Понад половина республіканців проголосували проти допомоги Україні у Палаті представників Конгресу США. Серед них – не тільки крайні праві прибічники теорій змов, а й висхідна зірка Республіканської партії Еліз Стефанік. Які аргументи вони висувають проти України та як з ними можна працювати?
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, McDonald’s, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
20 квітня Палата представників Конгресу США після пів року дискусій проголосувала за допомогу Україні. «За» були 311 конгресменів із 435.
На український лад це є конституційною більшістю – понад дві третини голосів. Але це – найменший показник підтримки з чотирьох законопроєктів про зовнішню допомогу, які Конгрес голосував того вечора. Причина – за допомогу Україні віддали свої голоси лише 101 конгресмен-республіканець, проти – 112.
Нічого дивного у таких результатах немає, каже Даг Клейн, аналітик Atlantic Council та Razom for Ukraine. Востаннє з питань допомоги Україні Палата голосувала у вересні 2023-го. Тоді теж був лише 101 голос від республіканців.
«Це нівелює твердження, що підтримка республіканцями України зменшується. Вона тримається досить стабільно», – вважає Клейн.
Хто формує опозицію допомозі Україні та чи можливо це змінити?
Хто з впливових республіканців був проти допомоги Україні
Ймовірно, найвпливовішою серед республіканців, які голосували проти допомоги Україні, є Еліз Стефанік. Очільниця республіканської конференції у Палаті представників та єдина з лідерок республіканців у Палаті, які виступили проти допомоги Україні.
Журнал TIME включив її до списку 100 найвпливовіших людей світу 2024 року. Стефанік останнім часом відійшла від відносно поміркованого іміджу, щоб підтримати експрезидента США Дональда Трампа, зазначають у виданні. Республіканку все частіше розглядають «як прапороносця партії» та, ймовірно, вона входить до шорт-листа на посаду віцепрезидентки у разі перемоги Трампа на осінніх президентських виборах.
Стефанік не пояснила, чому проголосувала проти допомоги Україні. Всі її останні записи в соцмережі X присвячені боротьбі з керівниками американських університетів, в яких відбуваються пропалестинські протести.
На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Стефанік називала «військовим злочинцем і божевільним головорізом» російського диктатора Володимира Путіна. Та закликала «підтримувати демократії, на які нападають». Вже в листопаді 2023-го – критикувала адміністрацію Байдена за нібито недостатню підзвітність у витрачанні коштів на Україну та відсутність кінцевої мети США.
Останнє голосування Стефанік відображає логіку багатьох республіканців, які намагаються схилятися в бік Трампа та MAGA напередодні виборів, каже Клейн з Atlantic Council. Вона і багато членів Конгресу знали реалії України з брифінгів розвідки, але також знали, що допомога пройде. «А голосували вже з міркувань політичної доцільності», – пояснює він.
П'ять впливових республіканців США, які голосували проти допомоги Україні Фото інфографіка Forbes Ukraine
Чому частина республіканців голосує проти допомоги Україні
Причини – різні, каже Елізабет Гоффман, директорка зі зв’язків із Конгресом і урядом США в CSIS. У частини членів Республіканської партії позиція – не допомагати іноземним країнам: 14 республіканців проголосували проти допомоги не тільки Україні, але й Ізраїлю та Тайваню.
Інші вважають, що адміністрація президента США Джо Байдена не сформулювала чіткої стратегії з озброєння та підготовки України до перемоги, додає Гоффман.
Ще частина орієнтуються на позицію виборців, каже Гоффман. Майже половина виборців-республіканців вважають, що США витрачають занадто багато на Україну, за даними грудневого опитування PEW.
Проти допомоги Україні також голосував Метт Гетц, який ініціював восени відставку спікера Палати Кевіна Маккарті. Його аргументи: нібито Україна отримує більше фінансування, ніж американські морпіхи, а гроші, які Київ має повернути за економічну допомогу в кредит, слід витратити на будівництво стіни на кордоні з Мексикою.
Найгучніше протестувала проти допомоги Україні лояльна до Дональда Трампа конгресвумен Марджорі Тейлор-Грін, яка погрожує відставкою чинному спікеру Майку Джонсону.
