Категорія
Війна
Дата

«Інтелектуали світу лише зараз починають розуміти справжній масштаб війни в Україні». Чому дезінформація – козир Росії та як із цим боротися? Підсумки ВЕФ від нардепки Галини Янченко

5 хв читання

дезінформація, війна /Getty Images

Після ракетного удару РФ по будинку в Дніпрі 16 січня 2023-го сайт WarOnFakes.com опублікував фейкове відео щодо трагедії. Так проросійські пропагандисти, використовуючи псевдофактчекінг як інструмент дезінформації, намагалися зняти провину з РФ. Фото Getty Images

Дезінформація є серйозною загрозою для світових демократій і ще однією зброєю в сучасній війні. Цього року експерти ВЕФ уперше визнали її серед короткострокових ризиків. Як дезінформація може впливати на рішення західних партнерів стосовно підтримки України та бачення завершення війни? Рефлексія з поїздки на Всесвітній економічний форум у Давосі депутатки та секретаря Національної інвестиційної ради Галини Янченко.

За 12 років консалтингова компанія Franchise Group створила 600+ франшиз. Як масштабувати бізнес за допомогою франшизи в часи турбулентності? Отримайте інсайти і стратегії на Форумі підприємців від власниці та СЕО Franchise Group Мирослави Козачук. Купуйте квиток за посиланням.

Щороку Всесвітній економічний форум готує доповідь щодо найбільших викликів, які чекають на світ у недалекому майбутньому. Світові експерти визначають як довгострокові ризики на 10-ліття вперед, так і короткострокові – на найближчі два роки. Якщо 10-річні ризики майже не змінюються (половина з них пов’язана зі зміною клімату і викликаними цим процесом проблемами: забрудненням, масовою міграцією, природними катастрофами та провалом в адаптації до нових кліматичних умов), то короткострокові ризики досить сильно змінюються з року в рік. 

Дезінформація як короткостроковий ризик

Цього року вперше серед короткострокових ризиків експерти ВЕФ визначили дезінформацію. Причому поставили її на перше місце. Це повʼязано зі стрімким розвитком технологій штучного інтелекту. Тема ШІ на цьогорічному ВЕФ обговорювалася практично на кожній локації

Торік компанія OpenAI зробила загальнодоступним GPT-4. Також для масового використання зʼявилися технології генерування фото- і відеоконтенту. Тож штучний інтелект став доступним практично будь-якій людині на планеті – від вузьких спеціалістів до школярів. Що своєю чергою може як спростити життя людства, так і бути використано проти нього

Занепокоєння експертів небезпідставне, адже у 2024–2025 роках для всієї планети починається великий виборчий період. І такі інструменти, як діпфейки, підробка голосу та інші можливості ШІ, які створювалися зовсім для інших цілей, роблять демократії більш вразливими. 

Ключові кампанії-2024 

У 2024 році, за підрахунками The New York Times, у 78 країнах відбудеться 83 виборчих процеси різного рівня. На цих виборах голосуватиме 4 млрд людей, тобто половина населення Землі. 

Для України це також важливий період, оскільки у 2024 році перевибори відбудуться у багатьох наших країнах-партнерках. Парламентські вибори пройдуть в Австрії, Бельгії, Литві, Румунії, Чехії. Президентські – в Литві, Молдові, Румунії, Словаччині, Фінляндії та Ісландії. У червні громадяни ЄС обиратимуть новий склад Європарламенту. У 2025 році відбудуться парламентські вибори у Німеччини. Також кінець 2024 року принесе інтригу з виборами президента США

Дезінформація є серйозною загрозою для світових демократій і ще однією зброєю в сучасній війні. Наприклад, Росія вміло використовує інформацію як зброю і зараз активно веде кампанії в західних ЗМІ. Одна з її цілей – позбавити Україну підтримки західних союзників, схилити до переговорів, домогтися територіальних поступок з української сторони і припинити воєнну та гуманітарну допомогу наших міжнародних партнерів. 

Росія не змогла досягти скорочення західної допомоги для України своїми військовими та дипломатичними діями, тому дезінформація наразі основний інструмент наших ворогів. 

