Кабінет міністрів схвалив законопроєкт, який дозволить гармонізувати українську залізницю з нормами та стандартами Європейського Союзу. Про це йдеться у повідомленні Міністерства розвитку громад та територій від 30 жовтня.
Новий застосунок: вчасно про головне без чужих алгоритмів
Ми пропонуємо концентрат бізнес-знань за понад 40 напрямами. У застосунку зручно читати або слухати Forbes Ukraine у будь-яких умовах, навіть офлайн
Деталі
Законопроєкт «Про безпеку та інтероперабельність залізничного транспорту України» включає:
- впровадження сучасної системи управління безпекою на залізницях відповідно до вимог ЄС;
- запровадження оцінки ризиків і єдиних правил технічного регулювання;
- нову систему обслуговування рухомого складу та відповідальності за його технічний стан;
- європейські стандарти допуску машиністів до роботи, а також їхнього навчання й підвищення кваліфікації;
- технічну та операційну сумісність залізничної інфраструктури з країнами ЄС.
«Ми переходимо від національних стандартів до єдиних європейських правил, що відкриває для України шлях до спільного ринку залізничних перевезень, підвищує безпеку руху та довіру міжнародних партнерів», – наголосив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
- Ухвалення законопроєкту є частиною виконання зобов’язань України за Угодою про асоціацію з ЄС та індикаторів ініціативи Ukraine Facility, що відкриває доступ до багатомільярдного фінансування від ЄС і Світового банку.
- Генеральні директорати DG MOVE і DG NEAR підтвердили відповідність документа європейським вимогам у сфері безпеки, технічної сумісності та ліцензування залізничних підприємств. Разом із наступними підзаконними актами він забезпечить повну імплементацію всіх актів законодавства ЄС у цих сферах.
- Після схвалення урядом законопроєкт буде подано до Верховної Ради. Його положення набудуть чинності через три роки після опублікування – цей перехідний період необхідний для адаптації галузі до нових стандартів.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Контекст
28 лютого 2022 року, на п’ятий день повномасштабного вторгнення РФ, Україна подала заявку на вступ до Європейського Союзу. 17 червня Єврокомісія рекомендувала надати Україні європейську перспективу та статус кандидата, а вже 23 червня 2022 року це рішення було офіційно затверджено.
Вступ до ЄС – це тривалий процес із багатьма етапами та умовами, який зазвичай перевищує 10 років. Останньою приєдналася Хорватія, що стала членом Союзу в 2013 році після 10 років переговорів.
У 2025 році Україна планує відкрити всі шість переговорних кластерів, кожен із яких охоплює окрему сферу законодавства, що потребує гармонізації з нормами ЄС. Для відкриття кожного кластера потрібна одностайна згода всіх 27 держав-членів.
Попри виконання вимог, Україна не може відкрити ключовий кластер «Основи» через вето Угорщини. Прем’єр-міністр Віктор Орбан систематично блокує просування України в цьому напрямку. За даними литовського видання LRT від 26 серпня, на неформальній зустрічі міністрів у Копенгагені 1–2 вересня Литва запропонувала іншим країнам ЄС розпочати переговори з Україною та Молдовою, обходячи угорське вето.
Якщо ініціативу підтримають 26 країн-членів без Угорщини, переговори з Україною стартують на технічному рівні, а їхнє формальне затвердження відбудеться пізніше – після зміни позиції Будапешта або влади в Угорщині.
