У колишньої прем’єр-міністерки Фінляндії Санни Марін своє бачення, як перемогти Росію та зробити Європу безпечним континентом. Що Марін пропонує? Forbes переказує головне з її колонки для The Economist
Отримуйте щоденний лист з останніми матеріалами та головними новинами від Forbes Ukraine
Війни – не нескінченні. Але те, як вони завершуються, визначає майбутній мир та його тривалість. США ініціювали процес завершення війни Росії проти України, і тепер Європа має обирати: проявити силу чи зняти з себе відповідальність за власну безпеку. З такої настанови для європейських лідерів починає свою колонку для The Economist колишня прем’єр-міністерка Фінляндії.
Реальність мирних переговорів залежить від ситуації на полі бою. «Росія не піде на чесні домовленості, якщо віритиме у свою воєнну перемогу. Тільки сильна Україна змусить Кремль відмовитися від агресії», – вважає Марін.
Але загроза з боку Росії, за словами політичної діячки, нікуди не зникне. «Навіть після угоди і Україна, і Європа залишатимуться вразливими, якщо не матимуть дієвих механізмів стримування. Якщо Європа хоче відігравати ключову роль у переговорах, найефективніший крок – негайно та рішуче посилити військову підтримку України», – підкреслює Марін.
Не час зволікати
Ключова проблема, на думку Марін, – не відсутність ресурсів, а політична воля. Експремʼєрка наводить показову статистику:
- ВВП країн НАТО у Європі – $23 трлн, це у 10 разів більше, ніж у Росії;
- попри це, Москва та її союзники витрачають на війну на 40% більше, ніж Захід на допомогу Україні.
Поставити Україну в рівні умови з Росією коштує менше, ніж здається, пише Марін. За останні шість місяців Росія зазнала поразки в Сирії, не змогла витіснити три українські бригади з Курської області та втратила понад 200 000 солдатів, просунувшись лише на відстань від центру Лондона до аеропорту Хітроу. «Стабільний наступ» коштував Росії понад 4000 втрат на кілометр.
Дати змогу нейтралізувати військову перевагу Москви Києву можуть $40 млрд допомоги на рік від Європи, наводить Марін підрахунки з останнього звіту Інституту Тоні Блера. Це всього 0,2% ВВП європейських країн-членів НАТО. Зважаючи на величезні втрати Росії та кризу її економіки, це може стати ключовим фактором у примушенні Кремля до переговорів на умовах, вигідних Україні та Європі, зазначає політикиня.
Це не лише питання солідарності з Україною, а й стратегічний інтерес Європи, пише Марін. «Інвестиції в оборону України – це інвестиції в безпеку всієї Європи. Україна, незалежно від членства в НАТО, є невіддільною частиною європейської безпекової архітектури», – наголошує автор.
Ціна миру в Україні – $40 млрд на рік, згідно з даними звіту Інституту Тоні Блера. Фото Звіт для Інституту Тоні Блера з глобальних змін
Три кроки до миру та безпеки
Марін окреслює наступні ключові рішення, які має прийняти ЄС.
Позбутися ілюзії слабкості. Європа повинна зрозуміти свою силу і діяти відповідно. ЄС вже демонстрував здатність мобілізувати значні ресурси – як у випадку з залученням облігацій на $840 млрд для економічного відновлення після COVID-19.
Інвестувати в оборонну промисловість. У короткостроковій перспективі військові можливості визначаються наявною технікою, а в довгостроковій – промисловим і технологічним потенціалом, зазначає Марін. «Інвестиції в оборонну сферу для підтримки України сьогодні зміцнять безпеку всієї Європи в майбутньому», – пише екс-премʼєрка. Сама Україна, за її словами, може і повинна відіграти в цьому вирішальну роль.
Україна має передові розробки у сфері дронів, штучного інтелекту та засобів ведення електронної боротьби. Крім цього, Україна продемонструвала разючу здатність нарощувати традиційний оборонно-промисловий потенціал набагато швидше, ніж решта Європи, зазначає Марін. На її думку, швидким та недорогим способом посилити оборонний потенціал Європи будуть прямі закупівлі військової техніки в української оборонної промисловості для ЗСУ – підхід, який запровадила Данія.
Посилити підтримку оборони з боку громадськості. Посилення обороноздатності – це не лише питання безпеки, а й найкращий спосіб для Європи розвіяти сумніви США щодо ролі НАТО, вважає Марін. «Європа більше не може покладатися на зовнішню допомогу – потрібно бути готовими захищати себе самостійно», – підкреслює автор. Але, крім значних спільних інвестицій, не менш важливо підвищити обізнаність громадян про нову реальність безпеки та зміцнити готовність захищати власні цінності й міжнародний порядок.
Рішучі дії зараз дадуть Європі шанс вийти з цієї війни разом з Україною сильнішою та безпечнішою, ніж у 2022 році. В іншому разі Єс втратить контроль над власним майбутнім. Це має бути очевидний вибір для європейських лідерів, завершує думку Марін.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
