Співвласники мережі гіпермаркетів «Епіцентр» Олександр і Галина Гереги вперше потрапили до списку мільярдерів. У них пішло чотири роки і $300 млн, щоб збудувати підсобне господарство на додаток до основного бізнесу.
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Українські аграрні барони переживають не найкращі часи. Капіталізація найбільших агрохолдингів знижується. МХП Юрія Косюка подешевшав у 2019-му на 15%, до $942 млн, «Астарта» Віктора Іванчика – на 33%, до $102 млн. Індекс WIG Ukraine, що враховує переважно котирування українських агрокомпаній, впав на 14% за 2019 рік, а за чотири з половиною місяці 2020-го – на 24%.
Справа не тільки в тому, що стабілізація курсу гривні зменшила виторг аграріїв, орієнтованих на експорт. «Інвестори побоюються великих боргів багатьох агрокомпаній», – говорить керівник відділу досліджень інвестиційної компанії Eavex Сapital Дмитро Чурін. До цього додаються глобальні тренди. Продовольча та сільськогосподарська організація ООН у дослідженні Agricultural Outlook 2019–2028 робить кілька застережень для аграріїв: «Рівень попиту на більшість видів сільськогосподарської сировини досяг насичення». І це, судячи з усього, надовго. Аграрії так багато інвестують в інтенсивність виробництва й технічні інновації, що «сільськогосподарське виробництво зросте на 15% до 2028 року».
Співвласники мережі гіпермаркетів «Епіцентр» Олександр і Галина Гереги, 52 і 60, тим часом створюють один із найбільших агрохолдингів в Україні. Започаткований ними п’ять років тому агробізнес – сьомий у країні за розміром земельного банку. За цим показником Гереги обігнали агрокомпанії Ріната Ахметова й Петра Порошенка. У Вінницькій, Хмельницькій та Київській областях компанії належить 160 000 га, на 40% більше, ніж на початку 2019 року.
Гереги витратили понад $300 млн на створення нового напряму. Що чекає його на спадному ринку?
У листопаді 2015 року по селах Дунаєвецького району Хмельницької області почали роз’їжджати співробітники маловідомої компанії «Агрохолдинг 2012». Вони пропонували власникам земельних паїв нові щедрі контракти. Замість звичних 0,6–0,7 тонни врожаю з гектара орендарі були готові віддавати вдвічі більше – 1,3 тонни. Плюс разова виплата 5000 грн, допомога при народженні дитини – 3000 грн, подарунки дітям на 1 Вересня і Новий рік – по 500 грн. Так Олександр Герега почав скуповувати землі для свого майбутнього холдингу.
Активність нового латифундиста розгорталася на добре знайомій йому території 192-го виборчого округу, де Герега двічі, 2012-го і 2014-го, успішно балотувався до Верховної Ради.
Інфографіка Леонід Лукашенко
У багатій чорноземами Хмельницькій області вирощують зернові «Кернел», «Астарта» і багато дрібних фермерів. Агресивному збиранню землі ніхто не зрадів. 4 грудня під стінами Хмельницької обласної адміністрації відбувся мітинг, який назвали «агромайданом». Обурені підприємці зібрали кілька тисяч осіб, пригнали 40 тракторів із плакатами «Герега, не знищуй фермерів!» і вимагали припинити скупівлю. Акції протесту тривали понад тиждень.
Гучний публічний скандал – не найкращий початок для нового бізнесу. Та й переобратися в парламент із такими настроями в рідному окрузі Герезі не світило. І він поступився. У січні 2016-го його компанія підписала мирову угоду з місцевими фермерами. Герега більше не переманював власників паїв, а викуповував корпоративні права у підприємців. Так було придбано перші 12 000 га.
Усі наступні операції з розширення бізнесу «Епіцентр-Агро» – це купівля вже чинних агрогосподарств без підкилимних ігор з власниками земельних паїв. Березень 2016 року – угода з власником Вінницької агропромислової групи Володимиром Барцьосем додає до господарства Герег 41 000 га ріллі, чотири елеватори, розрахованих на зберігання 240 000 тонн зернових, парк техніки. 2017-й – дві великі угоди: купівля земель та активів міжнародною компанією Glencore і агробізнесу Олександра Слободяна, який володіє пивзаводом «Оболонь».
