Фільм про вбивство Гуччі - важлива кримінальна історія у світі моди. Forbes розповідає, як шукали вбивцю і чим вона тепер займається
Категорія
Найбагатші
Дата

Фільм про вбивство Гуччі - важлива кримінальна історія у світі моди. Forbes розповідає, як шукали вбивцю і чим вона тепер займається

Постер до фільму «Дім Гуччі».

27 березня 1995 року від пострілу найманого вбивці помер Мауріціо Гуччі – останній із родини, хто брав участь в управлінні брендом Gucci. Щоб розплутати справу, поліції знадобилося два роки. В організації нападу звинуватили колишню дружину Гуччі Патрицію Реджані. Її заарештували на 16 років.

Історію вбивства Мауріціо Гуччі екранізував Рідлі Скотт у фільмі «Дім Гуччі», що вийшов в українському прокаті 25 листопада. У ньому зіграли Адам Драйвер, Леді Гага, Аль Пачіно, Джаред Лето та Джеремі Айронс. Forbes розповідає деталі біографії Реджані та описує, як склалося її життя після завершення терміну увʼязнення, справедливість якого вона так ніколи і не визнала.

Обережно: у тексті можуть бути спойлери до фільму.

Дзвінок, який змінить усе, пролунав пізно ввечері 8 січня 1997-го. Анонім попросив поговорити з Філіппо Нінні, головою поліції регіону Ломбардія, і вимагав із ним зустрічі. Ця людина не хотіла розкривати деталі телефоном: «Скаже лише одне: Гуччі».

Нінні був одним із головних детективів у справі, яка була приречена стати ще однією нерозкритою таємницею Італії: вбивство Мауріціо Гуччі, спадкоємця й одного з керівників однойменного дому моди.

За два роки до того, вранці 27 березня 1995 року, Гуччі помер від пострілу невідомого нападника, коли бізнесмен заходив у будівлю на Палестро, 20, у Мілані, де він працював, – це недалеко від модного району міста. Різні версії слідства – буцімто Гуччі брав участь у темних оборудках чи нібито було загострення стосунків всередині родини, яка відома своїми міжусобицями, – ні до чого не привели.

Під час зустрічі з Нінні інформатор представився і пояснив, що зупинився в однозірковому готелі в Мілані, в якому почув, як нічний портьє вихвалявся, що найняв убивцю Гуччі. Це відкриття повело правоохоронців стежкою, що привела до замовного вбивства, в центрі якого опинилася колишня дружина Гуччі Патриція Реджані. Сценарій банальний навіть для мексиканських серіалів. (Реджані не відповіла на запити Forbes про інтервʼю.)

Роль у цьому вбивстві Реджані, яку вважали копією Елізабет Тейлор, зробить її скандальною фігурою в Італії і в світі моди. Ця слава живе й досі, а невдовзі оживе й на великих екранах. Жінку, яку преса називає «Леді Гуччі», зіграла Lady Gaga у фільмі Рідлі Скотті про резонансне вбивство.

Подейкували, що цю стрічку хотіли зняти ще років 20 тому, але тоді цей проєкт приписували Мартіну Скорсезе. Найсумніше в цій історії те, що починалася вона, як казка.

«Попереду на тебе ще чекає пекло»

Реджані і Гуччі обом було трохи за 20, коли вони познайомилися на вечірці для міланської еліти. Кажуть, що онук засновника Модного дому Гуччі був вражений красою Реджані і спитав друга: «Хто ця красуня в червоному, яка схожа на Елізабет Тейлор?»

Пара побралася в 1972-му попри несхвалення батька Гуччі, Родольфо, і вони здавалися, цитуючи популярну на той час італійську пісню, найкрасивішою парою у світі. Блаженство тривало понад 10 років. Шлюб розвалився у 1985-му, але процедура розлучення тривала майже 10 років через запеклу судову тяганину.

Мауріціо Гуччі. /Фото Getty Images

Мауріціо Гуччі. Фото Getty Images

Пізніше в інтервʼю для шоу Storie Maledette Реджані сказала, що Гуччі раптово її полишив, поїхавши в начебто коротке відрядження до Флоренції. Але він так і не повернувся. Про те, що він її покинув, вона, за її словами, дізналася від лікаря.

В іншому шоу, Harem, вона розповіла, що смерть Родольфо Гуччі у 1983-му стала поворотним моментом у її стосунках з чоловіком. Смерть батька змінила Мауріціо, розповіла вона, і він почав поводитися так, ніби йому байдуже до всіх і всього. В Storie Maledette вона поскаржилася на те, що в 1992-му, коли в неї була операція на мозку, Гуччі її зовсім не підтримав.

Але очевидно, що Гуччі не було байдуже до родинного бізнесу, в якому він почав працювати з 15 років на складі. Після смерті батька він успадкував 50% родинної компанії, став її головою і почав прибирати до рук контроль над нею. Він розвʼязав низку судових процесів, намагаючись вижити членів родини з ради директорів компанії. Врешті їхні частки купить інвестиційна фірма Investcorp із Бахрейну за $135 млн.

