Україна за два роки дії закону про «інвестиційні няні» фактично не залучила інвестування у межах цієї програми. Мінекономіки отримало лише пʼять заявок від інвесторів, повідомив заступник голови фінансового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк.
Ключові факти
- Заплановані інвестиції за всіх проєктами складають понад 11 млрд грн, зазначив Железняк. Проте, за його даними, обсяг залучених значних інвестицій – 0 грн.
- «Причина – bad timing 3/5 заявок надійшли до Мінекономіки наприкінці 2021 року та забуксували через війну. Наразі компанії актуалізовують розрахунки та/чи чекають завершення активної фази війни», – повідомив нардеп.
- За його словами, заявки надійшли від агрохолдингу «Астарта-Київ», виробника теплоізоляції ТОВ «ОБІО» та підприємства «Інтерпайп Ніко Тьюб».
- «З хороших новин – ще дві заявки надійшли вже наприкінці грудня 2022-го – на початку січня 2023 року від гірськолижних курортів ТОВ «Буковель» та ТОВ «Славскі», – додав Железняк.
Контекст
Закон про «інвестнянь» передбачає надання держпідтримки українським та іноземним інвесторам із загальною сумою інвестицій від €20 млн. Держпідтримка може бути у формі податкових пільг, надання права на користування землею за спецумовами, будівництво чи реконструкцію необхідної інфраструктури за кошти держави. Також передбачено створення урядової установи, яка займатиметься супроводом інвестпроєктів і допомогою інвесторам.
У серпні минулого року Кабмін спростив розробку і реалізацію інвестпроєктів зі значними інвестиціями в межах програми «інвестняня».
Документ передбачає: спрощення підготовки техніко-економічного обґрунтування інвестиційного проєкту. Змінюється підхід до відображення юридичного, соціального, організаційного аспекту реалізації проєкту. Це дасть змогу зменшити навантаження на ініціаторів та пришвидшити отримання фінансування. Також передбачається ініціація інвестиційних проєктів через інститути спільного інвестування.
У жовтні уряд подав до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонується удосконалити положення закону про «інвестиційних нянь». Кабмін пропонує надати преференції закону проєктам від €12 млн, тоді як нині цей поріг становить €20 млн.
Крім того, пропонується розширити сфери, у яких можна реалізовувати відповідні проєкти. Зокрема, на виробництво енергоефективних будівельних матеріалів, кліматичного обладнання, систем опалення та кондиціонування, а також гарячого водопостачання.
Премʼєр Денис Шмигаль зазначив, що такі зміни сприятимуть тому, що бізнес інвестуватиме сотні мільйонів у важливі для економіки та країни проєкти.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
