Голова «фінансового» комітету Верховної Ради Данило Гетманцев, 44, – головний ідеолог податкових реформ в українському парламенті. Як змінилися його погляди на податкову політику за час війни і на що чекати бізнесу після закінчення бойових дій. Інтерв'ю
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
На четвертому місяці війни український уряд і парламент можуть думати не лише про стабілізацію економіки, а й про роботу бізнесу після війни. У березні парламент скасував податкові перевірки, ПДВ на ввезення імпорту та запровадив спрощену систему оподаткування для великого бізнесу. Вже у квітні риторика змінилася у бік того, щоб відмовитися від деяких пільг.
Які фінансові та податкові стимули держава готова надати українським підприємцям?
Це скорочене та відредаговане для ясності інтервʼю з Данилом Гетманцевим.
«Контрабанда та білі імпортери не можуть працювати паралельно»
До війни ви мали імідж людини з досить радикальними поглядами на податкову політику. Чи змінилося щось за час після 24 лютого?
Давайте визначимося з термінологією. Радикал – це той, хто сповідує радикальні, різкі підходи. Єдиний підхід, у якому я був радикальний, – це забезпечення принципу «закон один для всіх». Це те, що я сповідував та впроваджував. Отже, ні – я не радикал. Я розумію, що якщо зроблю крок, який буде обґрунтований моїми міркуваннями, а не розрахунками, то бюджет, і як наслідок українці, недоотримають гроші. У нашій довоєнній податковій політиці ніколи не було радикальних рішень. У нашій сфері немає місця непрорахованим наперед експериментам. Радикали – це саме псевдоексперти, які борються за скасування податків.
Якби ви мали можливість щось змінити з раніше прийнятих рішень, що це було б?
Рішення, які ми приймали два роки, потрібно було ухвалити за перші три місяці. Ми затягнули із питаннями оподаткування руди, РРО, антиофшорним законом, податком на Google тощо.
Якою ви бачите повоєнну податкову політику в Україні?
Перше. Ми хочемо стати членами Європейського Союзу, тому маємо відповідати критеріям ЄС та уніфікувати своє податкове законодавство із законодавством ЄС. Звичайно, наші податкові ставки мають бути на рівні нижньої планки в ЄС. Проте податки мають сплачувати усі. Ми повинні відмовитись від милих нашому бізнесу практик ухилення від оподаткування, контрабанди тощо. Відмовитися назавжди.
Друге – відновлення України після війни. Ми повинні простимулювати, у тому числі через податки, важливі для країни галузі – оборонно-промисловий комплекс, сільськогосподарську переробку й ІТ. Можливо, цей перелік буде розширено.
Ми повинні дати пільги промисловості через індустріальні парки та «інвестняні». Комітет рекомендував ухвалити податковий закон щодо індустріальних парків і розраховує, що найближчим часом його винесуть до зали. Для ІТ вже ухвалено податковий режим «Дія.Сity».
Третє – справедливе оподаткування. Це відсутність «шкурнячків», маленьких правок у законах, які коштують країні мільярди і стають джерелом збагачення і так небідних людей. Контрабанда та білі імпортери не можуть працювати паралельно. Так не буває в європейській країні. Це питання не лише законодавства, а й виконавчої влади.
Розкажіть докладніше про податкові стимули для АПК та військово-промислового комплексу.
Чому молоко з Польщі конкурентніше за наше? Податки у них вищі, але є дотації. Наша мета – зробити українські продукти конкурентоспроможними на європейському ринку та вийти на експорт готової продукції, а не сировини. Наприклад, експортувати не кукурудзу, а крохмаль, не свинину, а ковбасу.
Якщо говорити про оборонно-промисловий комплекс, то найближчі 20 років ми житимемо в умовах військової загрози. Державне військове замовлення зросте щонайменше вдвічі. Підприємства ОПК розвиватимуться й у перспективі зможуть експортувати продукцію іншим країнам.
