Кабмін 21 вересня представив у парламенті державний бюджет на 2022 рік. Перша редакція проєкту держбюджету пропонує витратити від 400 млн грн до 1,7 млрд грн на підготовку до перепису населення. Перепис проведуть у 2023 році, і загалом він може коштувати державі 7,3 млрд грн – майже втричі дорожче, ніж перепис у Польщі. Чому така різниця у вартості та навіщо перепис країні
Міністерство цифрової трансформації, головний організатор процесу та розпорядник коштів, просить на підготовку до Всеукраїнського перепису населення 1,7 млрд грн. Наразі цю статтю бюджетних видатків Міністерство фінансів готове профінансувати лише на чверть – 400 млн грн. Саме стільки у Мінцифрі передбачили як мінімально необхідну суму для технічної підготовки.
Решту коштів – 1,3 млрд грн – Мінфін обіцяє знайти упродовж 2022 року. Ресурсом для фінансування проєкту може стати закон №5600 про зміни до податкового кодексу, який розглядатимуть у другому читанні 23 вересня. Якщо депутати не схвалять збільшення оподаткування, кошти на підготовку до перепису залучатимуть з інших джерел. «Якщо потрібно буде дофінансувати, то ми це зробимо», – каже Сергій Марченко, міністр фінансів.
У проєкті держбюджету на 2020 рік уряд закладав на підготовку й проведення перепису 3,4 млрд грн. Після того як через епідемію коронавірусу Кабмін вирішив перенести перепис з 2020 року на 2023-й, вартість процедури переглянули. За попередніми розрахунками Державної служби статистики для організації анкетування українців знадобиться 7,3 млрд грн (або $270 млн).
Для порівняння: у сусідній Польщі, де перепис проходить з квітня по жовтень 2021-го, тамтешній уряд передбачив на підготовку й проведення анкетування 386 млн злотих (2,6 млрд грн, або $98 млн в еквіваленті). Це майже втричі дешевше, ніж планується витратити в Україні. Чисельність населення у сусідів приблизно така сама – 38 млн осіб.
На що підуть гроші
В Україні, як зазначив Держстат, 5,1 млрд грн піде на оплату праці тимчасового персоналу, який збиратиме дані та опрацьовуватиме їх. Для проведення перепису планують залучити 98 000 працівників. Переважно, як пояснює Тетяна Тищук, керівниця проєкту «Індекс реформ» ВоксУкраїна», залучатимуть людей, що найбільше потребують цих коштів, – студентів і тимчасово безробітних осіб, які стоять на обліку в Державній службі з питань праці.
За розрахунками, кожна залучена до перепису особа отримає в середньому 52 000 грн за свою працю. Мінцифри ще не визначило дати старту й завершення перепису, але якщо припустити, що він триватиме пів року, як у Польщі, то середньомісячна зарплата тимчасових працівників становитиме 8600 грн. У кошторисі на 2020 рік уряд пропонував виділити на оплату праці переписувачів 1,3 млрд грн, тобто по 2200 грн на особу в місяць.
Друга стаття витрат – це оновлення серверів Держстату, розробка програмного забезпечення та закупівля планшетів. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що робоча група має намір максимально перевести процес онлайн. «Все, що можна буде зробити онлайн або цифровими інструментами, так і буде зроблено, – сказав він журналістам «Фактів ICTV». – Це не буде перепис, у якому використовуватимуть інструменти 20-річної давнини».
Під час першого й єдиного перепису населення України в 2001 році переписувачі обходили домівки жителів країни з паперовими бланками, які пізніше оцифровували, а згодом аналізували. До національного анкетування тоді уряд залучив 250 000 тимчасових працівників й витратив 135 млн грн (близько $25 млн). За його результатами, населення України становило 48,5 млн осіб.
Цього разу всі українці та іноземці з постійним місцем проживання зможуть пройти анкетування онлайн. Решта населення повинна буде відповісти на запитання опитувачів, які обходитимуть квартири й будинки. У кожного з опитувачів на руках буде електронний планшет.
