Логістичні часові витрати українських експортерів зросли на 40–50% через російські атаки на портову інфраструктуру. Це безпосередньо впливає на строки виконання зовнішньоекономічних контрактів і повернення валютної виручки, повідомили у пресслужбі Міністерства аграрної політики та продовольства.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Через атаки на портову інфраструктуру значну частину вантажопотоків довелося переорієнтовувати на альтернативні маршрути. Українські компанії використовують дунайські порти, залізничні та автомобільні шляхи через західний кордон.
- Водночас ці маршрути мають обмежену пропускну спроможність, а додаткові перевантаження збільшують час доставки продукції.
- За словами міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, у серпні через блокаду Росією морських портів Україна змогла експортувати лише 33% агропродукції від загальної потреби.
- «Через російські атаки на портову інфраструктуру значну частину вантажопотоків довелося переорієнтовувати на альтернативні маршрути. Це збільшує тривалість доставки та може призводити до затримок у розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами», – зазначив Висоцький.
- Він наголосив, що стабільний аграрний експорт важливий для підтримки українських виробників, забезпечення валютних надходжень та економічної стійкості держави.
- На тлі логістичних проблем Кабінет Міністрів розширив перелік товарів, за операціями з експорту та імпорту яких Міністерство економіки за зверненнями резидентів може видавати висновки щодо продовження граничних строків розрахунків, установлених Національним банком. Максимальний строк продовження – 180 днів.
- До переліку, зокрема, увійшли пшениця та суміш пшениці й жита (меслин), жито, ячмінь, овес, кукурудза, соєві боби, насіння ріпаку або кользи, насіння соняшнику, соєва, соняшникова, ріпакова або гірчична олії, а також макуха.
- У Мінекономіки вважають, що рішення дозволить врахувати збільшення строків експортної логістики через воєнні ризики та зменшити ризик фінансових санкцій для експортерів у випадках, коли затримка валютної виручки спричинена обставинами, що від них не залежать.
Контекст
Український експорт зернових через морські порти суттєво скоротився після посилення російських атак на портову інфраструктуру та цивільні судна у другій половині липня 2026 року. Через це кількість суднозаходів до українських портів значно зменшилася.
У серпні Україна експортувала 981 000 тонн зернових – у 2,5 раза менше, ніж за аналогічний місяць 2025 року, свідчать дані Міністерства аграрної політики та продовольства. Зокрема, було поставлено на зовнішні ринки 605 000 тонн пшениці, 306 000 тонн кукурудзи, 69 000 тонн ячменю та 11 500 тонн борошна.
За перші два місяці 2026/27 маркетингового року, який розпочався в липні, Україна експортувала 3,726 млн тонн зернових і зернобобових культур. Це на 7,2% менше, ніж за аналогічний період попереднього сезону.
Найбільше за цей період скоротилися поставки пшениці – на 34,3%, до 1,6 млн тонн. Експорт ячменю зменшився на 34,5%, до 368 000 тонн. Водночас обсяги експорту кукурудзи майже подвоїлися – до 1,62 млн тонн.
Збереження обмежень на експорт через Чорне море до кінця 2026/27 маркетингового року може призвести до втрати Україною понад $5 млрд експортної виручки. За оцінкою аналітичного відділу Forbes Ukraine, у такому випадку країна не зможе експортувати близько 24 млн тонн зерна.
