Категорія
Новини
Дата

Суд дозволив заочне розслідування проти Жеваго у справі банку «Фінанси та Кредит». Захист назвав це рішення незаконним

2 хв читання

Поширити
Getty Images

Костянтин Жеваго Фото Getty Images

Печерський районний суд Києва дозволив спеціальне досудове розслідування проти колишнього народного депутата і власника банку «Фінанси та Кредит» у справі про ймовірне виведення з банку $113 млн, повідомив Офіс генерального прокурора. Правоохоронці не називають прізвища, але наведені факти свідчать, що йдеться про бізнесмена Костянтина Жеваго. Доповнено. Захист бізнесмена називає це рішення незаконним.

Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4

Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.

Купити

Деталі 

  • Суд ухвалив рішення за клопотанням прокурорів Офісу генпрокурора, дозволивши заочне розслідування у кримінальному провадженні. Бізнесмена підозрюють у розтраті майна банку в особливо великих розмірах та легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.
  • За версією слідства, у 2007–2015 роках підозрюваний у змові з посадовцями банку організував схему виведення коштів із фінустанови. Йдеться про $113 млн, що на той час перевищувало 2,5 млрд грн.
  • Слідство стверджує, що кошти банку, розміщені на кореспондентських рахунках в іноземних банках, передали в заставу під кредит для офшорної компанії, яку контролював підозрюваний. Після невиконання умов кредитних договорів, за якими банк виступав поручителем, ці кошти були списані з його рахунків.
  • Адвокати Жеваго називають рішення суду незаконним і заявляють про порушення права на захист. Вони стверджують, що підстав для заочного розслідування немає, оскільки підозрюваний не переховується, не перебуває у міжнародному розшуку та співпрацює зі слідством, зокрема давав показання у Франції й брав участь у судовому засіданні.
  • Адвокатка Наталія Пушина зазначила, що така процедура можлива лише у разі переховування, і назвала ситуацію «абсурдною». Захист також заявляє про процесуальні порушення, звернувся до ЄСПЛ і планує інформувати органи Ради Європи.
  • У березні 2026 року Жеваго вже вручили підозру в іншому провадженні у Парижі, після чого його допитали, розслідування триває, йдеться у коментарі захисту.

Контекст

У 2019-му Генпрокуратура оголосила Костянтина Жеваго в міжнародний розшук у справі про розтрату і легалізацію 2,5 млрд грн через банк «Фінанси та Кредит». У липні 2021 року за запитом ДБР фігуранта справи було оголошено в розшук за лінією Інтерполу.

Наприкінці грудня 2022-го французькі правоохоронці затримали Жеваго в одному з готелів Куршевеля. 28 грудня минулого року суд французького міста Шамбері обрав бізнесмену запобіжний захід у вигляді екстрадиційного арешту, а 5 січня погодився випустити Жеваго під заставу в розмірі €1 млн за умови, що він здасть паспорти й реєструватиметься в поліції тричі на тиждень.

7 березня 2023 року Господарський суд Києва за заявою Фонду гарантування арештував активи Костянтина Жеваго у межах забезпечення позову про відшкодування збитків банку «Фінанси та Кредит» і його кредиторів на суму майже 46 млрд грн. Суд наклав арешт на частки у трьох гірничо-збагачувальних комбінатах: ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», ТОВ «Єристівський ГЗК» і «Біланівський ГЗК».

Адвокати бізнесмена повідомляли про численні порушення прав підозрюваного у зазначеній справі. Зокрема, про недопуcк захисників у кримінальному провадженні, здійснення безпідставного розшуку, недопуск Костянтина Жеваго до дачі показів, ненадання матеріалів досудового розслідування та інші порушення.

У листопаді 2023 року Верховний суд Франції в Парижі відмовив у задоволенні запиту української сторони про екстрадицію Жеваго за звинуваченнями у справі про розтрату коштів банку «Фінанси та Кредит».

У лютому 2025 року РНБО запровадила санкції проти Костянтина Жеваго. Згідно з указом №81/2025, санкції запроваджені безстроково. Обмеження передбачають: позбавлення державних нагород України, блокування активів, повне припинення торговельних операцій, запобігання виведенню капіталів за межі України, зупинення виконання економічних та фінансових зобовʼязань, заборона участі в приватизації, оренді державного майна тощо.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?