Для цих галузей ми можемо надати податкові пільги – звільнення від податку на прибуток, скасування ПДВ на ввезення обладнання, зниження податків на землю та нерухомість. Це не кінцевий варіант, зараз точаться дискусії. Говорити про конкретику поки що зарано.
Якою є подальша доля нового податкового закону №7311 , на який термін його відклали і чому?
Я наполягатиму на тому, щоб закон ухвалили найближчим часом. Зараз згідно із законом точаться різні дискусії. Наприклад, щодо євроблях. Скасувати податки простіше, ніж їх відновлювати.
До кінця травня він має набути чинності. За цей час бізнес може перебудувати свої процеси.
24 березня ВР проголосувала за скасування мита та ПДВ на імпорт. У новому податковому законі 7311 ви плануєте повертати ПДВ, чому?
У березні ми зняли мита та ПДВ на імпорт і паралельно з цим прийняли податкові пільги – 2% від обігу. Важливо розуміти, що це різні рішення, які збіглися за часом. Норму в 2% від обігу ніхто не скасовуватиме.
У березні була реальна загроза дефіциту продуктів народного споживання. У країні міг розпочатися голод, тому було ухвалено таке рішення.
Нині ми перезапустили економіку. Ми забезпечуємо себе самі. І пільги з імпорту шкодять нашому товаровиробнику, оскільки імпортний товар виходить дешевшим, ніж вироблений в Україні. Це рішення слід скасувати.
Верховна Рада пропонує вдвічі збільшити військовий збір із 1,5% до 3%. Бізнес каже, що це багато. Чому ви зупинилися на цифрі 3%?
Це діятиме лише на час військового чи надзвичайного стану та принесе бюджету $1 млрд на рік. Ми вивчили громадську думку, люди цю ідею сприймають нормально.
А тим, хто проти, хочеться сказати, що ми зарано почали рахувати наші внески на війну, використовуючи арифметику, а не співвідносячи ризики. Якби під час фази активних бойових дій, коли росіяни стояли поблизу Києва, людей запитали, чи готові вони платити 30% військового збору, щоб вони пішли з України, всі відповіли б «так».
Зараз ми зайшли у звичний для нас формат критиканства. Але нагадаю, що російські війська ще на території України. Війна – це той момент, коли ми маємо консолідувати всі ресурси та віддати все на перемогу, інакше її не буде.
«Можемо провести експеримент із податком на виведений капітал»
На період воєнного часу діє податок 2% з обороту, але він підходить не всім. Як альтернативу бізнес пропонує перехід у правовий режим «Дія.City» або заміну податку на прибуток податком на виведений капітал. Як вам ці ідеї?
Зараз ми можемо провести експеримент із податком на виведений капітал. За умови, що бізнес, який на цьому наполягає, переходитиме на нього. Більшість наших компаній не одержують прибутку, і це не позначиться на бюджеті.
Але я не впевнений, що бізнес захоче на нього переходити, коли насправді прорахує фінансові наслідки для себе. У нас була схожа розмова з ІТ, які теж виступали за його запровадження. У першому читанні податкового закону «Дія.Сity» ми його внесли та публічно про це заявили, після чого до нас прийшли ті ж ІТ-компанії та попросили це рішення скасувати. Внаслідок цього домовилися про компроміс, що цей податок буде опціональним, хто хоче, той і приходить.
Не хочу занурюватися у споконвічну дискусію про ПнВК, але у світі немає прикладу, щоб податок на виведений капітал залучив додаткові інвестиції. Тому я в цю ідею не вірю, але якщо бізнес, саме бізнес, а не шалені «експерти» в соцмережах, виступить «за», на воєнний час його можна запровадити.
Чому скасували законопроєкт 7232 щодо додаткового оподаткування для російських компаній?
Його не скасували. Ми маємо узгодження з усіма фракціями, податковий комітет його рекомендував. Нині чекаємо, коли винесуть до зали Верховної Ради. Я цілком його підтримую.
Бізнес скаржиться, що не отримав обіцяного відшкодування з ПДВ. Як сьогодні можна вирішити це питання?
