Кабінет Міністрів України 15 вересня ухвалив проєкт державного бюджету на 2024 рік. Forbes Ukraine попросив виконавчого директора «CASE Україна» Дмитра Боярчука проаналізувати основні пропозиції документа та оцінити реальність їх виконання з економічної точки зору.
Проєкт держбюджету 2024 року Кабміну за своєю філософією дуже схожий на початковий проєкт 2023-го. В ньому теж передбачалося закінчення активних бойових дій до середини наступного року.
Фінансовий план на 2024 рік також припускає істотне скорочення дефіциту (до 20,4% ВВП у 2024-му майже з 30% ВВП у поточному році). І, звісно, вся конструкція тримається на значній фінансовій підтримці ззовні ($42,8 млрд потреб на 2024 рік).
1. Видатки на оборону та дефіцит бюджету
Критичне припущення на 2023 рік щодо тривалості бойових дій не справдилось, і це призвело до суттєвого перегляду видаткової частини кошторису-2023 на оборонні потреби. І, як наслідок, до зростання дефіциту з 20,6% ВВП, які початково планувалися, до орієнтовно 30% ВВП, якщо брати до уваги нове заплановане збільшення видатків на оборону на 317 млрд грн.
2. Незлагода в макропрогнозуванні
Примітним є непорозуміння між Національним банком та Мінфіном у баченні нашого макроекономічного майбутнього.
Мінфін має симпатії до швидшої інфляції та ослаблення гривні, бо це дає хороший номінальний приріст за доходами бюджету. НБУ ж орієнтується на сповільнення інфляції й поступовий перехід до плаваючого курсоутворення, що саме по собі не повинно передбачати різких курсових коливань.
Зокрема Мінфін у пояснювальній записці до проєкту держбюджету-2024 очікує 14,7% споживчої інфляції у 2023 році та 10,8% у 2024-му. НБУ ж у своєму останньому прогнозі говорить про 10,6% у 2023-му і 8,5% у 2024-му. Це в контексті, що дані за серпень чітко дають зрозуміти: інфляція цьогоріч буде навіть нижчою ніж 10,6%, прогнозованих НБУ.
Нижча інфляція – це очевидний бюджетний ризик, який незрозуміло як контролювати з огляду на і так немалий фіскальний розрив.
Однак сповільнення інфляції – це загальносвітовий тренд через згортання монетарних та фіскальних стимулів світовими центральними банками після пандемії. Й тут Нацбанк більше пливе за течією, ніж визначає цей самий дезінфляційний тренд.
Інфляція може пришвидшитись у разі коригування обмінного курсу. Наприклад, якщо Нацбанк вирішить переставити обмінний курс гривні з позначки 36,57 на позначку 41,4, як на тому наполягає міністр фінансів.
Проте за такого розвитку подій виникають питання про перспективи переходу до гнучкого курсоутворення, про яке говорить НБУ. Такий рух може викликати напругу в суспільстві. Також виникне політичне питання, бо за наявності фінансової підтримки Заходу і наявного рівня золотовалютних резервів України (за підсумками липня вони сягнули рекорду у $41,7 млрд) очевидно, що НБУ в стані утримувати статус-кво за обмінним курсом ще досить довго.
Хоча теза міністра фінансів щодо обмінного курсу правильна по суті: поточні тенденції із зовнішньої торгівлі явно вимагають корекції обмінного курсу на якомусь етапі. Чим закінчиться діалог навколо відмінного бачення наших макроперспектив – важко передбачити.
3. Вибори у США
Невизначеність щодо держбюджету-2024 домінує, особливо з огляду на президентські вибори у США. Бюджетні цикли різняться у нас і в США. В Україні бюджетний рік закінчується в грудні, у США – у вересні. Це означає, що кілька місяців 2024 року у зоні ризику, якщо у Вашингтоні зміняться політичні настрої щодо нашої бюджетної підтримки.
Єдине, що ми знаємо достеменно про 2024 рік, – те, що наступного року почнуться розмови стосовно реструктуризації нашого боргу. Виплати за євробондами заморозили до липня 2024-го. Проте початок цих переговорів передбачає вже певну чіткість навколо безпекових ризиків. Якщо активні бойові дії триватимуть, буде важко окреслити якусь основу для досягнення угоди з кредиторами.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
