Результатом дерегуляції має стати бізнес-ландшафт, у якому бізнес думатиме лише про конкурентні переваги своєї справи, а час, який необхідно витрачати на дозвільну документацію, не буде займати більше 1%, пише заступник міністра економіки Олексій Соболев
Радянський спадок
Сьогодні українські підприємці все ще чують відлуння радянської ідеології у бізнес-середовищі. З 1991 року колишніми партійними керівниками та «крєпкімі хозяйствєннікамі» було створено тисячі інструментів, які мали контролювати занадто активних людей. В основі була ідея створення обмежень, помножена на мотивацію системи отримати відкуп за невиконання бізнесом свідомо важких чи просто неможливих умов. Замість створення середовища для розвитку, конкуренції та успіху громадян.
І якщо наше суспільство серйозно ставиться до проведення декомунізації у міському просторі, так само важливо позбуватись рудиментів радянського минулого у середовищі економічному. Де замість памʼятників чи назв вулиць у нас дозволи та погодження.
Що включає дерегуляція
На сьогодні підприємці можуть стикнутися приблизно з 1000 інструментів регуляції своєї діяльності – 528 дозволів, 224 ліцензії, 157 погоджень, 145 висновків, 121 свідоцтво, 55 декларацій, 42 повідомлення та 23 посвідчення. А ще – кілька тисяч ДБНів, які регулюють будівництво, та СанПІНів, санітарних правил. За такої кількості інструментів регулювання створювати й вести власний бізнес непросто.
Cтратегія дерегуляції включає три основні компоненти:
Перше – це скасування. Найефективніший інструмент: раз – і немає застарілої норми. Але так можливо вчинити далеко не з усіма регуляціями. Якщо ви скасували всі норми продажу палива, його можуть розливати прямо у вас під будинком. Також існує регулювання, від наявності якого залежить доля нашого вступу в ЄС.
Друге – це оптимізація. Тут ми змінюємо та актуалізуємо норми, покращуємо якість політик. Наприклад, ще недавно існувала норма отримання від Держпраці Погодження інструкції про порядок прибирання пилу у виробничих приміщеннях, невиконання такої норми могло накликати перевірки, виконання – знущання над здоровим глуздом.
Третє – інновації. Це цифровізація процесів, що переводить необхідність витрачання часу та енергії в простий сервіс в пару кліків. Цим Міністерство економіки займається спільно з Міністерством цифрової трансформації та профільними міністерствами, до відомства яких відноситься певний регуляторний інструмент.
Навіщо це робити? Уявіть, ви чекаєте гостей (наприклад, друзів з Європи). Що ви робите вдома? Прибирання. Всі непотрібні речі викидаєте, потрібні ставите на свої місця. Тоді квартира стає більш затишною. З дерегуляцією так само. Якщо у вас повно старих непотрібних обтяжливих процедур, то це як неприбрана квартира. Ми йдемо в ЄС, тому нам потрібне генеральне прибирання, або велика дерегуляція.
Хто і як впроваджує дерегуляцію
Новим імпульсом для дерегуляційної реформи стало створення урядом у січні 2023 року Міжвідомчої робочої групи з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності (далі – МРГ з дерегуляції). Її основне завдання – проаналізувати всі дозвільні документи, як-то дозволи та ліцензії, які існують, і вибрати ті, які потрібно скасувати, які – цифровізувати, а які – оновити.
Засідання робочої групи з дерегуляції відбуваються мінімум двічі на місяць. Після кожного засідання розробляються відповідні проєкти актів, які проходять загальну процедуру погодження. Після цього Кабінет Міністрів затверджує ці рішення на засіданні. Під час перегляду інструментів регулювання враховуються міжнародні та євроінтеграційні зобовʼязання України.
Співголовами робочої групи є перша віцепрем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко та віцепремʼєр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. У засіданнях також беруть участь представники міністерств економіки, цифрової трансформації, захисту довкілля та природних ресурсів, юстиції, фінансів, регуляторної служби, аналітичних центрів (Офісу ефективного регулювання BRDO, Центру економічного відновлення, Центру економічної стратегії).
Що вдалося спростити
У перші три місяці роботи ми маємо такі рішення щодо регуляторних інструментів, які щоденно впливають на діяльність бізнесу:
• Мінекономіки: скасувати – 39, оптимізувати та оцифрувати – 38;
• Міндовкілля: скасувати – 61, оптимізувати та оцифрувати – 57;
• Мінінфраструктури: скасувати – 5, оптимізувати та оцифрувати – 41;
• МОЗ: скасувати – 46, оптимізувати та оцифрувати – 24;
• МКІП: скасувати – 5, оптимізувати та оцифрувати – 27;
• МОН: скасувати – 8, оптимізувати та оцифрувати – 13;
• Держкіно: скасувати – 2, оптимізувати та оцифрувати – 3;
• Мінмолодьспорту – оптимізувати та оцифрувати – 6.
На рівні всього попереднього досвіду врядування – це справжня дерегуляторна машина. Для бізнесу – це вікно можливостей позбутися застарілих і неефективних механізмів, що забирають час і ресурси.
Так що тоді потрібно ще
Потрібен запит від бізнесу та зворотний звʼязок. Багато недоліків у системі ми знайдемо самі. Але буде набагато ефективніше, якщо ви покажете нам застаріле або обтяжливе регулювання, яке заважає ефективно працювати, і МРГ з дерегуляції його перегляне. Міністр економіки регулярно зустрічається з бізнес-асоціаціями для обговорення ідей та підходів до регуляції. Тож ми будемо вдячні за вашу участь у цьому процесі.
Аби внести пропозицію, ви можете звернутися до Міністерства економіки або до громадських організацій чи бізнес-асоціацій, які беруть участь у засіданнях МРГ з дерегуляції.
Економія витрат для бізнесу
Найближчим часом планується розглянути інструменти Міненергетики, МВС, Мінфіну, Мінагрополітики та інших центральних органів виконавчої влади.
Попередні результати роботи МРГ з дерегуляції дають підстави прогнозувати вже найближчим часом суттєву економію витрат для бізнесу та громадян. Наприклад, у разі ухвалення урядом нових змін у сферах правового регулювання, як-от перереєстрація б/в автомобілів, бізнес може зекономити близько 2,5 млрд грн на рік.
Результатом має стати бізнес-ландшафт, в якому ви можете думати лише про конкурентні переваги своєї справи, а енергія та час, яку необхідно витрачати на дозвільну документацію, не буде займати понад 1%. Це амбітно, і це справедливо. Ми пишаємося нашими підприємцями. І хочемо, щоб наші підприємці пишалися своєю державою.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
