Категорія: Найбагатші
Дата: 02 грудня 2021 15:24

Наймолодший мільярдер США Сем Бенкман-Фрід не вірить у криптовалюти. Як він зміг заробити на них $22,5 млрд

Стівен Ерліх

Forbes

Сем Бенкман-Фрід. Фото Ілюстрація Getty Images / Анна Наконечна

Чому засновник криптовалютної біржі FTX Сем Бенкман-Фрід хоче роздати всі свої статки

Туманного літнього вечора Сем Бенкман‑Фрід, 29, входить до ресторану п’ятизіркового готелю Equinox на Мангеттені. Мільярдер щойно прилетів з Гонконгу на приватну вечірку, яку сам і організував, але намагається непомітно прослизнути в куток зали.

Він у своєму звичайному одязі – чорній толстовці, шортах кольору хакі і поношених кросівках New Balance. Хороший камуфляж, якщо не хочеш, аби тебе впізнавали на вулиці. Але в цьому морі дорогих запонок і коктейльних суконь бізнесмен вирізняється навіть більше за двометрового баскетболіста з New York Knicks Обі Топпіна. Бенкмана‑Фріда вмить оточує натовп: «Можна розповісти вам про свою бізнес‑ідею?», «Що ви думаєте про нещодавній обвал курсу криптовалют?», «Як щодо фото для Instagram?».

Усе це – частина роботи найбагатшого у світі підприємця, молодшого від 30. Його криптовалютна біржа FTX торгує цифровими активами на кшталт біткоїна та Ethereum. У липні вона залучила $900 млн від Coinbase Ventures і SoftBank. Інвестори оцінили її у $18 млрд. Через біржу проходить 10% усіх операцій з криптовалютними деривативами (переважно ф’ючерсами і опціонами) на $3,4 трлн. Комісія FTX – у середньому 0,02% від суми угоди. За останній рік вона без особливого ризику заробила $750 млн виторгу і $350 млн прибутку. Інша фірма Бенкмана‑Фріда, трейдер Alameda Research, торік заробила на криптовалютах $1 млрд. Бенкман‑Фрід – частий гість телешоу. Він коментує ціни на біткоїн, регулювання ринку криптовалюти і майбутнє цифрових активів.

«Для криптовалютної галузі настало незрозуміле лихоліття, – говорить він. – У половині країн панує невизначеність».

Чотири роки тому Бенкман‑Фрід не мав жодного біткоїна. У 2021‑му, за п’ять місяців до свого 30‑річчя, він дебютував у рейтингу найзаможніших американців Forbes на 32‑му рядку зі статком $22,5 млрд. За винятком Марка Цукерберга, ніхто ще не ставав настільки багатим так рано. За іронією долі Бенкмана‑Фріда не назвеш криптоєвангелістом. Більш того, він майже не вірить у криптовалюти. Його мета – заробити якомога більше грошей, байдуже як. Але тільки для того, щоб потім їх пожертвувати (він ще не знає, кому і коли).

Стів Джобс горів створенням простих і витончених продуктів. Ілон Маск стверджує, що займається бізнесом заради порятунку людства від катастрофи. Бенкман‑Фрід не такий. Його філософія – «заробляти, щоб потім віддати». Він вплутався в криптовалютну лихоманку (спочатку як трейдер, потім як засновник біржі) просто тому, що побачив можливість розбагатіти. Чи кинув би він займатися криптовалютами, якби міг швидше заробити на чомусь іншому? Скажімо, торгуючи ф’ючерсами на апельсиновий сік? «Так»,– не вагаючись відповідає бізнесмен.

Головна ідея ефективного альтруїзму - принести максимальну користь, ґрунтуючись на фактах і раціональних доводах. Такий альтруїст аналізує інформацію і вирішує, де, коли і на що жертвувати

Бенкмана‑Фріда захоплює теорія «ефективного альтруїзму». Благодійність має приносити максимальну користь, вважає він. Але далі теорії бізнесмен поки що не просунувся. Він роздав на доброчинність $25 млн – всього 0,1% свого статку. У списку Forbes 400 це найнижчий результат. Бенкман‑Фрід планує збільшити свої пожертви щонайменше в 900 разів. Для цього треба утриматися на гребені криптовалютної хвилі, а не виходити в кеш просто зараз.

