Україна вперше вийшла з групи економічно невільних країн у звіті «Економічна свобода у світі», який готує канадський аналітичний центр Інститут Фрейзера. Звіт ґрунтується на даних за 2021 рік, у ньому Україна посіла 112-те місце зі 165 юрисдикцій.
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Ключові факти
- Усі 165 юрисдикцій поділені на чотири групи: від найбільш економічно вільних до невільних країн (друга і третя групи просто називаються другий і третій квартиль). Уперше Україна вийшла з останньої групи й перейшла у третій квартиль, зазначає національний партнер Інституту Фрейзера в Україні Центр Бендукідзе.
- У 2021 році Україна продемонструвала прогрес в області розміру уряду, а саме в питаннях трансфертів, субсидій та державної власності на активи. Також плюс був у правовій системі завдяки запуску судової реформи. Незначний прогрес Центр Бендукідзе відзначає у регулюванні, зокрема кредитних ринків (контроль ставок), підприємницької діяльності (витрати на бюрократію), та у свободі конкуренції.
- Натомість через високу інфляцію (10% за підсумками 2021 року) погіршились показники України у розділах «Надійність грошей» і «Свобода міжнародної торгівлі».
Контекст
Автори звіту вимірюють економічну свободу за п’ятьма показниками: розмір уряду, верховенство права і захист права власності, надійність грошей, свобода міжнародної торгівлі та регулювання ринку праці та бізнесу. Такий рейтинг Інститут Фрейзера складає з 1996 року.
Вперше з 1996 року у звіті змінився лідер – Гонконг зійшов із першої позиції через обмеження китайським урядом верховенства права та втрату довіри до незалежності і неупередженості суддів. Лідером став Сингапур, а Гонконг опинився на другому місці. Також найвищі бали отримали Швейцарія, Нова Зеландія, Сполучені Штати, Ірландія, Данія, Австралія, Сполучене Королівство і Канада.
Загалом середній світовий показник економічної свободи знизився, що пов’язують насамперед пандемією коронавірусу, зазначили у Центрі Бендукідзе. Це серйозніший спад, аніж був під час фінансової кризи 2008–2009 років.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.