Президент США Дональд Трамп планує ввести 25%-ве мито на весь імпорт сталі та алюмінію, розширюючи свою політику торгового протекціонізму. Він також пообіцяв упродовж тижня запровадити нові «дзеркальні» мита на імпорт товарів із країн, які встановлюють збори на американський експорт. Трамп ледь не запровадив 25%-ве мито на імпорт із Канади та Мексики, але дав їм 30-денне відтермінування. Водночас ввів 10%-ве мито на китайський імпорт, що викликало відповідні заходи з боку Пекіна. Як ці країни намагаються домовитися з Трампом і які результати мають? Forbes переказує ключові тези з розборів The Economist та Financial Times
Канада, Китай і Мексика є найбільшими постачальниками сталі та алюмінію до США, але нові мита можуть зачепити й Бразилію, Німеччину та Південну Корею. Американські профспілки і виробники металів підтримують ці обмеження, але є ризик зростання витрат для широкого кола промислових підприємств.
У 2023 році США імпортували сталі та заліза на $82 млрд і алюмінію на понад $27 млрд, тоді як експорт становив $43 млрд і $14 млрд відповідно. Європейська комісія вже заявила, що в разі введення нових мит реагуватиме для захисту інтересів європейських компаній, працівників і споживачів.
Це не перша спроба президента США Дональда Трампа вплинути на металургійну галузь. У свою першу каденцію він запровадив 25%-ве мито на сталь і 10%-ве на алюміній, але пізніше зробив винятки для низки партнерів, зокрема Канади та Мексики. У відповідь ЄС запровадив мита на американські товари, зокрема бурбон, мотоцикли Harley-Davidson і моторні човни. Коли Джо Байден замістив Трампа в овальному кабінеті, то уклав угоду з ЄС, яка замінила мита на систему квот, але ця домовленість дає змогу повернути збори у 2024 році, якщо переговори не просунуться.
Після оголошення Трампа про введення 25%-го мита на весь імпорт сталі та алюмінію долар зріс на 0,1% щодо основних валют, а ціна алюмінію на Лондонській біржі металів піднялася на 0,4% – до $2639 за тонну.
Акції південнокорейських виробників сталі Hyundai Steel і Posco Holdings втратили 2% і 0,8% відповідно, а акції ArcelorMittal, одного з найбільших виробників у Європі, впали на 2,5%. Міністерство промисловості, торгівлі та енергетики Південної Кореї скликало термінову нараду з представниками металургійної галузі, щоб оцінити наслідки нових обмежень. Австралійський премʼєр Ентоні Албаніз заявив, що його уряд наполягатиме на захисті інтересів австралійських компаній, які інвестують у сталеливарну промисловість США.
Рішення Трампа знову загострює глобальну боротьбу за металургійні ринки. У 2023 році США вже потроїли мита на китайську сталь, ЄС запустив розслідування щодо демпінгу китайської жерсті, а Мексика та Бразилія також підвищили свої торговельні барʼєри.
Крім того, Білий дім заблокував спробу японської компанії Nippon Steel придбати US Steel. Однак Трамп заявив, що підтримає «значні інвестиції» Nippon Steel у США без передачі контрольного пакета акцій. «Мита зроблять US Steel дуже успішною компанією», – сказав Трамп. Тим часом акції Nippon Steel на токійській біржі впали на 0,4%.
Митна реакція Канади та Мексики
Президентка Мексики Клаудія Шейнбаум 3 лютого оголосила, що Дональд Трамп погодився відкласти запровадження 25%-го мита на експорт з її країни. Спочатку мито мало набути чинності опівночі, але після переговорів було відтерміноване на місяць. Того ж дня прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо повідомив про аналогічне тимчасове послаблення для канадських товарів. Однак додатковий 10%-й тариф на китайський імпорт набув чинності згідно з планом.
Клавдія Шейнбаум домовилася про паузу на введення мита з Трампом через два дні після їхнього оголошення. Фото Getty Images
Після оголошення мит 1 лютого Шейнбаум наказала своїй команді підготувати контрзаходи, проте не розголошувала деталей. Трюдо, навпаки, зайняв більш рішучу позицію, оголосивши про відповідні мита на імпорт з США на суму 155 млрд канадських доларів ($106 млрд). Під час перемовин йому навіть натякнули, що Канада могла б уникнути мит, якби стала 51-м штатом США.
