Норвезький політик Єнс Столтенберг керував найпотужнішим у світі військовим альянсом НАТО 10 років. Він заступив на цю посаду 1 жовтня 2014 року – у розпал війни на Донбасі, коли Росія вже окупувала Крим. За цей час Україна так і не стала членом НАТО, а в Європі розпочалася найбільша війна з часів Другої світової. Виданню FT вдалося зустрітися та поговорити з уже ексгенсеком НАТО на його рідному острові Утея. Forbes обрав 10 тез із розмови: про війну в Україні та вступ до НАТО, «червоні лінії» Путіна та загрози президентства Дональда Трампа.
Практичний МBA від Forbes на реальних кейсах, щоб прокачати навички управління на прикладі Володимира Кудрицького, ексголови правління «Укренерго».
Премʼєра другого сезону YouTube проєкту «Директорія» вже на каналі Forbes Ukraine!
Про підготовку Росії до повномасштабного вторгнення
У тому, що Путін розпочне [найбільшу війну в Європі з 1945 року], я переконався в середині осені 2021 року. Приблизно за місяць до того, як США оприлюднили звіти розвідки про потужне нарощування Росією військової сили. Але тоді деяких союзників по НАТО, як-от президента Франції Еммануеля Макрона та канцлера Німеччини Олафа Шольца, це не переконало. Я сказав їм: неважливо, чи вважаєте ви, що ймовірність вторгнення становить 90% чи 10% – нам потрібно підготуватися до того, що це може відбутися.
Якби на початку повномасштабного вторгнення Київ упав і росіяни взяли [президента Володимира] Зеленського, до чого вони були дуже близькі, то війна була б зовсім іншою.
Про військову підтримку
Більшість країн НАТО були проти надання Україні летальної зброї перед повномасштабним вторгненням Росії. Була дискусія, дуже боялися наслідків, але таки наважилися.
Ми повинні були надати Україні набагато більше військової підтримки ще перед вторгненням. А після – швидшими темпами постачати більш досконалу зброю. Можливо, це навіть могло б запобігти вторгненню або значно ускладнило б плани [Росії] щодо України. Беру за це свою частину відповідальності.
Про відмову НАТО у встановленні над Україною безпольотної зони
Перша моя телефонна розмова з Зеленським після 22 лютого була досить важкою. Частково через побоювання, що росіяни незабаром зловлять або вб’ють його. Але більше через те, що значна частина тієї розмови стосувалася встановлення над Україною безпольотної зони. Зеленський хотів безпольотну зону. І я не зміг її надати. Не шкодую про це. З самого початку я сформулював підхід НАТО: підтримувати Україну, але не бути частиною конфлікту.
Про лідерство Зеленського
Коли я вперше зустрівся із Зеленським у червні 2019 року, він мені сподобався. Але тоді я не уявляв, що він зможе стати військовим лідером. Він був недосвідченим, ставив найпростіші запитання. Я його недооцінив.
Про загрозу Росії для ЄС та ядерний шантаж Путіна
Москва становить загрозу для Європи, з широким спектром ворожих дій. Це непередбачуване, небезпечне середовище. Ми багато обговорювали та розвʼязували питання перетину «червоних ліній», які окреслив Путін, особливо на початку повномасштабної війни.
Відтоді ми багато з них перетнули. Але Росія не відреагувала так, як погрожував Путін. Якщо він захоче ескалації із застосуванням зброї масового знищення, то знайде та використає всі необхідні йому виправдання такого кроку. Поки що ми бачили, що він блефує.
Про НАТО за президентства Дональда Трампа
Після перемоги Трампа на президентських виборах [у 2017 році] я сказав своїй команді, що тепер нам не варто жартувати. Ми повинні з повагою ставитися до президента США, незалежно від того, погоджуємося ми з ним чи ні.
За своєї каденції Трамп погрожував вивести США з НАТО, якщо Європа не збільшить витрати на оборону. Деякі члени Альянсу вважали, що повинні здатися та просто сховатися на чотири роки. Дехто навіть пропонував не проводити самітів НАТО. Я вирішив вчинити навпаки: пристати на його вимогу.
Президент України Володимир Зеленський та Єнс Столтенберг під час пресконференції на саміті НАТО 2024 року 11 липня 2024 року у Вашингтоні.
Про витрати НАТО на оборону
Попри прогрес у збільшенні витрат Європи на оборону, цього все ще недостатньо для розвʼязання проблем, які поставила перед нами Росія. Європа має занадто мало зброї, можливостей і військ у високій готовності. Ми знаємо, що відстаємо [від росіян]. І Росія про це знає.
Не можу точно сказати, скільки буде коштувати посилення нашої оборони. Але якщо союзники збираються реалізувати обіцяні ними плани, це буде коштувати набагато більше ніж чинні зобовʼязання у 2% витрат на оборону.
Про можливі переговори України з Росією
Після президентських виборів у США може бути новий імпульс для переговорів України та Росії. Не думаю, що це буде заклик здатися.
Україна сама має вирішити, коли і як вести переговори з Росією. Але нам потрібно створити умови, які дозволять їй сісти з росіянами за стіл переговорів та отримати щось прийнятне, щоб українці вижили як незалежна нація.
Фінляндія вела відважну війну проти СРСР у 1939 році. Тоді Червона армія понесла набагато більші витрати, ніж очікувалося. Але війна закінчилася тим, що Фінляндія віддала Радянському Союзу 10% своїх територій. Натомість отримала безпечний кордон.
Про вступ України до НАТО
Хоча Україна прагне стати членом НАТО, є складність через реакцію Росії та можливі рішення, як-от обмеження гарантій за статтею 5 на певні території. Але коли є на це воля, знайдуться способи. Потрібна межа, яка визначатиме, де застосовується стаття 5, і Україна повинна контролювати всю територію до цієї межі.
Наприклад, Західна Німеччина вважала Східну Німеччину частиною Німеччини, у них не було посольства в Східному Берліні. Але НАТО, звичайно, захищало лише Західну Німеччину.
Про продовження підтримки України
НАТО продовжуватиме підтримувати Україну, але рішення з Росією можуть включати складні територіальні та політичні компроміси для забезпечення суверенітету України.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