«Після опитування онлайн кожен отримає номер реєстрації, такий собі талончик, – каже Тищук. – І коли до вашого дому прийдуть переписувачі, то ви маєте показати їм цей талончик, і вже не потрібно буде відповідати на питання переписувача».
Використання цифрових технологій під час перепису населення й обробки даних має значно здешевити й прискорити процес, пояснює Павло Полікарчук, керівник проєкту «Рейтинг. Бізнес в офіційних цифрах». Але через те що українська влада понад 10 років відкладала проведення перепису, технологічно Держстат дуже відстав від подібних організацій в інших країнах, в тому числі в Польщі, каже експерт. «Вартість перепису залежить від кількості запитань в анкетах, від кількості населення в країні й від того, коли востаннє проводився перепис», – каже Полікарчук.
Держстат поки що не планує залучати технічні ресурси на стороні, щоб здешевити перепис, каже Полікарчук. Утім, Федоров каже, що під час візиту до офісу компанії Apple вони обговорювали можливість співпраці в проведенні перепису. Apple може допомогти оптимізувати процеси, бо має досвід – компанія була залучена до перепису в США, й зокрема, надавала в оренду планшети американському уряду. «Це величезна економія державних коштів», – каже Федоров.
На які питання шукає відповідь країна
Держстат почав збирати інформацію з міністерств та відомств, на базі якої буде формувати остаточний перелік питань. Загалом в анкеті може бути до 50 запитань, наприклад, про стать, вік, національність, рівень доходів, житлові умови й міграційну активність.
Результати перепису населення Держслужба статистики планує оприлюднити у першому кварталі 2024 року. «На цю інформацію чекають усі, хто працює з базами даних, – каже Полікарчук. – Дані дуже старі, у них занадто багато припущень, і зовсім не показують реальність».
Дані нового перепису можуть у деяких районах абсолютно не збігатися з реєстром виборців, можуть показати наскільки неефективно уряд розподіляє бюджети на освіту, медицину в регіонах, якою є реальна кількість біженців та трудових мігрантів. «Вся урядова політика, пов’язана з організацією освітніх, медичних, соціальних мереж, повинна будуватися на результатах перепису, а зараз їм бракує даних для ефективного розподілу коштів», – каже Тищук.
Результати перепису можуть також вплинути на інвестиційні плани бізнесу. Компанії враховують інформацію про людські ресурси, коли вирішують, в якому регіоні будувати підприємства, каже Тищук. При розрахунку бюджетів компанії теж використовують або дані Держстату, або оцінку, яку проводила команда Дмитра Дубілета, ексміністра Кабінету міністрів.
На кінець 2019 року, за даними Держстату, населення України становило 41,9 млн людей, а за даними «електронного перепису» Дубілета чисельність населення – 37,3 млн осіб. Різниця майже 5 млн, або 12%. «Для будь-якої компанії це на 12% менше покупців на ринку, ніж вони закладали», – каже Полікарчук.
Бізнес також визнає, що їм бракує різних соціально-демографічних показників, зібраних за однією методикою. Більш точна інформація про доходи населення, доступ до ресурсів, житлові умови, в яких проживають люди, дала б змогу більш адекватно будувати прогнози з розвитку, пріоритезувати продукти та планувати розвиток бізнесу. Але компанії пристосовуються й вивчають своїх клієнтів, використовуючи власні ресурси, розповідає Наталія Рева, PR-директор розробницької компанії SAGA Development. «Ми бачимо темпи урбанізації, самостійно аналізуємо, які процеси потребують коригування, й враховуємо це при розробці майбутніх проєктів», – каже Рева. SAGA Development кілька разів на рік замовляє соціологічні дослідження та анкетує клієнтів.
Але цих даних недостатньо для аналізу місткості ринку, який оцінюється через споживання на душу населення. А такі показники, за словами Романа Верховода, старшого менеджера з розвитку бізнесу Carlsberg Ukraine, бізнес враховує під час планування продажів на майбутнє. «Фактор міграції населення – теж важливий фактор, – каже він. – Заробітчани, наприклад, наші споживачі».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