«Моя мета – зробити щось дуже значуще», – каже Бенкман‑Фрід. Але щоб план спрацював, підприємцю, який у 2018‑му переїхав до Гонконгу, а у вересні – на Багами, належить через багато що пройти. Витримати зростання пресингу з боку регуляторів. Випередити армію конкурентів, що борються за більш ніж 220 млн трейдерів по всьому світу. І пережити цикли злетів і падінь криптовалют, які миттєво породжують мільярдні статки і так само швидко зводять їх нанівець.

«Він феноменальний, – говорить зірка реаліті‑шоу Shark Tank Кевін О’Лірі, який нещодавно вклався в FTX.– Він уже багато чого домігся, його поважають інвестори. Але його робота тільки починається».

Бенкман‑Фрід народився в сім’ї професорів права зі Стенфордського університету. Він зростав на книжках про Гаррі Поттера, матчах San Francisco Giants і політичних дискусіях батьків з іншими науковцями Західного узбережжя. Юнак закінчив невелику приватну школу в передмісті Сан‑Франциско. Вона, за його словами, «була б чудовим вибором, якби я більше хіпував і менше любив науку». Потім вступив на фізичний факультет Массачусетського технологічного інституту. Навчання просувалося ледь‑ледь: майбутній мільярдер витрачав більше часу на Starcraft та League of Legends, ніж на читання. Він подумував стати професором фізики. Але його більше цікавили питання етики й моралі. «На птахофермі курку мучать п’ять тижнів, а ви з’їдаєте її за пів години, – каже переконаний веган Бенкман‑Фрід. – Мені важко було з цим миритися».

Він зачитувався працями філософів‑утилітаристів і по‑справжньому захопився концепцією ефективного альтруїзму. Це філантропічне вчення в дусі Силіконової долини відстоює принстонський філософ Пітер Сінгер і підтримують такі бізнесмени, як один із засновників Facebook Дастін Московіц. Головна ідея – принести максимальну користь, ґрунтуючись на фактах і раціональних доводах. Одні філантропи жертвують на те, що зараз у тренді. Інші на те, що торкнулося особисто їх. Ефективний альтруїст аналізує інформацію і вирішує, де, коли і на що жертвувати. Він вибирає мету неупереджено: врятувати якомога більше життів або витягнути з бідності якомога більше людей у розрахунку на кожен подарований долар. Одна з найважливіших змінних у цьому рівнянні, певна річ, гроші. Жертвувати треба багато. Тому Бенкман‑Фрід відмовився від ідеї стати професором і почав збивати статки.

Після університету Бенкман‑Фрід влаштувався на високооплачувану роботу у сфері фінансів. Він торгував ETF у компанії Jane Street Capital, витрачаючи частину своєї шестизначної зарплати на благодійність.

Він майже не звертав уваги на криптовалюти в буремні дні їхнього становлення. Йому було не цікаво, що в 2013‑му ФБР закрило нелегальний сайт Silk Road, де за біткоїни продавали піратську продукцію і наркотики. Або що в 2014‑му рухнула головна криптовалютна біржа світу Mt. Gox, яка втратила 850 000 токенів на $460 млн. Але наприкінці 2017‑го, коли біткоїн за пів року вперше злетів з $2500 до $20 000, Бенкман‑Фрід розгледів можливість. Він зауважив, що ринок криптовалют неефективний: можна придбати біткоїн у США і продати його в Японії на 30% дорожче.

«Я зайнявся криптовалютами, не маючи ані найменшого уявлення про те, що це таке, – каже він. – Мені просто здавалося, що тут можна непогано торгувати».

Китай, Болівія і Туреччина або повністю заборонили криптовалюти, або наклали на них драконівські обмеження. У 2021 році до Конгресу надійшло мінімум 18 законопроектів, які безпосередньо впливають на галузь

Наприкінці 2017‑го Бенкман‑Фрід звільнився і відкрив фірму алгоритмічного трейдингу Alameda Research. Він вклав у неї приблизно $1 млн: власні заощадження та гроші друзів і рідних. Через Airbnb підприємець зняв офіс у Берклі і зі жменькою недавніх випускників коледжу з головою занурився в арбітражні операції. Часом усі співробітники припиняли роботу і нишпорили по валютних сайтах, бо не могли швидко обміняти ієни на долари. На піку активності, у січні 2018‑го, Alameda Research щодня виконувала операції з біткоїном на суму до $25 млн.

Бенкман‑Фрід швидко розчарувався в якості роботи криптовалютних бірж. Ті полегшували купівлю і продаж двох‑трьох біткоїнів для дрібних інвесторів, але професійним трейдерам, які оперували великими сумами, працювати там було незручно. Бенкман‑Фрід вирішив заснувати власну біржу.

