Скасування пільгового оподаткування, повернення перевірок бізнесу й штрафів за невикористання касових апаратів з 1 липня не буде. Про це повідомив народний депутат, заступник голови профільного комітету Ярослав Железняк. За словами обізнаного з цим питанням співрозмовника Forbes, депутати не встигають.
Ключові факти
- За словами Железняка, скасування «єдиного податку 2%», скасування пільги зі сплати податку для першої та другої груп, відновлення проведення документальних перевірок, повернення штрафних санкцій за порушення використання РРО – всього цього з 1 липня не буде.
- Він не назвав нову можливу дату, але уточнив, що це аж ніяк не 1 липня 2022 року.
- За словами співрозмовника Forbes у профільному комітеті Верховної Ради, прийняття рішення перенесли через насичений подіями календар. Найімовірніше, повернення до довоєнних правил відбудеться з 1 серпня, уточнив він.
Контекст
29 травня нардепи у першому читанні проголосували за урядовий законопроєкт №8401, який скасовує «воєнні» пільги для бізнесу. Документ передбачає повернення податкових перевірок, скасування «спрощенки» у 2% та відновлення штрафів за невикористання РРО. Ці пільгові норми нардепи ухвалили ще на початку війни – у березні 2022 року.
Раніше в коментарі Forbes Железняк заявляв, що депутати не тягнутимуть з прийняттям законопроєкту у другому читанні. «Набрати чинності законопроєкт може вже з 1 серпня 2023 року», – зазначав він.
Повернення до довоєнного оподаткування – вимога МВФ. Прийняття законопроєкту забезпечить виконання меморандуму з МВФ про економічну та фінансову політику від 8 грудня 2022-го (наприкінці березня український уряд і МВФ домовились про чотирирічну програму фінансування на $15,6 млрд) і сприятиме збільшенню податкових надходжень у 2023 році, зазначається у релізі, оприлюдненому на сайті Мінфіну.
Інша причина прийняття закону – контрнаступ ЗСУ, заявляв голова профільного комітету Данило Гетманцев. «Потреби на армію зростають, тому повернення до довоєнної системи оподаткування – зрозумілий крок», – наголошував він.
За підрахунками Мінфіну, цього року законопроєкт має принести до бюджету 10 млрд грн. Железняк оцінює цьогорічні надходження трохи скромніше – у 8 млрд грн.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