Ігри розуму 

На жаль, жертвами дезінформації стають не лише пересічні виборці, а й представники інтелектуальної еліти світу, лідери суспільної думки. З одним із них у мене відбулася жорстка та показова дискусія на одній із сесій у Давосі, яка була присвячена Україні. 

Виступав поважний американський економіст, професор Нью-Йоркського університету Нуріель Рубіні. Він розмірковував про те, як припинити війну, і почав озвучувати дисонансні меседжі. Що український контрнаступ «виявився неефективним попри всю необхідну військову допомогу, надану Україні», що Путін начебто змінив своє бачення та «не хоче тотальної окупації України». Що начебто президент РФ «готовий до мирних переговорів» і Україні та світу краще на це піти. 

Обурена такими словами, а ще більше тим, що Рубіні не вперше озвучує їх на українських заходах, публічно навела йому кілька контраргументів, щоб наблизити його до реальності. Нагадала, що Україна так і не отримала всього обсягу зброї для контрнаступу, незважаючи на те, що генерал Валерій Залужний озвучував конкретні цифри та перелік необхідної техніки в інтерв’ю The Economist на початку 2023 року. Так само до початку запланованого контрнаступу не було отримано літаки-винищувачі F-16, щоб забезпечити паритет у повітрі. Тож з боку окремих західних політиків та інтелектуалів звинувачення України в неналежних результатах контрнаступу за таких умов звучать щонайменше цинічно. 

Довелося нагадати й декілька історичних фактів і про перспективи переговорів із окупантами. Перший: президент України Володимир Зеленський виграв вибори як кандидат, що виступав за мир. У 2019 році він заявляв, що готовий на будь-які переговори «навіть із чортом лисим», аби припинити війну. Було проведено сотні переговорів, але у 2022-му Путін усе одно розпочав повномасштабне вторгнення. 

Росія ніколи не виконує домовленостей. 

Другий: навіть після початку вторгнення українська сторона не відкинула переговорного процесу. В березні 2022-го після початку повномасштабного вторгнення Україна навіть відправила високопоставлену делегацію перемовників на ворожу територію – в Мінськ. Місце переговорів ультимативно обрала РФ. Що відбулося з українськими перемовниками? У членів делегації були симптоми отруєння хімічною зброєю

Третій, після чого сенс будь-яких подальших перемовин з РФ повністю втратився: ворог порушував практично всі досягнені домовленості. Найцинічніше, коли окупанти розстрілювали людей, які намагалися виїхати з окупації узгодженими росіянами «зеленими коридорами» в узгоджений час на цивільних авто і з написом «Діти». 

Загалом з 2014 до 2022 року з російською стороною проведено майже 200 раундів переговорів, погоджено 20 угод про припинення вогню. Всі їх зрештою було порушено російською стороною. Як і домовленості 2022 року в Білорусі, і згодом домовленості за результатами перемовин у Туреччині. 

Тож після всіх цих аргументів уточнила у професора Рубіні, що мало змінитися відтоді, зокрема в голові Путіна, щоб перемовини дали результат. Приємно, що думка професора змінилася і він більше не нахвалював Росію.  

Битва за увагу світу 

У світлі схильності Кремля порушувати домовленості та угоди про припинення вогню найбільш перспективним шансом для ефективних переговорів є воєнна поразка Росії. Десятиліттями країна-агресорка витрачала мільярди доларів, аби переконати світ у своїй непереможності. Україна вже довела, що її можна перемагати. Але щоб перемогти її остаточно, необхідні зброя та підтримка. 

Наше завдання зараз – переконати всіх людей, які приймають рішення у світі, що Україна вистоїть і переможе. А скільки часу триватиме війна – безпосередньо залежить від темпів допомоги та політичної волі наших союзників. 

Найкращі інтелектуали світу лише зараз, схоже, починають розуміти справжній масштаб цієї війни. Як і той факт, що сучасна Росія є загрозою і для західних демократій

Якщо Путін не зазнає поразки в Україні, сусідні країни НАТО опиняться під загрозою. У такому разі вже солдати країн НАТО можуть бути змушені захищати європейську землю. Це не просто один з гіпотетичних сценаріїв, а сувора реальність.

 

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні