому випуску Forbes Ukraine! Купуйте журнал вже зараз!

Президент України Володимир Зеленський назвав Саміт миру успішним, адже більшість світу визнала «незалежність, територіальну цілісність і суверенітет» України. І це попри те, що лише 82 зі 101 учасника підтримали фінальне комюніке, яке становитиме основу для подальших мирних переговорів.

Підписанти погодилися, що війна в Україні має закінчитися «справедливим і тривалим миром», а не миром за будь-яку ціну. Примітно те, що прихильні до Росії країни, як-то Саудівська Аравія, Індія і Південна Африка, не підтримали остаточну резолюцію, а Китай взагалі відмовився приєднатися до Саміту.

Politico пише, що це зібрання дуже нагадувало Генеральну асамблею ООН, на якій різні країни говорили про Статут ООН і повагу до міжнародних законів.

Відсутність Росії на саміті не означала, що її тінь не нависала над учасниками. А ультиматум Володимира Путіна напередодні зустрічі, від якого відмовилася Україна на інші, зробив явним той факт, що з Кремлем врешті все одно треба буде говорити.

Основний меседж фінального комюніке: взаємна повага до міжнародних законів і Статуту ООН, а основний фокус був на трьох пунктах з 10, які Зеленський декларує як формулу миру, бо саме в цих питаннях згодна більшість учасників:

  • ядерна безпека;
  • продовольча безпека;
  • повернення військовополонених, цивільних й украдених українських дітей.

Якщо говорити про якісь дедлайни та плани на наступну зустріч, то з цим конкретики не було.

«До миру ще треба буде дійти, – сказала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. – Це не були мирні переговори, адже Путін не налаштований серйозно на закінчення війни. Він наполягає на капітуляції, а жодна країна ніколи не погодиться на такі обурливі умови».

Зеленський вважає, що путінський ультиматум зіграв на руку Києву, адже за його словами, «деякі країни змінили свою думку після заяви Путіна».

Український президент все ще наполягає на тому, що розмови з Росією можливі лише після того, як російські війська вийдуть з території України. Втім він додав, що Київ планує залучити дружні з Москвою країни як посередників, які мають допомогти підштовхнути країну-агресорку до миру.

Безумовно позитивним є те, що значна частина країн Південної півкулі підписали комюніке і у двосторонніх зустрічах погодилися допомогти Україні.

Але, як сказав Зеленський, «російський вплив все ще потужний, і багато країн намагається балансувати навіть після тероризму Путіна в Україні». 

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд
В новому журналі Forbes Ukraine: список NEXT 250 перспективних компаній малого та середнього бізнесу

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні