Від EBITDA до Javelin. 209 українських підприємців, які пішли воювати

Редакція Forbes залюбки додасть військових підриємців та топменеджерів яких немає в списку. Якщо у вас є кандидати то пишіть на пошту [email protected]

Коли Басов ішов добровольцем до військкомату, то щиро думав, що буде безпорадним в армії. Він помилився, його навички підприємця і айтішника стали країні у пригоді. Басова призначили зв’язківцем і відправили у львівську Нацгвардію. Досвід айтішника йому допоміг. Топменеджер розгортав локальні мережі, встановлював операційні системи, налаштував різноманітний софт. Каже, що на службі знадобилися й розумний перфекціонізм – бажання зробити світ навколо трохи кращим, і бачення загальної картини та вміння оптимізувати неефективності. 

Відомий український піарник Володимир Дегтярьов пішов у русанівську ТрО (район Києва) за кілька тижнів до вторгнення. Перші місяці війни йому довелося не лише захищати столицю, а й повоювати на Харківщині. Влітку його професійні скіли знадобилися керівництву ТрО, останні місяці він налагоджує внутрішні та зовнішні комунікації у всіх силах територіальної оборони. «Попереду у нас усе буде класно, – казав на початку війни Дегтярьов – Не так, як планували, але не факт, що гірше. Україну помітили у світі, й нам важливо використати це вікно можливостей».

23 лютого підприємниця закрила ювелірне виробництво власного бренда Emerald Evgeniya, зупинила зустрічі двох своїх бізнес-клубів та перетворила дім для відпочинку на прихисток для знайомих. Наступного дня пішла до військкомату, де вступила до ТрО. Згодом приєдналася до полку спеціального призначення Нацполіції «Сафарі» та отримала позивний Жанна д’Арк. Емеральд – єдина жінка у колективі. «У війни немає статі, – каже вона. – Якщо ти можеш захищати свою державу, то чому ні?» Після перемоги Євгенія не планує повертатися до бізнесу, а хоче зосередитися на громадській діяльності.

Жуйков прийшов до ТрО із нульовим військовим досвідом. Це не завадило йому стати старшим сержантом і помічником командира добробату «Штурм» (зараз 45-й окремий батальйон ЗСУ). Перші його серйозні бої відбулися в районі сіл Лютіж та Козаровичі на півночі Київської області. На війні одним із генераторів рушійної енергії є витримка, холодний розум і впевненість, вважає він. «Ти психологічно готуєшся до довгої дистанції, знаєш, що пройдеш її, проте всі твої дії сфокусовані на забезпеченні якнайшвидшого досягнення результату, – каже Жуйков. – Тоді паузи, зміна планів і навіть стратегії – це не катастрофа, яка забирає надію, а один з етапів шляху до перемоги».

Не сказавши рідним про свої наміри, Лучко прийшла у військкомат 27 лютого. Каже, що чоловік навіть образився і п’ять днів не розмовляв. Медика із десятирічним стажем відрядили до бригади морської піхоти і призначили на посаду медсестри-анестезиста. Зробити реанімацію, підготувати воїна до наркозу, надати допомогу в разі різних пошкоджень, психологічно підтримувати бійців – неповний перелік обов’язків Лучко. «У кожного із нас свій фронт, а перемога України – це наша спільна мрія, яка обов’язково здійсниться», – каже вона.