З кінця травня ми почнемо відшкодовувати ПДВ за січень. Січень – це мирний місяць, і податкові накладні за ним зареєстровані. З лютого до травня податкові накладні не реєструвалися. Бізнесу потрібно дати час, щоб їх зареєструвати, без цього відшкодування ПДВ неможливе. На це ми даємо півтора-два місяці, відтак податковій потрібен час, щоб перевірити накладні. Потім почнуть відбуватися відшкодування за лютий – травень. Із червня ми розраховуємо вже вийти у звичайний режим відшкодування.
Ми відмовилися від ідеї відшкодовувати ПДВ облігаціями. Усі виплати будуть живими грошима. На відшкодування з ПДВ потрібно близько 12 млрд грн на місяць.
«Я б відновив перевірки для тих, хто не постраждав від війни»
Якщо говорити про регіони, які постраждали від військових дій більше за інших (Харківська, Донецька, Луганська області), чи потрібна для них окрема податкова політика?
Податки у стимулах для розвитку регіонів посідають не перше і навіть не пʼяте місце. Якщо ми хочемо щось відновити, потрібні фінансові стимули у вигляді дотацій, міжнародних грантів і дешевих кредитів. Так, можна супроводжувати це податковими пільгами, я не проти.
Якщо наразі звільнити Харків від податків на 50 років, то бізнес туди не повернеться. Бізнесу потрібна безпека, верховенство права та, як додатковий стимул, дотації. Наразі обговорюється питання страхування ризиків. Ми хочемо дати гарантії бізнесу, якщо внаслідок війни його підприємство буде зруйновано, він отримає 100% відшкодування вкладених грошей.
Цим може займатися держава, спеціально створені банки чи страхові компанії. Ми зараз створюємо Фонд підтримки України, де будуть грантові гроші наших донорів. Про його концепцію ще рано говорити.
Одна із опцій зберегти свій бізнес – релокація на захід країни. Відповідно, західні регіони отримують більшу частину податкових надходжень і робочих місць, ніж східні та центральні. Що робити з цим дисбалансом?
Нині цього немає. Достатньо подивитися на надходження до бюджету. За квітень податковий план Донецька область виконала на 78%, Закарпатська – 105%, Івано-Франківська – 101%, Рівненська – 98%, Хмельницька – 92%, Чернівецька – 93%.
Говорити про те, що у нас зміститься промисловий потенціал зі сходу на захід при 500 підприємствах, що приїхали, передчасно.
Бізнесу стали надходити повідомлення про початок податкових перевірок, незважаючи на існуючий мораторій. Як ви можете це пояснити?
Податкові перевірки наразі заборонені. Виняток – підакцизні товари, виробники, які почали працювати вчорну й уникають сплати податків. Ми перевірятимемо їх у першу чергу на предмет розрахунку картками, щоб вони не йшли в готівкові розрахунки.
Є різний бізнес і різне ставлення до країни. Наприклад, мережа АТБ сплачує податки наперед, підтримує країну. А є «Сільпо», які мають борг перед бюджетом, не подають декларації і не платять постачальникам. Якщо ми під прикриттям війни маємо це терпіти, то я з цим не згоден.
Я б відновив перевірки вже зараз – для того бізнесу, який не постраждав від війни. Чому ми не повинні перевіряти підприємця, який працює в Івано-Франківську? У мирних областях слід повертати нормальний податковий контроль. Поки ми не вносили цієї пропозиції, точаться дискусії.
Бізнес бідкається, що на митниці панує хаос. Що з цим робити?
Вважаю, що митницю потрібно перезавантажити. Це стосується як центрального, так і регіонального керівництва. Ми спілкуємося з премʼєрміністром із цього приводу, він має схожу позицію.
Наразі ми бачимо черги на митниці, неякісне оформлення документів, правоохоронців, які пасуться на постах, гуманітарну допомогу, що продається на базарах. У мирний час це називалося корупцією, зараз – мародерством. А це вже інший рівень відповідальності. І це потрібно випалити розпеченим залізом.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