За перші два роки свого існування «Епіцентр-Агро» скупив 110 000 га. Вирощування зернових на більшій частині цих земель було налагоджено попередніми господарями. «За підсумками 2017 року EBITDA компанії на гектар становила $230», – зазначає аналітик з агробізнесу Dragon Capital Наталія Шпигоцька. На такому ж рівні, в середньому $225/га, був, за її словами, показник ефективності ключових публічних агрохолдингів – «Кернела», МХП, «Астарти», IMC.
•••
Три великих агрогосподарства, куплені у різних власників, десятки дрібних плюс плани щодо подальшої скупівлі земель – усе це потрібно було впорядкувати і привести до єдиної нової системи. Для цього Герега переманив у «Кернела» директора з виробництва Віталія Ставнічука. Останнього надихнула не тільки більш висока посада, а й амбітні плани Гереги і швидкість ухвалення рішень. Питання, які у великих компаніях вирішують місяцями, в «Епіцентр-Агро» можна було залагодити одним дзвінком господарю.
Засіки Герег. До кінця 2020 року «Епіцентр-Агро» добудує ще кілька елеваторів, довівши їх загальну місткість до 2 млн тонн Фото прес-служба ГК «Епіцентр»
Найбільше нового гендиректора здивувало те, що в новому холдингу не було операційного бюджету або інвестиційного планування. «Все робили інтуїтивно, навпомацки», – згадував потім Ставнічук в інтерв’ю галузевому виданню Latifundist.
Він поділив розпорошений бізнес на кластери – київський, вінницький та західний, зобов’язав усіх менеджерів встановити софт «Управління аграрним холдингом». Кожне окреме господарство закуповувало пальне самостійно – Ставнічук ввів централізований облік закупівель. Це дозволило вибивати у постачальників знижки на 20–30 копійок з літра. Техніку оснастили GPS-датчиками, автопілотами й системами точного землеробства.
- Категорія
- Рейтинги
- Дата
Згодом з’ясувалося, що доступність Гереги – зворотний бік його схильності заглиблюватися в усі деталі і контролювати кожен процес. Ставнічук спочатку не надавав цьому значення. Наприклад, власник і топ-менеджер розійшлися в думках щодо створення лабораторії для аналізу агрохімічних властивостей ґрунту. Такі дослідження дозволяють точніше планувати склад і кількість добрив та засобів захисту на кожне поле. Герега спочатку погодився, але потім передумав.
«В «Епіцентрі» потрібні люди, які братимуть під козирок і не обговорюватимуть наказів», – вирішив Ставнічук і в серпні 2018-го звільнився.
Йому на зміну прийшов Василь Мороз. Для Гереги це не була нова людина – саме Мороз починав скупівлю земель у Хмельницькій області восени 2015 року. За версією Мороза, причина звільнення Ставнічука в тому, що той не впорався з поставленим завданням – впорядкувати бізнес.
Навіщо взагалі Гереги зайнялися землеробством? «Щоб загеджувати валютні ризики основного бізнесу», – пояснює Богдан Черемха, директор з виробництва «Епіцентр-Агро». На початку 2018 року 37% посівів «Епіцентр-Агро» були під соняшником, 24% – під кукурудзою і 23% – під пшеницею. Це головні статті українського аграрного експорту. За підсумками 2017-го експорт сільгосппродукції за кордон приніс групі $50 млн, при тому що імпорт для мережі гіпермаркетів на 2018 рік оцінювався в $170 млн.
Але тут з’ясувалася ще одна вразливість. Власних елеваторів для зберігання врожаю не вистачало, доводилося використовувати потужності конкурентів. «Це підвищує виробничі витрати на 20–25%», – говорить Черемха. Плани щодо розширення зі 110 000 га до 200 000 га до кінця 2018 року довелося переглянути, гроші вирішили спрямувати на створення інфраструктури.
За три роки компанія витратила на інвестиції в елеватори 2,5 млрд грн. Якщо на початку 2018-го на елеваторах «Епіцентр-Агро» можна було зберігати 364 000 тонн зернових, то у квітні 2020-го – 1,1 млн тонн, а до кінця року, коли добудують ще кілька об’єктів, буде 2 млн тонн. «Ми увійдемо до трійки найбільших компаній зі зберігання зернових», – з гордістю каже керівник відділу трейдингу «Епіцентр-Агро» Світлана Нікітюк. У планах не лише зберігати свої врожаї, а й здавати площі в оренду конкурентам.