До 1993-го Гуччі продав решту своєї частки в Модному домі тій же Investcorp за суму від $150 млн до $200 млн. Це стало кінцем італійських власників у бренді Gucci, а Мауріціо Гуччі став дуже багатою людиною. (Наразі Gucci входить до портфелю французької групи Kering, яка займається предметами розкоші.) Приблизно в цей же час за умовами розлучення Реджані отримала $1 млн аліментів на рік.

Фільм про вбивство Гуччі - важлива кримінальна історія у світі моди. Forbes розповідає, як шукали вбивцю і чим вона тепер займається /Фото 1

Знімок Патриції Реджані зроблено поліцією Мілану після її арешту.

Та Реджані була аж ніяк не задоволена таким результатом. Вона була засмучена тим, що Гуччі зробив із компанією, згадавши в інтервʼю того часу наступне: «Він нещодавно сказав мені: «Знаєш чому наш шлюб розпався? Бо ти вважала себе президентом, а тут є лише один президент».

Ситуації не сприяло й те, що Гуччі знайшов нову, молоду супутницю, Паолу Франкі, і ходили чутки, що вони планували весілля.

Про обурення й образу Реджані стало зрозуміло під час суду, коли в залі представили запис повідомлення, яке жінка залишила Гуччі. «Твої доньки не можуть зневажати тебе ще більше, вони не хочуть тебе бачити, щоб мати змогу забути те, якого болю ти їм завдав. Ти – деформований придаток, запалений апендицит, про який всі ми хочемо забути, – кричала розлючена Реджані. – Попереду на тебе ще чекає пекло».

«Момент слабкості»

Про гіркі почуття Реджані до її колишнього чоловіка було добре відомо, як і про той факт, що вона шукала найманого вбивцю. Вона двічі просила свою прибиральницю допомогти їй і навіть консультувалася з адвокатом із приводу того, що станеться, якщо вона позбудеться свого колишнього чоловіка. Це вона визнала в суді і в кількох інтервʼю.

«Маю зізнатися, що певний час я справді хотіла його позбутися. Я хотіла цього, тому просила людей це зробити. Та на цьому мої наміри зупинилися – це була просто одержимість, просто бажання, – сказала вона в Storie Maledette. – Яка дружина ніколи не казала, що хотіла би вбити свого чоловіка?»

Ніхто не знав про одержимість Реджані більше, ніж Джузеппіна (Піна) Ауріемма, жінка, яку описали як чаклунку-самоучку (цю роль вона заперечила) в статтях у ЗМІ і яка була повірницею Реджані з часу їхнього знайомства на острові Іскія у 1976-му.

У 1994-му Піна переїхала жити до Реджані, щоб допомогти їй писати книжку про її стосунки з Гуччі, тому що Реджані вважала, що на її памʼять негативно вплинула операція на мозку, тому їй треба допомога з тим, щоб пригадувати деякі події.

Фільм про вбивство Гуччі - важлива кримінальна історія у світі моди. Forbes розповідає, як шукали вбивцю і чим вона тепер займається /Фото 2

Жінку, яку преса називає «Леді Гуччі», зіграла Lady Gaga у фільмі Рідлі Скотті про резонансне вбивство.

Те, що сталося далі, викликало гострі суперечки в суді, адже історії двох жінок суттєво відрізняються в питанні обставин убивства і їхньої причетності до нього. Ауріемма, в якої були борги, стверджувала, що «в момент слабкості» вона піддалася на одне з прохань Реджані знайти кіллера.

Реджані заявила, що вона й не уявляла, що Ауріемма подалася шукати найманого вбивцю. Крім того, колишня дружина Гуччі сказала, що подруга її шантажувала, змушуючи заплатити 600 млн лір (еквівалент $365 000) за вбивство з авансом у 150 млн лір.

Що було точно, так це те, що Ауріемма звʼязалася із Івано Савіоні, нічним портьє в готелі, в якому вона зупинялася завжди, коли приїздила в Мілан; вона знала, що в чоловіка були фінансові проблеми. Вони спитала в нього про те, де можна знайти вбивцю. Потім Савіоні домовився про ціну на життя Гуччі з Оразіо Сікала, який погодився знайти й найняти вбивцю.

Після анонімного дзвінка вночі 8 січня 1997-го поліція почала перевіряти Савіоні. Портьє знову шукав виконавця замовного вбивства – цього разу так він намагався залякати Реджані, щоб та заплатила йому погоджену суму грошей, а якщо треба, то й вбити її.

Поліцейський під прикриттям вдав, що він зацікавився роботою, і таємно записав їхню розмову. Рано-вранці 31 січня Ауріемму, Савіоні, Сікала і Бенедетто Серауло, найманець, якого звинуватили у виконанні вбивства Гуччі, були затримані і їм було висунуто звинувачення. Слідство встановило, що Сікала був за кермом зеленого Renault Clio, з якого Серауло вистрілив і вбив Гуччі, а також поранив консьєржа будинку Джузеппе Онорато, який вижив.

Докази проти Реджані включали запис у її щоденнику від 27 березня 1995-го – дня вбивства Гуччі, – який складався з одного слова: «Paradeisos», що з грецької означає «рай». Пізніше Реджані заперечила, що це був її спосіб святкування, але зізналася, що відчула «полегшення» після новини про вбивство її колишнього чоловіка. Вона сказала, що слово «Paradeisos», яке вона записала, подобалося їй так сильно, що вона хотіла використати його як назву для своєї наступної вілли.

Трейлер до фільму «Дім Гуччі».

Та хоч преса перейменувала її з «Леді Гуччі» на «Чорну вдову», Реджані ніколи не визнала, що замовила вбивство Гуччі. Серауло також завжди наполягав на своїй невинуватості.

Хай там як, у листопаді 1998-го Серауло винесли вирок про довічне увʼязнення, Реджані і Сікала присудили по 29 років за ґратами, а Ауріемма і Савіоні отримали 25 і 26 років вʼязниці відповідно, хоча згодом кожен вирок певною мірою було помʼякшено.

У листопаді 2000-го італійська преса повідомила про спробу самогубства Реджані за день після того, як її перевели з «Сан-Вітторе», вʼязниці у центрі Мілану, до вʼязниці «Опера», що на околиці міста.

Роки по тому Реджані так і не визнала повністю своєї провини. «Я не вважаю себе безневинною, але вважаю себе невинуватою. Та попри свою «невинуватість» маю визнати, що зробила забагато помилок», – сказала вона Storie Maledette у 2002-му.

Назад у модний бізнес

Реджані почала роботу за умовами звільнення у 2014-му, після 16 років у вʼязниці. За цими умовами, вона повинна була працювати на добровільних засадах. Це дало Реджані змогу працювати неповний день в ювелірній фірмі Bozart. Вона, розповів Forbes власник фірми Мауріціо Манка, була стилісткою – підбирала прикраси до вбрань, а також керувала розробкою колекції сумок.

Манка каже, що ця робота підходила Реджані, адже вона повернула її в світ моди.

«Загалом у нас були приязні стосунки. Видно було, що вона звикла роздавати накази, – розповідає він. – У нас в компанії є певні процеси… Але від самого початку я пояснив їй це, і після того у нас були хороші відносини».

Реджані працювала там три роки й іноді ділилася старими спогадами з новими колегами. «Іноді ці спогади були сповнені жалю, іншим разом – смутку чи ностальгії, – пригадує Манка. – Вона говорила про те, як зустрічалася з Трампами й Кеннеді, що вона тоді одягала і що одягнула б зараз».

Манка каже, що вони не очікували на осуд, який отримала компанія за те, що вони найняли Реджані; вони думали, що нікому вже не буде діла до того, що сталося майже 20 років тому. Але Реджані, яка отримала свободу в 2017-му, ніколи не забували. Цьому сприяли її інтервʼю й останні судові справи.

Тепер на неї до суду подали Онорато, консьєрж, якого поранив убивця Гуччі, і Франкі, яка на час убивства була партнеркою спадкоємця модного бізнесу. А ще їй не вдавалося утримати щорічні аліменти від родини Гуччі, які вона отримала за умовами розлучення.

Фільм про вбивство Гуччі - важлива кримінальна історія у світі моди. Forbes розповідає, як шукали вбивцю і чим вона тепер займається /Фото 3

Постер до фільму «Дім Гуччі». Леді Гага в ролі Патриції Реджані і Адам Драйвер в ролі Мауріціо Гуччі.

Коли її доньки, 42-річна Алессандра і 38-річна Аллегра, успадкували гроші батька і відмовилися виплачувати їй гроші за тими умовами, справа опинилася в суді. У 2017-му апеляційний суд визнав, що Реджані має право на аліменти. На це рішення теж подали апеляцію, і скоро справа потрапить до італійського Верховного Суду.

За словами Реджані, її мама Сільвана Барбієрі, яка займалася її фінансами, була проти будь-яких виплат Франкі і Онорато. Барбієрі померла у квітні, а Реджані сказала, що планує виплатити компенсації. «Я починаю з чистого аркуша, – сказала вона на італійському шоу в листопаді. – Я хочу вчиняти правильно».

Якщо ж говорити про її тривалу славу, то принаймні в останньому інтервʼю вона сказала, що хоче, щоб інтерес до неї згас, хоча б заради її доньок. Коли минулого місяця в програмі Storie Italiane її спитали про те, що вона думає про втілення на великих екранах її історії і про гру Lady Gaga, вона сказала, що дізналася про фільм із преси і це її засмутило. «У мене дві доньки, і мені не подобається, що вони мають переживати ситуацію їхнього батька знову і знову».

 

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

Інвестгід на 2022 рік, Семенов і його телеканали, цифрова Україна | Рейтинг роботодавців