Напередодні голосування вона говорила про «війну проти християнства» в Україні та подавала скандальні поправки: скасування фінансової допомоги, зобов’язання вступити до лав ЗСУ для кожного конгресмена, який проголосує за допомогу. На ранок після голосування The New York Post вийшла з обкладинкою «Nyet, Moscow Marjorie» та зображенням Тейлор-Грін в російській ушанці.
Голосував проти українського пакета й Джим Джордан. Він не пояснював причин, але раніше апелював, що не розуміє мети, на яку йдуть гроші американців.
Джордан не отримав достатньо підтримки, щоб стати спікером Палати восени 2023-го, але входить до десятки впливових республіканців у Палаті, каже голова Інституту американістики Владислав Фарапонов. Джордан захищав Трампа під час імпічменту, був співзасновником праворадикального Кокусу свободи в Палаті представників. Зараз очолює юридичний комітет.
Проти була і Вікторія Спартц – єдина членкиня Конгресу, яка народилася в Україні. Від початку великої війни вона голосувала за всі пакети допомоги. Була єдиною представницею республіканців на церемонії підписання ленд-лізу президентом США Джо Байденом 9 травня 2022-го у Білому домі.
Але з літа 2022-го Спартц висловлювала претензії до України: вимагала відставки голови Офісу президента Андрія Єрмака, більшої підзвітності Києва, закликала президента Володимира Зеленського «не грати у політику», побоювалась «нескінченної війни».
Вона не підтримала останній законопроєкт із допомогою Україні та подавала поправки. Зокрема, закликала не надавати Києву фінансову допомогу та скасувати програму PDA, за якою президент США надавав ЗСУ зброю зі складів Пентагону.
На антиукраїнські заяви Спартц може впливати особистий політичний інтерес.
Рік тому вона обіцяла не балотуватися знову до Конгресу, але в лютому 2024-го змінила свою думку. Її конкурент на праймеріз у 5-му окрузі Індіани Чак Гудріч будує кампанію довкола того, що Спартц нібито ставить на перше місце інтереси України, а не США, зазначає The Washington Post. А Спартц намагається це заперечити.
Як покращити ставлення республіканців до України
Опитані Forbes Ukraine аналітики наводять кілька політичних акцентів, які можуть допомогти Україні заручитися більшою підтримкою республіканців.
Використовувати релігійний фактор. Ефективними в переконанні спікера Палати Майка Джонсона та республіканців були розповіді про переслідування росіянами українських християн на окупованих територіях, зокрема євангелістів, каже Клейн.
«Ми привезли до США делегацію від Всеукраїнської ради церков і попросили їх провести низку зустрічей. Вони досягли значного успіху: розповідали про релігійний плюралізм в Україні та переслідування українців з боку Росії, спростовували переслідування православних в Україні», – пригадує він.
Повертати медійну увагу. Україна зійшла з перших шпальт американських газет, де домінує конфлікт між Ізраїлем та Газою, каже Гоффман. Американцям треба показувати страждання українського народу.
«Мало повідомляється про переслідування християн на окупованих територіях або про 20 000 українських дітей, яких викрали та вивезли в Росію. Ці історії резонують з думками американців», – додає вона.
Пропонувати стратегію завершення війни. Законопроєкт про допомогу містить вимогу до Держдепу та Пентагону надати стратегію Конгресу протягом 45 днів. Вони не зможуть зробити це без розуміння з українського боку, каже Фарапонов.
«Важливо показати, що наша війна не є нескінченною, – пояснює він. – «Нескінченні війни» надто засіли в головах республіканців після операцій в Афганістані та Іраку».
Комунікувати важливість економічної допомоги. «Ми могли б спрацювати краще в цьому питанні, що ми готові звітувати», – каже Фарапонов.
Сприяти неофіційним візитам Конгресу. Більше конгресменів та співробітників апарату Конгресу мають приїздити до України та бачити ситуацію на місцях, каже Гоффман. Але візити у складі офіційних делегацій підлягають жорстким безпековим обмеженням Держдепу. Тому, наприклад, CSIS на початку квітня під своєю егідою привозив двопартійну делегацію не тільки до Києва, але й в Одеську та Чернігівську області.
Наголошувати, що воювати за нас не треба. Схожу тезу після голосування висловлював спікер Джонсон, апелюючи, що його син навчається у коледжі ВМС США. «Я б краще послав кулі в Україну, ніж американських хлопчиків», – сказав він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