Правда, навряд чи їм це знадобиться. «Загальна місткість усіх елеваторів у країні – 78 млн тонн, цього більш ніж достатньо навіть для рекордного 2019 року, коли сумарний урожай озимих і ярих перевищив 75 млн тонн», – говорить Іван Кунь, директор компанії «Інтерпроєкт», яка проєктує елеватори. «Бум на будівництво елеваторів уже завершився, у багатьох аграріїв настільки добре розвинена логістика, що деякі елеватори навіть простоюють», – зазначає він.
«Це покупки на перспективу», – парирує Черемха. «Урожайність ще можна підвищувати, і валовий збір у країні цілком може досягти 90–100 млн тонн, ось тоді до елеваторів Герег вишикується черга», – впевнений він. Та й свій урожай у цьому році вони очікують на рівні 1,05 млн тонн, що на 20% вище, ніж минулого року.
•••
Вплутавшись у битву на новому полі, Герега тепер змушений приділяти цьому дедалі більше уваги. Він особисто веде переговори з власниками агрокомпаній про їхній продаж, відвідує виставку сільгосптехніки в Ганновері, вивчає, як польський завод Feerum проєктує елеватори й зерносушарки. Німецька Horsch на його замовлення змінює конструкції своїх сівалок, щоб одночасно з посівом можна було вносити рідкі добрива. «Сухі добрива не спрацьовують через зміни клімату та занадто сухий ґрунт», – пояснює Мороз. Посівна цього року тривала рекордні 18 днів, і це на 160 000 гектарах, тоді як у 2019-му менші площі засіяли за місяць. Щоб стежити за посівами й оновлювати прогнози врожаю, придбано 10 дронів, аби швидше доставляти урожай на елеватори – 100 зерновозів. Із 2016-го по 2019 рік «Епіцентр-Агро» витратив на купівлю техніки 1 млрд грн. Нещодавно відкрили свій насіннєвий завод і почали дослідження – ідею Ставнічука все-таки визнали корисною.
Джерело: «Епіцентр-Агро» Фото Інфографіка Леонід Лукашенко
Наскільки ефективний агробізнес Гереги? «Епіцентр-Агро» не публікує фінансової звітності або дані про EBITDA на гектар. Про результати можна говорити тільки за виробничими показниками. Урожайність кукурудзи в 2019 році становила 10,47 т/га, це більше, ніж у досвідченіших МХП, «Кернела» та «Астарти», врожайність пшениці – 6,47 т/га – теж одна з найвищих на ринку. Валовий збір зернових зріс минулого року на 5%, до 800 000 тонн.
Під час п’єси в неї довелося вносити зміни. Замість геджування валютних ризиків мережі гіпермаркетів тепер Герега позичає валюту в банках. У березні минулого року за лізинговою угодою з OTP Leasing «Епіцентр-Агро» купив нову техніку на $14 млн. У грудні компанія взяла $70 млн у Чорноморському банку торгівлі та розвитку, зокрема й для будівництва елеваторів.
Ще один великий агрохолдинг, який став на шлях збільшення боргового навантаження? Ціни на зернові волатильні, і ефективность великих агрохолдингів падає. За розрахунками Dragon Capital, середній рівень EBITDA на гектар у ключових публічних агрохолдингів «Кернел», МХП, «Астарта», IMC минулоріч становив $178. Це найнижчий показник за останні п’ять років. Агрохолдинг Герег теж має негативну динаміку: EBITDA на гектар зменшилась у 2019-му до $220–250 в різних кластерах з $300–350 роком раніше. «Ефективність агробізнесу знижується, але витрати у нас все ще порівняно невеликі й нашим агрогосподарствам не загрожує доля європейських фермерів, збиткових без державних дотацій», – каже Шпигоцька.
Земельна реформа навряд чи істотно вплине на новий бізнес Герег. Вони, як і в 2015 році, платять власникам земельних паїв більше, ніж інші холдинги. Лояльність селян захищає «Епіцентр-Агро» від їх переходу до конкурентів. «За нашим опитуванням, лише близько 10% наших пайовиків продаватимуть свою землю після набуття реформою чинності», – каже Черемха.
Цього року Герега купив обтяжену боргами «Сварог-груп» братів Буряків, збільшивши свій земельний банк до 160 000 га. Місця для зберігання зерна тепер вистачає.
Опубліковано в першому номері журналу Forbes (червень 2020)
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