Мексика та Канада погодилися посилити безпеку на кордоні, щоб задовольнити вимоги Трампа щодо боротьби з контрабандою фентанілу та нелегальною міграцією. Мексика розгорне додаткові 10 000 бійців Національної гвардії на північному кордоні, довівши загальну кількість до 20 000. Трюдо відновив програму посилення кордону вартістю 1,3 млрд канадських доларів і пообіцяв призначити «фентанілового куратора».
Уряд Канади також зобов’язався працювати з США в межах нової стратегії боротьби з трафіком наркотиків і погодився на класифікацію мексиканських наркокартелів як терористичних організацій.
Призупинення мит відбулося не лише завдяки поступкам Мексики та Канади, а й через тиск американського бізнесу, особливо автомобільної промисловості, яка могла зазнати значних втрат.
80% мексиканського експорту та 77% канадського спрямовані до США, і 25%-ве мито могло б зменшити ВВП Мексики на 2-4% у 2025 році. Шейнбаум також намагалася переконати Трампа обмежити постачання американської зброї до Мексики та розглянути досвід країни в інформаційній кампанії проти фентанілу. Втім, Трамп не згадав про ці аспекти у своїй версії переговорів.
Попри тимчасове вирішення конфлікту, як мексиканські, так і канадські чиновники готуються до можливих нових тарифів. І ось вони сталися щодо сталі та алюмінію. Ймовірно, Трамп використає загрозу мит у переговорах про оновлення угоди USMCA, яку він хоче переглянути ще до її запланованого перегляду у 2026 році.
Інвестори в регіоні вже стикаються з невизначеністю. За словами мексиканського заступника міністра зовнішньої торгівлі Луїса Росендо, зараз – «дуже вдалий момент» для зміцнення економічної безпеки Північної Америки. Однак багато бізнесменів та урядовців у Канаді й Мексиці дедалі частіше замислюються над зменшенням залежності від економічно нестабільного та політично непередбачуваного сусіда.
Китай поки не так активно реагує на мита США, але шукає способи обмежити вплив американців в інших галузях. Фото Getty Images
Торговельна війна з Китаєм
З Китаєм ситуація складається напруженіше, адже з 12 лютого набирають чинності нові китайські мита на $14 млрд американського експорту. Китай відповів дзеркальними заходами, запровадивши 10-15%-ві мита на американський енергетичний експорт і сільськогосподарську техніку.
Обидві сторони нібито мали домовитися, щоб уникнути ескалації, але після китайських контрзаходів Трамп заявив, що не поспішає й розглядає поточні мита як «залп» перед подальшими заходами. Білий дім підтвердив, що веде переговори з Пекіном, але китайське посольство у Вашингтоні повідомило, що нових зрушень у діалозі немає. Ймовірно, жорсткий підхід Трампа міг відштовхнути Китай від переговорів, оскільки Пекін не бажає укладати угоду під тиском.
Попри відповідні заходи Китаю, його реакція була стриманішою, ніж очікувалося. Замість широкомасштабних економічних ударів Пекін обмежився антимонопольними розслідуваннями проти Google та Nvidia, що може свідчити про збереження простору для діалогу. Однак торгові переговори могли зайти в глухий кут через додаткові вимоги США, зокрема щодо тиску на Росію у зв’язку з війною в Україні та можливого продажу TikTok американським інвесторам.
Минулого тижня Трамп заявив, що представить «дзеркальні мита» для низки країн. Білий дім також тимчасово припинив дію винятків на мита для дешевих китайських товарів, що завдасть удару по бізнесу таких компаній, як Shein та Temu. Водночас Китай, на відміну від Канади та Мексики, не поспішає реагувати на загрози Вашингтона. Аналітики вважають, що Пекін займе вичікувальну позицію, щоб зрозуміти, чи посиляться обмеження ще більше.
Попри нові санкції, Китай зараз краще підготовлений до торгової конфронтації. Минулого року частка експорту до США у загальному китайському товарообігу становила 15%, що менше, ніж у попередні періоди.
Деякі китайські компанії вже перенесли частину виробництва за кордон, а значна частина митних витрат лягає на американських споживачів. Однак економісти попереджають, що якщо Трамп реалізує свою передвиборчу погрозу запровадити 60%-ве мито, це може серйозно вдарити по китайській економіці.
Кожне збільшення американських мит на 20%, згідно з оцінками Goldman Sachs, знижуватиме ВВП Китаю на 0,7%, що змусить Пекін вдаватися до заходів підтримки, таких як девальвація юаня чи стимулювання внутрішнього попиту.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