У 2019‑му на гроші з прибутку Alameda і $8 млн, залучених від декількох невеликих венчурних компаній, Бенкман‑Фрід запустив біржу FTX. Частку в ній приблизно за $70 млн придбала найбільша у світі криптовалютна біржа Binance.

Спочатку справа рухалася повільно. Дюжина співробітників працювала в коворкінгу WeWork у Гонконзі і намагалася залучити трейдерів на нову біржу. Незабаром засновник FTX знайшов вигідну нішу. Він націлився на досвідчених інвесторів, які торгують деривативами – опціонами на біткоїн або ф’ючерсами на Ethereum. Як і Бенкман‑Фрід, багато торговців деривативами не вірять у криптовалюти – вони просто хочуть заробляти.

Такі трейдери укладають значно більше угод і на більші суми, ніж звичайний роздрібний інвестор, а FTX отримує більше комісійних (від 0,005% до 0,07% від суми угоди). Крім того, на FTX можна торгувати токенізованими версіями традиційних акцій – наприклад, криптотокенами Apple. Рентабельність бізнесу – близько 50%.

У Бенкмана‑Фріда не було ліцензій на роботу на зарегульованих американських ринках деривативів. Він заснував свій бізнес у Гонконгу, почасти через близькість до Макао, де незадовго перед тим відвідав конференцію щодо біткоїнів. Спочатку це допомогло залучати клієнтів з Азії – центру торгівлі криптовалютою. Але цифровий кочівник не звик сидіти на місці. У вересні він оголосив (звісно, через Twitter), що планує перевести штаб‑квартиру компанії і 150 співробітників на Багами. Там більш прозоре регулювання криптовалют і не такі суворі обмеження на поїздки через COVID‑19, пояснює він.

За два роки роботи із професійними трейдерами бізнес FTX неабияк зріс. Щоденний обсяг торгів деривативами досяг $11,5 млрд. Компанія стала четвертою за величиною біржею, що спеціалізується на таких операціях. Більші тільки Bybit ($12,5 млрд), OKEx ($15,5 млрд) і Binance ($61,5 млрд). Рік тому FTX виконувала транзакції на суму $1 млрд на день і обслуговувала 200 000 користувачів. Тепер їх удвічі більше. Бенкману‑Фріду довелося спішно нарощувати обчислювальні потужності, розвивати службу підтримки й посилювати комплаєнс.

«Вольовими рішеннями він здатний кардинально прискорити інженерні роботи», – говорить Анатолій Яковенко, засновник криптовалюти Solana із капіталізацією $43 млрд.

Швидкість і гнучкість Бенкмана‑Фріда приваблює інвесторів. У січні 2020‑го венчурні фірми Pantera Capital та Exnetwork Capital інвестували в FTX $40 млн, оцінивши компанію в $1,2 млрд. У середині 2021‑го здавалося, що всі першокласні венчурні інвестори світу хочуть отримати частку в FTX. Бенкман‑Фрід залучив рекордні $900 млн. Оцінка FTX злетіла до $18 млрд. Компанія, якій усього 29 місяців, коштує сьогодні дорожче за Carlyle Group і Nippon Steel.

Вік Бенкмана‑Фріда позначається на структурі його активів. Порівняно з іншими 50 найбагатшими людьми Америки у нього напрочуд скрутно з готівкою. Забудьте про рахунки у швейцарських банках чи збалансований портфель акцій і облігацій. Практично всі його статки – це приблизно половина FTX і маркери FTT на суму понад $11 млрд. Вони торгуються на FTX і використовуються для платежів та отримання торговельних знижок. Крім того, Бенкман‑Фрід має інші криптовалюти на кілька мільярдів.

Не дивно, що досі він був більше зайнятий зароблянням грошей, аніж філантропією. Бенкман‑Фрід витратив на благодійні проєкти на кшталт системи реєстрації виборців, боротьби з бідністю та підвищення безпеки штучного інтелекту $25 млн. Це так, ніби звичайний 29‑річний американець кинув у відерце для пожертвувань жменю дрібняків.

«Попереду ще багато роботи», – визнає Бенкман‑Фрід і додає, що великі пожертви – це «довгострокова мета».

FTX та її співробітники сукупно пожертвували $13 млн. У цю суму входить 1% від комісій, який біржа пообіцяла віддавати на філантропію. Переважно Бенкман‑Фрід реінвестує мільярди у власний бізнес. У липні він витратив $2,3 млрд на викуп 15‑відсоткової частки Binance у FTX.

Мільярдери десятиліттями запитують себе: роздавати зароблене зараз чи почекати, коли грошей побільшає? Воррен Баффет сперечався про це із дружиною Сьюзан. Завдяки магії складних відсотків статки накопичуються. Але накопичуються і світові проблеми. Сьюзан перемогла: в 2006‑му Баффет оголосив, що роздасть майже всі статки за життя.

«Не бачу причин зволікати із благодійністю. Підтримуючи добрі справи, можна багато чого досягти просто зараз», – сказав у 2019‑му Чак Фіні, 90‑річний засновник компанії Duty Free Shoppers. Він роздав на благодійність усі свої $8 млрд.

Ще одне питання: чи немає протиріччя між прагненням Бенкмана‑Фріда творити добро і криптовалютами? Впродовж року на майнінг токенів витрачається стільки ж електроенергії, скільки споживає Бельгія.

«Проблема трохи роздута. За обсягом викидів вуглецю на кожен долар, вкладений в економічну діяльність, бізнес криптовалют не надто відрізняється від будь‑якого іншого, – стверджує Бенкман‑Фрід. – Можливо, це співвідношення вдвічі‑втричі гірше, ніж у середньостатистичної компанії. Але не в 20 або 30 разів». FTX компенсує екологічну шкоду, наголошує він. Компанія купує вуглецеві кредити й інвестувала $1 млн в ініціативи з уловлення та зберігання вуглецю.

Можливо, найбільше питання для Бенкмана‑Фріда – як розвиватися далі? Йому потрібно знайти спосіб підтримувати стрімке зростання FTX, не вступаючи в конфлікт із регуляторами.

Китай, Болівія, Туреччина і деякі інші країни або повністю заборонили криптовалюти, або наклали на них драконівські обмеження. Цього року в американський Конгрес надійшло мінімум 18 законопроєктів, які безпосередньо впливають на галузь. У гендиректора біржі Coinbase мільярдера Брайана Армстронга був конфлікт із Комісією з цінних паперів і бірж через продукт для криптокредитування Lend. У підсумку Coinbase відмовилася від ідеї видавати кредити в криптовалютах.

Бенкман‑Фрід витрачає отримані від інвесторів $900 млн на розширення бізнесу. Бізнесмен полює за придбаннями. Одні повинні збільшити його призначену для користувача базу, інші – відкрити доступ до ліцензій у ключових юрисдикціях. У серпні FTX поглинула нью‑йоркську біржу LedgerX, що має дозвіл Комісії з торгівлі товарними ф’ючерсами США на операції з криптовалютними деривативами. А отже, FTX може випередити Binance, Coinbase і Kraken, ставши першою великою криптобіржею, що пропонує деривативи в Америці. «Угоду уклали миттєво»,– каже колишній голова комісії Крістофер Джанкарло.

Бенкман‑Фрід вкладає сотні мільйонів у маркетинг. У березні він заплатив $135 млн за перейменування стадіону команди Miami Heat у FTX Arena, а в червні підписав рекламний контракт на $210 млн із лігою кіберспорту TSM. У серпні бізнесмен погодився виплатити $17,5 млн за перейменування стадіону Каліфорнійського університету в Берклі у FTX Field. Крім того, Бенкман‑Фрід запустив рекламну кампанію вартістю $30 млн із просування бренду FTX через знаменитостей на кшталт О’Лірі з Shark Tank, легенди НФЛ Тома Бреді і суперзірки НБА Стефа Каррі. Всі троє мають частку в FTX.

Мета Бенкмана‑Фріда – створити молодій компанії, що працює на ризикованому ринку, імідж безпечної і зрілої. Якщо фірма постійно на слуху, регуляторам значно складніше її закрити. Цей хід у 2010‑му використовував сайт онлайн‑покеру PokerStars. Потім його взяли на озброєння оператори ставок на фентезі‑спорт FanDuel і DraftKings.

Підприємець не хоче обмежуватися криптовалютами. Торік він вирішив вивести FTX на ринки передбачень. Вони дозволяють робити ставки на результат реальних подій на кшталт Суперкубка і президентських виборів. Далі – більше. Бенкман‑Фрід розраховує, що одного разу клієнти зможуть купувати і продавати на FTX що завгодно – від опціонів на Ethereum до акцій Microsoft і пайових фондів.

«Світ величезний, – говорить найбільший бенефіціар криптовалютного буму. – Не варто думати, що криптовалюта назавжди залишиться найвигіднішим ринком».

Матеріали по темі