У січні–листопаді 2023 року Україна продала на зовнішніх ринках агропродукції на $19,6 млрд, що на 7% менше, ніж за відповідний період минулого року. Про це повідомив заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов з посиланням на дані митниці.
Ключові факти
- Попри скорочення експорту агропродукція з часткою 60% зберігає домінуючі позиції в загальному експорті.
- Основа агроекспорту України – зернові та олійні культури, олія, залишки харчової промисловості, м’ясо і субпродукти, на які припадає 87% його вартості.
- Водночас імпорт продовольства з початку року перевищив $6,2 млрд, що на 16% вище за минулорічні показники.
- Товарна структура імпорту також залишається незмінною. Найбільші витрати здійснюються на закупівлю за кордоном риби і морепродуктів, плодово-ягідної продукції, алкогольних і безалкогольних напоїв.
- Пугачов констатував збільшення викликів перед українськими експортерами. Крім війни та її негативних наслідків, додались заборони та обмеження на ввезення окремих видів продукції з України, які досі продовжуються з боку Польщі, Угорщини та Словаччини, зазначив він.
- Загалом за прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, у 2023 році українький агроекспорт очікується на рівні показників минулого року. Однак, якщо нинішня ситуація не покращиться, у 2024 році навіть зберегти існуючі його обсяги стане об’єктивно складніше, підсумував Пугачов.
Контекст
Експорт зернових і зернобобових у листопаді 2023 року склав 3,86 млн т, що на 17% менше аналогічного місяця минулого сезону (4,67 млн т), свідчать дані Держмитслужби. Водночас експорт у листопаді був максимальним за останні пʼять місяців, звернув увагу економіст Олексій Блінов.
За його оцінками, у разі збереження щомісячних темпів експорту зерна в діапазоні 3,5-4 млн т, Україна зможе повністю використати цьогорічний експортний потенціал. Блінов вважає, що наростити експорт зернових допомогла робота морського коридору.
У 2023 році рослинництво в Україні залишається збитковим попри поліпшення прогнозу з врожайності, свідчать дані Мінагрополітики. Вартість логістики зростала, а закупівельні ціни знижувались. Найбільших збитків зазнали малі фермерські та прифронтові господарства.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.