Організація Всесвітнього економічного форуму напередодні щорічної зустрічі в Давосі опублікувала звіт Global Risks Perception Survey 2024–2025 (GRPS). Документ підсумував думки понад 900 експертів щодо глобальних ризиків у трьох часових проміжках: на 2025 рік, до 2027-го та наступні 10 років. Як балансувати між поточними кризами та довгостроковими пріоритетами? Forbes Ukraine переказує головне зі звіту ВЕФ
Форум «Вільна» повертається 20 лютого, щоб стати вашим джерелом ідей, знайомств і можливостей. Долучайтеся до заходу за посиланням! 🎟
Глобальна перспектива стає дедалі більш фрагментованою в геополітичних, екологічних, соціальних, економічних та технологічних сферах. 2024 рік став роком загострення збройних конфліктів, посилення екстремальних погодних явищ, що зумовлені змінами клімату, політичної поляризації, а також поширення технологій, які сприяють дезінформації. Висновок: ми живемо в епоху, що найбільше розділяє нації з часів холодної війни.
52% респондентів очікують нестабільного глобального прогнозу в короткостроковій перспективі (два роки), ще 31% передбачають турбулентність, а 5% – штормову ситуацію. В довгостроковій перспективі (10 років) песимізм зростає: 62% респондентів вважають, що світ зіткнеться з «турбулентними» або «штормовими» умовами до 2035 року. Це свідчить про скептицизм щодо здатності сучасних соціальних механізмів долати крихкість, яка викликана новими ризиками.
10 ризиків, щодо яких турбуються респонденти звіту від ВЕФ
Конфлікти між державами
Державні збройні конфлікти – найбільший ризик, який загрожує світовій стабільності в 2025 році. Респонденти звіту вказали, що ескалація та поширення конфліктів у різних регіонах світу є основною загрозою. Війна в Україні, нестабільність на Близькому Сході та конфлікти в Судані є головними тригерами для посилення глобального занепокоєння.
Геополітичні ризики значно зросли через слабкість інституцій у врегулюванні конфліктів. Невизначеність і страх поширення цих конфліктів ще більше поглиблюють недовіру між державами.
Водночас національна безпека займає центральне місце на порядку денному урядів. Особливе занепокоєння викликає ризик масштабного конфлікту із залученням провідних світових держав.
Екстремальні погодні явища
Кліматичні зміни продовжують спричиняти більше екстремальних погодних явищ, які завдають шкоди інфраструктурі, економікам і життю людей. Повені в Індонезії та Європі, урагани в США, лісові пожежі в Канаді – це лише деякі приклади катастроф, які сталися протягом останніх років. За словами респондентів, забруднення повітря та тривале використання викопного палива поглиблюють цей ризик.
Економічні наслідки таких явищ – величезні. Країни стикаються з необхідністю реконструкції, втратою врожаїв та зростанням витрат на страхування. Цей ризик підсилюється неспроможністю багатьох урядів адаптуватися до наслідків кліматичних змін або ефективно їх пом’якшувати.
Геоекономічна конфронтація
Світ переживає період загострення економічної конфронтації між провідними державами. Торговельні війни, санкції та протекціоністські заходи створюють напруженість, яка негативно впливає на міжнародну співпрацю. За останній рік цей ризик піднявся з 14-го на девʼяте місце серед найсерйозніших короткострокових загроз.
Технології також відіграють важливу роль у геоекономічних суперечках. Кіберзагрози, зокрема шпигунство та кібервійна, є інструментами впливу, які можуть поглибити конфлікти та завдати шкоди глобальній економіці.
Респонденти також відзначають занепокоєння щодо ризику технологічного відставання регіонів світу.
Дезінформація
Поширення неправдивої або маніпулятивної інформації залишається провідним ризиком у коротко- та середньостроковій перспективах. Завдяки генеративному ШІ створення фейкових новин, зображень або відео стає легшим і доступнішим.
Цей ризик ускладнює геополітичну ситуацію, впливає на результати виборів у країнах, сіє сумніви серед громадян щодо подій у зонах конфлікту та може підірвати довіру до міжнародних брендів чи продуктів. Крім того, відсутність прозорості в алгоритмах лише посилює цей виклик.
Соціальна поляризація
Соціальні розколи, що виникають через нерівність доходів, політичні уподобання та доступ до ресурсів, стали центром глобальних ризиків. Поляризація загострює політичні суперечки та ускладнює ухвалення важливих рішень. Вона також стимулює соціальні заворушення та підриває довіру до урядів.
Економічний спад
Ризик економічного спаду зменшився порівняно з попередніми роками, проте залишається серйозною загрозою.
Пандемія COVID-19, геополітичні кризи та зростання боргів країн створили передумови для тривалих економічних викликів, особливо в країнах із низьким рівнем доходу.
Зміни екологічних систем
Екологічні системи зазнають катастрофічних змін через виснаження природних ресурсів і втрату біорізноманіття. Забруднення океанів і вирубка лісів посилюють глобальну екологічну кризу.
Відсутність економічних можливостей
Безробіття, низькі зарплати та нерівний доступ до освіти теж створюють нові виклики. Особливо це помітно в умовах автоматизації та переходу до зеленої економіки.
Применшення прав людини та громадянських свобод
У багатьох країнах спостерігається звуження демократичних інституцій та прав. Це включає цензуру, утиски свободи слова та дискримінацію за різними ознаками.
Нерівність
Нерівність – як економічна, так і соціальна – є рушієм багатьох інших ризиків. Вона підриває довіру до урядів і посилює соціальні конфлікти.
Вплив нерівності є особливо помітним у країнах із низькими доходами та старіючих суспільствах, серед яких Японія та Німеччина.
Вихід із зони ризику
ВЕФ опитала респондентів і щодо можливих кризових станів на наступні два та 10 років (від «тривожного» до «спокійного»). У короткій перспективі переважає «нестабільний стан», а у довгій – «буремний».
Звіт Всесвітнього економічного форуму
Світ зазнав глибоких змін за останні 20 років і продовжуватиме змінюватися непередбачуваними шляхами, каже Саадія Західі, гендиректорка Всесвітнього економічного форуму. Для кращого планування в коротко- та довгостроковій перспективах важливою залишається далекоглядність, заснована на експертних поглядах.
У майбутньому немає життєздатної альтернативи багатостороннім рішенням, додає Західі. Лідери державного й приватного секторів, громадянського суспільства, міжнародних організацій та академічної спільноти повинні об’єднати зусилля, щоб співпрацювати відкрито й конструктивно.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
