США закликали країни ЄС не схвалювати використання заморожених російських активів для надання Україні так званого «репараційного кредиту». Про це 5 грудня пише Bloomberg із посиланням на європейських дипломатів, обізнаних із перебігом переговорів.
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.
Деталі
- За даними співрозмовників, Вашингтон активно лобіював цю позицію серед низки членів Євросоюзу, наполягаючи, що арештовані російські резерви мають стати інструментом для потенційної мирної угоди між Києвом і Москвою, а не використовуватися для подальшого фінансування війни.
- Американські посадовці також сигналізували, що ці активи могли б бути задіяні у пропозиціях США щодо запуску майбутніх мирних переговорів та у фінансуванні інвестицій під проводом Вашингтона після завершення війни.
- Європейські лідери при цьому наголошують, що питання використання активів – це виключно компетенція ЄС, адже більшість цих коштів зберігається на території Євросоюзу. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підкреслив, що мобілізовані Європою кошти не можуть передаватися Сполученим Штатам і мають бути спрямовані Україні.
- Категорія
- Рейтинги
- Дата
Контекст
ЄС цього тижня представив пропозицію використати заморожені активи Центробанку РФ для забезпечення кредиту Україні на €90 млрд, який покриватиме її фінансові та оборонні потреби протягом наступних двох років. Загалом у Європі утримується близько €210 млрд російських активів, і частина з них може бути використана після 2028 року.
Bloomberg також зазначає, що у початковому варіанті 28-пунктного «мирного плану» США йшлося, зокрема, про інвестування $100 млрд російських заморожених активів у відновлення та розвиток України під американським керівництвом. Передбачалося, що США отримуватимуть 50% прибутку від цих інвестицій, а країни ЄС повинні були б додати ще $100 млрд, щоб збільшити загальний обсяг фінансування.
Попри це, план ЄС стикається з внутрішньою опозицією. Найбільше заперечень надходить від Бельгії, де зосереджена основна частина активів. Брюссель вимагає гарантій, що не опиниться перед необхідністю самостійно компенсувати можливі майбутні претензії Москви на повернення коштів та що європейські компанії не стануть мішенню російських контрзаходів. Також проти виступають Угорщина та частково Словаччина.
Мерц у п’ятницю вирушає до Брюсселя на переговори з бельгійським прем’єром Бартом де Вевером та президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, щоб спробувати зняти бельгійські заперечення напередодні саміту лідерів ЄС, де план мають затвердити. Єврокомісія, зі свого боку, розглядає альтернативу – випуск спільного боргу, хоча низка країн, включно з Німеччиною, виступає проти такого підходу.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
